Ухвала суду № 95713698, 23.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 березня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1293/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не включення позивача ОСОБА_1 в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року до клопотань про проведення ротації особового складу, що надавались Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України для залучення поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області до участі в Операції Об`єднаних Сил;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області внести зміни до клопотань про проведення ротації особового складу, що надавались Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України для залучення поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області до участі в Операції Об`єднаних Сил, включивши до них ОСОБА_1 як поліцейського, яка перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року;

- зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України на підставі оновлених клопотань Головного управління Національної поліції в Луганській області, в яких ОСОБА_1 буде зазначена як така, що в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, внести зміни до відповідних наказів Генерального Штабу Збройних Сил України та наказів Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині), включивши до них інформацію про ОСОБА_1 як поліцейського, яка виконувала службові завдання у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та зарахувати вказану вислугу до стажу служби, шляхом внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 22 лютого 2021 року № 101 о/с;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року заборгованості із заробітної плати, а саме винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (ООС);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за час затримки розрахунку із виплати заробітної плати (грошового забезпечення) за період часу з 27 лютого 2021 до моменту здійснення повного розрахунку на підставі статті 116 та частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Луганській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 1200000,00 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивач серед іншого просить зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України на підставі оновлених клопотань Головного управління Національної поліції в Луганській області, в яких ОСОБА_1 буде зазначена як така, що в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, внести зміни до відповідних наказів Генерального Штабу Збройних Сил України та наказів Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині), включивши до них інформацію про ОСОБА_1 як поліцейського, яка виконувала службові завдання у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року. Проте, відповідачем у позовній заяві зазначено лише Головне управління Національної поліції в Луганській області.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов`язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.

Звертаючись до суду з позовом щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжують такі дії суб`єкта владних повноважень, так як у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Позивач у позовній заяві серед іншого просить суд зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України на підставі оновлених клопотань Головного управління Національної поліції в Луганській області, в яких ОСОБА_1 буде зазначена як така, що в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, внести зміни до відповідних наказів Генерального Штабу Збройних Сил України та наказів Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині), включивши до них інформацію про ОСОБА_1 як поліцейського, яка виконувала службові завдання у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року.

В позовній заяві позивач не навів обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю Генерального штабу Збройних Сил України.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів, зазначивши в позовній заяві обґрунтування порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Тобто, за вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.

Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Позивачем судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру не сплачений. В позовній заяві позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Суд зазначає, що позивач у заявлених позовних вимогах не віднесна до категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов`язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (№ рішення в ЄДРСР 89251582) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження№ 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати (грошового забезпечення), позивач в спірних правовідносинах не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору за двома позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1816,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача – 37991110, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача – UA288999980313101206084012499, відомча ознака – «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Позивачем у позовній заяві як третя особа вказаний Генеральний штаб Національної поліції в Луганській області.

Положеннями статті 49 КАС України визначено можливість залучення до участі у справі третіх осіб: 1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; 3) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Частиною п`ятою статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Таким чином, питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб вирішується виключно відповідною ухвалою суду, а не шляхом самостійного зазначення такої третьої особи позивачем у позовній заяві.

Позивачем не визначено процесуального статусу третьої особи, наявність у неї самостійних вимог щодо предмета спору, у разі відсутності самостійних вимог - належить залучити таку третю особу до участі у справі на стороні позивача чи на стороні відповідача. Клопотання про залучення до участі у справі третьої особи позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В позовній заяві позивач серед іншого просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не включення позивача ОСОБА_1 в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року до клопотань про проведення ротації особового складу, що надавались Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України для залучення поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області до участі в Операції Об`єднаних Сил, та зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області внести зміни до клопотань про проведення ротації особового складу, що надавались Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України для залучення поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області до участі в Операції Об`єднаних Сил, включивши до них ОСОБА_1 як поліцейського, яка перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період часу з червня 2018 року по січень 2020 року. Решта позовних вимог є похідними вимогами.

До суду з позовною заявою позивач звернулася 18 березня 2021 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Луганського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Позивачем до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу (відповідачам), заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська