Рішення № 95713614, 23.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/755/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кузнєцової Ганни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась адвокат Кузнєцова Ганна Петрівна (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) із позовом до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Марківське ОУФПУ), відповідно до якого просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення № 47 від 30.12.2020 Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно п.2 п.п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком №1: період навчання з 01.09.1985 по 05.01.1989 в СПТУ №33 м. Ровеньки; період роботи з 06.01.1989 по 08.06.1989 підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту «Ровенькиантрацит»; період проходження військової служби з 16.06.1989 по 13.06.1991; період роботи електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею з 20.09.1991 по 11.10.1992 у Шахтоуправлінні Ворошилівському виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит»; період роботи підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею з 08.07.2007 по 28.09.2010 та підземним гірничоробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею з 29.09.2010 по 04.10.2010 у ВП «Шахта імені Космонавтів» ДП «Ровенькиантрацит»; період роботи гірничоробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею з 01.12.2012 по 31.01.2013 у філії «Шахтоуправління з видобутку та збагачення вугілля «ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна Компанія»;

зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.12.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернувся до Марківського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням № 47 від 30.12.2020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. За розрахунком відповідача загальний стаж роботи позивача складає 30 років 08 місяців 00 днів. Стаж роботи за списком №1 - 07 років 03 місяці 19 днів.

До пільгового стажу не було зараховано:

період навчання з 01.09.1985 по 05.01.1989 за спеціальністю електрослюсар-наладник автоматичних установ (з умінням виконувати роботу машиністом гірничо-виймальних машин) в СПТУ №33 м. Ровеньки;

період роботи з 06.01.1989 по 08.06.1989 підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту «Ровенькиантрацит»;

період проходження військової служби з 16.06.1989 по 13.06.1991;

період роботи електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею з 20.09.1991 по 11.10.1992 у Шахтоуправлінні Ворошилівському виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит»;

період роботи підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею з 08.07.2007 по 28.09.2010 та підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею з 29.09.2010 по 04.10.2010 у ВП «Шахта імені Космонавтів» ДП «Ровенькиантрацит».

Позивач не згоден з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком, вважає його таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства та порушує його право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 22.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 30-31).

Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позовних вимог не визнало, про що надало відзив на позовну заяву від 02.03.2021 № 1238-05-8/2015 (арк. спр. 34-41) в якому заперечувало проти позовних вимог.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначив, що 24 грудня 2020 року на адресу Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшла заява про призначення пенсії за віком від позивача, згідно п.2 п.п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. До заяви були надані: копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Білокуракинським РС УДМС України в Луганській області 22.07.2015; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 925- 5000332022 від 23.12.2020; трудова книжка серії НОМЕР_2 від 06.01.1989; довідка про проходження військової служби НОМЕР_3 ; диплом серія НОМЕР_4 , виданий 05.01.1989.

За матеріалами наданих документів загальний стаж роботи становить 30 років 08 місяців 00 днів, стаж роботи за списком №1- 07 років 03 місяці 19 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до п.2 п.п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

Зарахувати до пільгового стажу періоди роботи в якості прохідника в Шахтоуправлінні імені Космонавтів РВО "Ровенькиантрацит" з 06.01.1989 по 08.06.1989, з 20.09.1991 по 11.10.1992, на думку відповідача, не має законних підстав з причин відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками підприємств. Також неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах. За вищезазначений період відсутня атестація робочих місць.

На підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду наданих документів, керуючись п.2 п.п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, п. 4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1 управлінням було вирішено відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком згідно п.2 п.п.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV.

З посиланням на норми Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про професійно-технічну освіту», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями: паспорту громадянина України (арк. спр. 5), картки платника податків (арк. спр. 6), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.12.2020 № 925-5000332022 (арк. спр. 7).

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, 24.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Марківського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, додавши до заяви: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №925- 5000332022 від 23.12.2020; трудову книжку серії НОМЕР_2 від 06.01.1989; довідку про проходження військової служби НОМЕР_3 ; диплом серії НОМЕР_4 , виданий 05.01.1989.

Марківське ОУПФУ рішенням від 30.12.2020 № 47 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 через відсутність необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача в якості прохідника в Шахтоуправлінні імені Космонавтів РВО «Ровенькиантрацит» з 06.01.1989 по 08.06.1989, з 20.09.1991 по 11.10.1992, у зв`язку з відсутністю підтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками підприємств, неможливістю визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах, відсутності атестації робочих місць (арк. спр. 8-9).

Відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії, загальний стаж ОСОБА_1 складає 30 років 08 місяців 0 днів, з яких пільговий стаж складає 7 років 3 місяці 19 днів. До пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 05.01.1989, період роботи з 06.01.1989 по 08.06.1989, військову службу з 16.06.1989 по 13.06.1991, період роботи з 08.07.1991 по 11.10.1992, з 08.07.2007 по 17.10.2010, з 01.12.2012 по 31.01.2013 (арк. спр. 42,43).

Трудова книжка НОМЕР_2 від 06.01.1989 на ім`я ОСОБА_1 (арк. спр. 10-12) містить наступні записи щодо періодів роботи позивача, зокрема:

Записи №№ 1,2 - 01.09.1985-05.01.1989 - навчався в Гірничому ПТУ № 33 за спеціальністю слюсар підземний, диплом № НОМЕР_6 від 05.09.1989;

Шахтоуправління ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання з видобування антрациту «Ровенькиантрацит»:

Запис № 3 від 06.01.1989 - прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, наказ № 34 від 06.01.1989;

Запис № 4 від 08.06.1989 - звільнений за статтею 36 п. 3 КЗпП УРСР у зв`язку із призовом до Радянської армії, наказ № 702/к від 09.06.1989;

Запис № 5 - 16.06.1989 по 18.06.1991 служба в Радянській армії, військовий квиток НОМЕР_3 ;

Запис № 6 від 08.07.1991 - прийнятий вантажником ж/д вагонів, наказ від 08.07.1991 № 428/к;

Запис № 7 від 20.09.1991 - переведений електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 624/к від 20.09.1991;

Запис № 8 від 11.10.1992 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ № 799/к від 13.10.1992;

Запис № 23 від 15.11.2006 - переведений підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, наказ № 868/к від 15.11.2006;

Запис № 25 від 29.09.2010 - переведений підземним гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 799/к від 29.09.2010;

Запис № 26 від 04.10.2010 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 823/к від 06.10.2010;

Запис № 35 від 01.12.2012 - прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю з видобування вугілля № 2, наказ № 774/к від 03.12.2012;

Запис № 36 - за результатами атестації робочих місць надано право переходу на пенсію за списком № 1, наказ № 0318/3 від 18.03.2012;

Запис № 37 від 13.06.2014 - звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

З розрахунку стажу позивача вбачається, що період навчання позивача в професійно-технічному училищі за спеціальністю електрослюсар-наладник автоматичних установ з 01.09.1985 по 05.01.1989 зараховано до загального трудового стажу, проте не зараховано до пільгового стажу.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобування освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

Копією диплому серії НОМЕР_4 від 05.01.1989 та записами в трудовій книжці позивача підтверджено навчання ОСОБА_1 у період з 01.09.1985 по 05.01.1989 в СПТУ № 33 м. Ровеньки за спеціальністю електрослюсар підземний.

06.01.1989, тобто наступного дня після закінчення навчання, позивач прийнятий до Шахтоуправління імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту «Ровенькиантрацит» підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею (запис №3 трудової книжки) (арк. спр. 10).

Отже, враховуючи, що перерва між навчанням та влаштуванням на роботу за спеціальністю відсутня, період навчання позивача в СПТУ № 33 з 01.09.1985 по 05.01.1989 повинен бути зарахований до пільгового стажу за списком № 1.

Даний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 грудня 2019 року у справі №683/1774/16-а (провадження К/9901/34767/18).

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби з 16.06.1989 по 13.06.1991, суд зазначає таке.

Статтею 56 Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232- XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.

Оскільки позивач на момент призову працював на посаді електрослюсаря підземного, тобто на посаді, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період проходження позивачем військової служби з 16.06.1989 по 13.06.1991 повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні імені Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту «Ровенькиантрацит» з 06.01.1989 по 08.06.1989 та з 20.09.1991 по 11.10.1992, суд зазначає наступне.

Не зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача, пенсійний орган мотивує відсутністю уточнюючих довідок підприємств, неможливістю визначити повну зайнятість протягом повного робочого дня під землею, відсутністю атестації робочих місць.

Суд зауважує, що проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442). Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

З зазначених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З огляду на положення пункту 20 Порядку № 637, який описаний вище, суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Суд акцентує увагу на тому, що період роботи позивача з 06.01.1989 по 08.06.1989 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні ім. Космонавтів Ровеньківського виробничого об`єднання по видобуванню антрациту «Ровенькиантрацит» підтверджується записом у трудовій книжці, а також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 192 від 01.02.2021 (арк. спр. 14).

Отже, період роботи позивача з 20.09.1991 по 20.08.1992 підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підставі трудової книжки, а період роботи з 21.08.1992 по 11.10.1992 відповідно до наказу про результати атестації робочих місць, яка мала бути проведена на підприємстві вперше до 21.08.1997.

Позивач звільнився 11.10.1992, відтак запис про атестацію робочих місць до 21.08.1997 відсутній.

Щодо документів про проведення атестації робочого місця , суд зазанчає, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.

При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

За таких обставин період роботи позивача з 20.09.1991 по 11.10.1992 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Як підтверджено розрахунком стажу, до пільгового стажу позивача не враховано також періоди його роботи з 08.07.2007 по 17.10.2010 та з 01.12.2012 по 31.03.2013.

З цього приводу, суд зазначає, що трудова книжка позивача, описана вище містить записи щодо роботи позивача в період з 08.07.2007 по 17.10.2010 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахта імені Космонавтів» Державного підприємства «Ровенькиантрацит», та у період з 01.12.2012 по 31.01.2013 на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею у філії Шахтоуправління по видобуванню та збагаченню вугілля ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія».

Трудова книжка містить запис № 36 про проведення атестації робочих місць (арк. спр. 12 зв.)

У матеріалах справи наявні також накази про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці від 18.03.2006 № 842 та 30.12.2011 № 1602 (арк. спр. 17-21), якими підтверджується характер роботи позивача у спірний період за списком № 1, що надає право на включення спірних періодів до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також суд зазначає, що наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 по ОСОБА_1 в графі «Відомості по спеціальному стажу» вбачається, що у період з 2007 2010 рік позивачу враховано спецстаж за кодом ЗП3013А1 (арк. спр. 22-24).

Стосовно того, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та накази про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, видані підприємством, яке розташовано на території, де органи української влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.

З наведених підстав суд вважає, за необхідне прийняти до уваги інформацію, що міститься в довідках, наданих позивачем для підтвердження наявного трудового стажу.

Отже належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 має право на включення до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1985 по 05.01.1989, періоду військової служби з 16.06.1989 по 13.06.1991 та періодів роботи з 06.01.1989 по 08.06.1989, з 08.07.1991 по 11.10.1992, з 08.07.2007 по 17.10.2010, з 01.12.2012 по 31.01.2013.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до рішення Марківського ОУФПУ № 47 від 30.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зазначено, що до пільгового стажу роботи позивача не враховуються лише періоди з 06.01.1989 по 08.06.1989 та з 20.09.1991 по 11.10.1992.

Разом з тим, з розрахунку стажу позивача вбачається, що пенсійним органом також не враховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 08.07.2007 по 17.10.2010 та з 01.12.2012 по 31.01.2013. Однак підстави такого не врахування у рішенні не зазначені, тобто фактичного, повного та змістовного розгляду заяви позивача про призначення пенсії по суті не було.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В оскаржуваному рішенні відповідачем жодним чином не зазначено про неможливість зарахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу, підстави такого не зарахування, а також не наведено жодного мотиву та правового обґрунтування з цього приводу, що є неприпустимим, рішення не містить законодавчо визначених підстав, з яких позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Таким чином, вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення.

Суд вважає, що за відсутності належної мотивації, рішення суб`єкта владних повноважень не може бути визнане правомірним.

На думку суду при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не було забезпечено дотримання вимог зазначених вище приписів Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1, тобто пенсійний орган діяв не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30.12.2020 № 47 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.12.2020 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 23.03.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору у сумі 908,00 грн до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із фактичним задоволенням позову, лише з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що відстрочену суму судового збору у розмірі 908,00 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Кузнєцової Ганни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405, місцезнаходження: Луганська обл., смт. Марківка, вул. Центральна, б. 20) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської № 47 від 30 грудня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Марківське об`єднане об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 грудня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Є. Петросян