Рішення № 95713298, 15.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1625/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагуна А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Гловацької М.О.;

представника позивача - Захарчук Н.В.;

представника відповідача - Момот О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кропивницьк" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агро-Кропивницьк" звернулось до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ( т. т.3 а.с.200-232) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019 № 00000141404 та № 00000151404.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню, оскільки рішення ґрунтуються на помилкових висновках, викладених у акті перевірки щодо не підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ТП «МАА», ТОВ «ПК «МАШМ», ТОВ ІТФ НК «АВА-ТРЕЙД», ТОВ «НК СІТІ ОЙЛ», ТОВ «ТД БІЛОРУСЬКІ НАФТОПРОДУКТИ».

Представник відповідача у наданому до суду відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом у зв`язку з встановленням перевіркою обставин порушення ТОВ "Агро-Кропивницьк" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Перевірку позивача призначено та проведено відповідно до вимог Податкового кодексу України. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню (т.3 а.с.7-13).

Представником позивача надано до суду письмові пояснення ( т.5 а.с.69-76).

Представником відповідача надано до суду письмові пояснення ( т.5 а.с. 82-84).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов, надавши пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Судом допитано свідка ОСОБА_1 щодо обставин проведення перевірки позивача та обґрунтованості висновків викладених в акті перевірки контролюючого органу (т.5 а.с.94).

Ухвалою суду від 08.07.2020 замінено первісного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області ( т. 3 а.с.46).

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши наявні в справі документи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Агро-Кропивницьк" зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання ( т.3 а.с.247-252).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля зерном, тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

В період з 08.04.2019 року по 16.04.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Кропивницьк» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «ТП «МАА» за жовтень-листопад 2018 року, ТОВ «ПК «МАШМ» за жовтень-грудень 2018 року, ТОВ «ТІФ «НК Ава-Трейд» за листопад-грудень 2018 року, ТОВ «НК Сіті Ойл» за листопад-грудень 2018 року, ТОВ «ТД Білоруські нафтопродукти» за грудень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки № 54/11-28-14-04/40991744 від 23.04.2019 (т.1 а.с.13-70).

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем порушено:

п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186 п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 410 620,0 грн., в тому числі:

- за жовтень 2018 року завищено суму ПДВ (р. 18 Декларації) в розмірі 9912,0 грн.

- за листопад 2018 року занижено суму ПДВ в розмірі 8 420 532,0 грн., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за грудень 2018 року в розмірі 8 195 883,0 грн. ( т.1 а.с. 69).

Так, перевіркою встановлено, що згідно даних підсистеми «Аналітична система» вкладки «Перегляд результатів співставлення « ІС «Податковий блок», податкових декларацій з податку на додану вартість та додатків № 5 до декларацій з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивач відображав документально оформлені операції з придбання товарів по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТОВ «ТП «МАА», ТОВ «ПК «МАШМ», ТОВ ІТФ НК «АВА-ТРЕЙД», ТОВ «НК СІТІ ОЙЛ», ТОВ «ТД БІЛОРУСЬКІ НАФТОПРОДУКТИ».

За перевіряємий період ТОВ «Агро-Кропивницьк» задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 23 770 764 грн. (рядок 10 Декларації з податку на додану вартість).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення всього в сумі 23 704 842 грн., в частині взаємовідносин з наступними контрагентами - постачальниками:

- ТОВ «ТП «МАА» на загальну суму 3 373 576 грн., в тому числі за жовтень 2018 року на суму 1 377 757 грн., за листопад 2018 року на суму 1 995 819 грн., що відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень - листопад 2018 року;

- ТОВ «ПК «МАШМ» на загальну суму 4 801 637 грн., в тому числі за жовтень 2018 року на суму 306 983 грн., за листопад 2018 року на суму 2 981 740 грн., за грудень 2018 року на суму 1 512 914 грн., що відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2019 року;

- ТОВ ІТФ НК «АВА-ТРЕЙД» на загальну суму 11 103 112 грн., в тому числі за листопад 2018 року на суму 10 132 350 грн., за грудень 2018 року на суму 970 762 грн., що відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад-грудень 2018 року;

- ТОВ «НК СІТІ ОЙЛ» на загальну суму 4 146 673 грн., в тому числі за листопад 2018 року на суму 778 801 грн., за грудень 2018 року на суму 3 367 872 грн., що відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад-грудень 2018 року;

- ТОВ «ТД БІЛОРУСЬКІ НАФТОПРОДУКТИ» за грудень 2018 року на суму 279 844 грн.

На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленим порушенням відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 № 00000141404, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 410 620 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 102 655 грн. (т.1 а.с.71-72, т. 3 а.с.15);

- податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 № 00000151404, яким позивачеві завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту в сумі 8 195 883 грн. (т.1 а.с.73- 74, т.3 а.с. 15).

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Згідно оскаржуваних рішень відповідача (т.1 а.с.71-74, т. 3 а.с.15), вони прийняті на підставі акту № 54/11-28-14-04/40991744 від 23.04.2019 (т.1 а.с.13-70), в зв`язки з встановленням порушень п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції.

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку, у яких відображені його взаємовідносини з контрагентами, що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з контрагентами то суд зазначає наступне.

По взаємовідносинах ТОВ «Агро-Кропивницьк» та ТОВ «ТП «МАА», а саме придбання позивачем сої за жовтень - листопад 2018 року на загальну суму 20 241 456 грн., в тому числі податок на додану вартість 3 373 576 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агро-Кропивницьк» (Покупець) та ТОВ «ТП «МАА» (Постачальник) укладено Договір поставки № 01102018 від 01.10.2018 року ( т.1 а.с. 75- 77). Згідно даного Договору поставки ТОВ «ТП «МАА» виписано на адресу ТОВ «Агро-Кропивницьк» видаткові та податкові накладні на загальну суму 20 241 454,83 грн., в тому числі податок на додану вартість 3 373 575,82 грн. ( т.1 а.с. 78-215).

З досліджених, в судовому засіданні, видаткових накладних щодо отримання товару по взаємовідносинах з ТОВ «ТП «МАА» за жовтень-листопад 2018 року (соя) вбачається, що у вищевказаних первинних документах не зазначено посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. В графах «Відвантажив(ла)» та «Отримав(ла)» даних документів зазначені лише підписи Сторін, скріплені печатками ТОВ «ТП «МАА» та ТОВ «Агро-Кропивницьк».

Відповідачем зазначено, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, які стосуються взаємовідносин з ТОВ «ТП «МАА» за жовтень-листопад 2018 року не зазначено повної адреси пункту навантаження задекларованого як придбаного у ТОВ «ТП «МАА» товару, в зв`язку з чим неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення сої і встановити їх походження.

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні підпис водіїв/експедиторів.

Також, згідно вищезазначених товарно-транспортних накладних замовником автомобільних перевезень товару (соя) є ТОВ «ТП «МАА». Перевізниками виступають фізичні особи, проте, згідно поданого до контролюючого органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2018 року, дане підприємство не декларує виплату грошових коштів фізичним особам-підприємцям за ознакою 157. (т.1 а.с.33).

Крім того, за результатами аналізу наданих до перевірки товарно - транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин ТОВ «ТП «МАА» за жовтень-листопад 2018 року встановлено факти перевезення товару (соя) одним водієм на одному транспортному засобі 2-3 рази протягом одного дня в одному напрямку (пункт навантаження - Сумська область, пункт розвантаження - м. Мала Виска, вул. Промислова, 1 (Кіровоградська область), що з урахуванням часу на завантаження та розвантаження автомобіля та витрат часу руху автомобіля у зворотному напрямку унеможливлює здійснення такої кількості перевезень на добу ( т.1 а.с.33).

Щодо господарських взаємовідносин, що склалися між ТОВ «Агро-Кропивницьк та ТОВ «ПК «МАШМ», слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між, що між позивачем та ТОВ «ПК «МАШМ» укладено Договір № 1/1211/18 від 12.11.2018 на придбання зерносушарок трьохмодульних «Сапфір» ( т.2 а.с.73, т.5 а.с.58-60) та Договір поставки № 2/1211/18 від 12.11.2018 на придбання сої, насіння соняшника ( т.2 а.с.74, т.5 а.с.61-63), в жовтні - грудні 2018 року на загальну суму 28 809 822,9 грн., в тому числі податок на додану вартість 4 801 637,16 грн.

По зазначеним договорам ТОВ «ПК «МАШМ» виписано видаткові та податкові накладні на постачання сої, насіння соняшника, зерносушарок трьохмодульних «Сапфір» ( т.2 а.с.75-246, т.3 а.с. 140-142). З досліджених, в судовому засіданні видаткових накладних щодо отриманні товару по зазначених взаємовідносинах за жовтень-грудень 2018 року (соя, насінні соняшнику, ) встановлено, що у вищевказаних первинних документах не зазначено посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. В графах «Відвантажив(ла)» та «Отримав(ла)» даних документів зазначені лише підписи Сторін, скріплені печатками ТОВ «ПК «МАШМ» та ТОВ «Агро-Кропивницьк».

Відповідачем зазначено, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, які стосуються взаємовідносин з ТОВ «ПК «МАШМ» за жовтень-грудень 2018 року не зазначено повної адреси пункту навантаження задекларованого як придбаного у ТОВ «ПК «МАШМ» товару, у зв`язку з чим неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення товарів (соя, насіння соняшнику, зерносушарки трьохмодульні «Сапфір» (3136)) та встановити їх походження.

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні підписи водіїв/експедиторів.

Згідно досліджених товарно-транспортних накладних замовником автомобільних перевезень товарів (соя, насіння соняшнику, зерносушарки трьохмодульні «Сапфір») є ТОВ «ПК «МАШМ», автомобільними перевізниками зазначені фізичні особи, проте, згідно поданого до контролюючого органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) за 4 квартал 2018 року, дане підприємство не декларує виплату грошових коштів фізичним особам-підприємцям за ознакою 157.

Крім цього, за результатами аналізу наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин ТОВ «ПК «МАШМ» за жовтень-листопад 2018 року встановлено факти перевезення товару (соя) одним водієм на одному транспортному засобі 2 рази протягом одного дня в одному напрямку (пункт навантаження - Харківська область, пункт розвантаження - м. Мала Виска, вул. Промислова, 1 (Кіровоградська область)), що з урахуванням часу на завантаження та розвантаження автомобіля та витрат часу руху автомобіля у зворотному напрямку унеможливлює здійснення такої кількості перевезень на добу (т.1 а.с.40).

До того ж, за результатами аналізу наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин з ТОВ «ПК «МАШМ» за жовтень-грудень 2018 року встановлено, що автомобільними перевізниками та, одночасно, водіями, зазначеними в даних товарно-транспортними накладними є тіж самі особи, які зазначені в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «ТП «МАА» за жовтень-листопад 2018 року.

При цьому, досліджуючи інформаційні дані обох підприємств - постачальників, місце знаходження на податковому обліку абсолютно різна (різні регіони) - ТОВ «ТП «МАА» (м.Суми), ТОВ «ПК «МАШМ» - (м.Харків).

Також суд зазначає, що згідно наданих представником позивача доказів станом на 17.11.2018 трьохмодульна зерносушарка "Сапфір" - 2 шт., було введено в експлуотацію за адресою Кіровоградська обл., , м. Мала Виска, вул. Прмислова ,1 ( т.3 а.с. 117-130, т.5 а.с. 36-39).

В ході судового розгляду встановлено, що станом на 09.07.2019 за адресою Кіровоградська обл., м. Мала Виска, вул Прмислова,1 , знаходяться виробничі потужності ДП "Маловисківський спиртовий завод". За вказаною адресою відсутня трьохмодульна зерносушарка "Сапфір" ( т.3 а.с.95-96, 107-110).

На вимогу суду представником позивача не надано доказів щодо знаходження у позивача на обліку, станом на час судового розгляду справи, трьохмодульних зерносушарок "Сапфір", їх списання або реалізації іншим суб`єктам господарювання.

Судом досліджено надані представником позивача товарно - транспортні накладні від 16.11.2018 №228 та №299 ( т.3 а.с. 129-130), виписаних ФОП ОСОБА_2 щодо здійснення перевезення зерносушарки трьохмодульної "Сапфір", в кількості 2 одиниці, автомобілем РЕНО, номерний знак НОМЕР_1 , з причіпепом/напівпричепом НОМЕР_2 (водій ОСОБА_3 НОМЕР_3 ), автомобілем МАН номерний знак НОМЕР_4 , з причепом/напівпричепом номерний знак НОМЕР_5 (водій ОСОБА_4 НОМЕР_10 ).

Представником відповідача, в судовому засіданні, зазначено, що на перевірку вказані накладні не надавалися, тому аналізуючи первинні бухгалтерські документи перевіряючою особою контролюючого органу було встановлено, що доставка зерносушарок трьохмодульних «Сапфір» в кількості 2 одиниць, здійснювалася зовсім іншими перевізниками, іншими транспортними засобами та водіями, співпали лише дата та номер товарно - транспортної накладної, а саме:

- товарно - транспортна накладна, складена від 16.11.2018 року № 228м містить дані щодо перевізника та водія - ОСОБА_5 (він же водій), який здійснював доставку вантажу на автомобілі МАК номерний знак якого НОМЕР_11, причіп номерний знак якого НОМЕР_7 , вантажовідправлення (пункт Харківська область), видаткова накладна № 228;

- товарно - транспортна накладна, складена від 16.11.2018 року № 229м містить дані щодо перевізника та водія - ОСОБА_6 (він же водій), який здійснював доставку вантажу на автомобілі МАЙ номерний знак якого НОМЕР_8 , причіп номерний знак якого НОМЕР_9 , вантажовідправлення (пункт Харківська область), видаткова накладна № 229.

Дані товарно - транспортні накладні були надані позивачем контролюючому органу при здійсненні документальної позапланової виїзної перевірки, а в подальшому останнім дані бухгалтерські документи були відображені в Реєстрі товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "ПК "МАПІМ" за жовтень-грудень 2018 року до ТОВ «Агро -Кропивницьк» ( т.5 а.с.85).

Зважаючи на вищевказане, представник відповідача висловив сумнів щодо достовірності наданих позивачем до суду товарно - транспортних накладних та реальності зазначених у них даних.

На вимогу суду, представниками відповідача не надано копій товаро - транспортних накладних, що відображені в Реєстрі товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "ПК "МАШМ" за жовтень-грудень 2018 року до ТОВ «Агро -Кропивницьк» ( т.5 а.с.85).

Щодо взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Агро-Кропивницьк» по задекларованих операціях з придбання скрапленого газу, суд зазначає наступне.

Позивачем документально оформлено господарські взаємовідносини з придбання скрапленого газу за листопад-грудень 2018 рок на загальну суму 93 177 775 грн., в тому числі податок на додану вартість 15 529 629 грн., у наступних контрагентів-постачальників:

-ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» на загальну суму 66 618 672 грн., в тому числі податок а додану вартість 11 103 112 грн. в листопаді-грудні 2018 року;

-ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» на загальну суму 24 880 039 грн., в тому числі податок н додану вартість 4 146 673 грн. в листопаді-грудні 2018 року;

-ТОВ «ТД БІЛОРУСЬКІ НАФТОПРОДУКТИ» на загальну суму 1 679 064 грн., в том; числі податок на додану вартість 279 844 грн. в грудні 2018 року.

Судом досліджено договори на поставку нафтопродуктів, укладені вище переліченими контрагентами - постачальниками з позивачем, а саме:

- Договір №01/10/2018 від 01.10.2018 року, укладеного між ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та позивачем (т.2 а.с.16-21);

- Договір № 2018/12/1801 від 18.12.2018 року, укладеного між ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» та позивачем ( т.1 а.с.216-220);

- Договір № ПН-33.12/18 від 03.12.2018 року, укладеного між ТОВ «ТД БІЛОРУСЬКІ НАФТОПРОДУКТИ» та Позивачем, Додаткову угоду № 1 від 03.12.2018 року до Договору поставки ( т.2 а.с. 1-5).

На підтвердження поставки скрапленого газу від вищезазначених контрагентів-постачальників, позивачем надано видаткові та податкові накладні на поставку скрапленого газу згідно укладених договорів поставки нафтопродуктів за жовтень-грудень 2018 року на загальну суму 93 177 775 грн., в тому числі податок на додану вартість 15 529 629 грн. (т.1 а.с.50-53,т. 1 а.с. 221-254, т.2 а.с. 6-15, 17-72, т.3 а.с. 131-135, т.5 а.с.33-35). Також, позивачем надано копії актів списання товару ( т.5 а.с.13-32).

З досліджених, в судовому засіданні видаткових накладних щодо отримання товару по взаємовідносинах з ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕИД» за листопад-грудень 2018 року (скраплений газ) встановлено, що у вищевказаних первинних документах не зазначено посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. В графах «Відвантажив(ла)» та «Отримав(ла)» даних документів зазначено лише підписи Сторін, скріплені печатками ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «Агро-Кропивницьк».

Відповідачем зазначено, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, що стосуються взаємовідносин з ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД», ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» за листопад-грудень 2018 року, встановлено, що в жодній товарно - транспортній накладні не зазначено марки, моделі, тип автомобілів, якими здійснювалось перевезення скрапленого газу. Зазначені тільки реєстраційні номери, внаслідок чого неможливо встановити якими саме спеціалізованими транспортними засобами здійснювалось перевезення скрапленого газу.

Також, відповідачем встановлено, що згідно вищезазначених товарно-транспортних накладних замовниками автомобільних перевезень скрапленого газу за листопад-грудень 2018 року є постачальники скрапленого газу ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕИД» та ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ». Автомобільними перевізниками (виконавцями перевезень) для ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» зазначені одні й тіж підприємства, а саме:

-ТОВ «МАТОНІ»;

-ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК»;

-ТОВ «СЕВЕНГАЗ»;

-ТОВ «ТД АВТОТРАНС ОЙЛ»;

-ТОВ «МАРШАЛ ТРАНС»;

-ФОП ОСОБА_7

ГУ ДПС у Кіровоградській області в процесі до перевірочного аналізу товарно-транспортних накладних на перевезення скрапленого газу, відображеного як придбаного у ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ», наданих ТОВ «Агро-Кропивницьк», на адресу зазначених в товарно - транспортних накладних автоперевізників направлено запити про отримання податкової інформації на підтвердження взаємовідносин з замовниками/вантажовідправниками ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» щодо перевезення скрапленого газу на адресу ТОВ «Агро-Кропивницьк».

Підприємства, зазначені в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних як перевізники скрапленого газу на вищезазначені запити надано наступні відповіді;

- ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК» на запит від 05.04.2018 року № 6258/10/11-28-14-04-08 надано відповідь від 10.04.2019 року № 339, в якій повідомлено, що ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК» не працює та не проводить фінансово-господарську діяльність з контрагентами ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «Агро-Кропивницьк»; не здійснює перевезення небезпечних вантажів під тиском, у зв`язку відсутністю газовозів (т.3 а.с.30-31);

- ТОВ «МАРШАЛ ТРАНС» на запит від 05.04.2018 року № 6254/10/11-28-14-04-1 надано відповідь від 12.04.2019 року № 004, в якій повідомлено, що ТОВ «ІТФ НК АВ ТРЕЙД», ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» та ТОВ «Агро-Кропивницьк» не були контрагентами замовниками автотранспортних перевезень протягом всього періоду здійснення господарські діяльності ТОВ «Маршал Транс» (т.3 а.с.26-27, 101);

- ТОВ «МАТОНІ» на запит від 05.04.2018 року № 6259/10/11-28-14-04-08 надано відповідь від 16.04.2019 року № 1604, в якій повідомлено, що ТОВ «МАТОНІ» не мал жодних договірних відносин з ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» (т.3 а.с.24-25);

- ТОВ «ТД АВТОТРАНС ОЙЛ» на запит від 05.04.2018 року № 6256/10/11-28-14-04 08 надано відповідь від 17.04.2019 року № 2, в якій повідомлено, що товариство не здійснювало ніякої фінансово-господарської діяльності в 2018 році (т.3 а.с.28-29);

- ТОВ «СЕВЕНГАЗ» на запит від 05.04.2018 року № 6256/10/11-28-14-04- 08 надано відповідь від 26.04.2019 року № 3-04-19, в якій повідомлено, що товариство не надавало послуг з перевезення вантажів ТОВ «ІТФ НК АВ ТРЕЙД», ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ» та ТОВ «Агро-Кропивницьк» ( т.3 а.с.19).

Також, представником відповідача вказано, що відповідно до наданих товарно-транспортних накладних стосовно взаємовідносин з ТОВ «ІТФ НК АВА-ТРЕЙД» та ТОВ «НК «СІТІ ОЙЛ», пункт розвантаження скрапленого газу - Одеська область.

Проте, ТОВ «Агро-Кропивницьк» не декларує об`єкти оподаткування в Одеській області. Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено зареєстрованих накладних на придбання резервуарів (ємностей) для зберігання скрапленого газу, на отримання послуг їх оренди/суборенди від контрагентів-постачальників, підприємство з моменту реєстрації не декларує придбання товарів, послуг у неплатників податку на додану вартість.

На запит ГУ ДПС у Кіровоградській області, наданий підприємству - ТОВ «Агро-Кропивницьк» під час проведення перевірки від 09.04.2018 року про надання інформації ( т.3 а.с.17) останнім було надано відповідь 10.04.2019 року, згідно якої у наданні інформації та документів контролюючому органу було відмовлено (т.3 а.с.18).

Суд зазначає, що у позивача, відсутнє документальне підтвердження фактичної наявності обладнання (ємностей, резервуарів) для зберігання скрапленого газу в обсягах, що задекларовані як придбані, газовикористовуючих установок та обладнання, які використовують газ як паливо на технологічні потреби виробництва, перелік засобів вимірювальної техніки для вимірювання маси та об`єму нафтопродуктів (скрапленого газу), що перебувають в експлуатації та мають чинні відбитки повірочних тавр та/або свідоцтва про їх повірку чи державну метрологічну атестацію.

Позивачем не надані документи первинного обліку, згідно яких здійснюється надходження та використання газу, відповідно приладів обліку скрапленого газу за формами 2-ГС, 3-ГС, 15-Г, товарно-транспортні накладні, що підтверджують внутрішньогосподарські перевезення скрапленого газу до місця його використання. Не надані документи щодо підтвердження відповідності товарів, продукції, процесів та послуг, а саме: декларації про відповідність, сертифікати відповідності.

Також, перевіркою відповідача встановлено, що ТОВ «Агро - Кропивницьк» було задекларовано придбання скрапленого газу протягом листопада - грудня 2018 року в кількості 4239,617 т та 135037 л та відповідно до наданих актів списано скрапленого газу протягом листопада - грудня 2018 року 4096,901 т та 8 848 л.

Отже, станом на 31.12.2018 року повинен рахуватися у залишку газ в кількості 142,716 т (4239,617 - 4096,901) та 135028,2 л (135037 - 8 848), при цьому, на підприємстві відсутня фізична можливість зберігання газу, оскільки ТОВ «Агро - Кропивницьк» не має у власності або оренді відповідних ємностей, резервуарів для зберігання скрапленого газу та передбачених законодавством дозволів.

Представником відповідача зазначено, що позивачем в порушення п. п.1, 6-9,11 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, п.3.1 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерств енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285; п.п.1 , 22 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956, не надано до перевірки декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, доказів щодо реєстрації у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності рішень податкового органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим у разі надання суб`єктом владних повноважень доказів, які свідчать, що спірне рішення є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.

Представником позивача, не надано до суду доказів на спростування зазначених висновків відповідача щодо відсутності у позивача дозвільних документів для зберігання скрапленого газу та виконання робіт підвищеної небезпеки, на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Жодних доказів, що підтверджують виконання відправником небезпечних вантажів обов`язків визначених Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів", також не було надано як і не надано інформації про погодження маршрутів руху перевезення небезпечних вантажів, наявності відповідних свідоцтв та дозволів.

Також, суд зазначає, що представниками позивача на вимогу суду не надано копій товарно - транспортних накладних, на які посилається позивач, при обґрунтуванні позовних вимог та які були надані до перевірки контролюючого органу, відображені в акті перевірки та не спростовано вищезазначених висновків відповідача щодо недостовірності даних викладених в них.

В судовому засіданні15.03.2021 ( т.5 а.с.160) представником позивача зазначено, що всі докази, що є в наявності позивача було надано до матеріалів справи.

Під час розгляду справи не встановлено й наявності у контрагентів позивача власних або орендованих офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності та, зокрема, для виконання спірних операцій. Також не надано й доказів наявності у контрагента власне і трудових ресурсів для здійснення спірних операцій, судом же не встановлено наявності у останнього ресурсів, які зазвичай необхідні для виконання таких операцій, враховуючи характер спірних операцій та обумовлені обсяги постачання.

Слід зазначити, що обізнаність позивача відносно наявності у контрагента відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою та характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

На підтвердження реальності спірних операцій суду не надано доказів придбання контрагентом продукції, яка обумовлювалась надалі поставкою позивачу, у виробників або інших осіб (договори, акти приймання-передачі, транспортні документи, накладні тощо).

Враховуючи наведене у сукупності, беручи до уваги специфіку та особливості зазначених операцій, виходячи з наявної податкової інформації, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які виходячи з умов договорів та звичайної ділової практики супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача.

При цьому судом враховується, що сама по собі наявність у позивача первиних бухгалтерських документів щодо реалізації сільськогосподарської продукції іншим контрагентам ( т.3 а.с.143-150, т.4 а.с. 1-236), не є свідченням того, що до цього цій самий товар був поставлені позивачу саме контрагентами, за відносинами з яким сформовані спірні суми податкових вигод.

Суд у взаємозв`язку з наведеним також враховує, що наявність реєстрації контрагентів, як платників ПДВ, оплати на користь контрагентів коштів ( т.3 а.с.151-172, 180-195, т.4 а.с. 237-250, т.5 а.с. 1-12) самі по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку самостійними підставами для формування спірних сум вигод, оскільки, крім іншого, рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Наведені позивачем доводи та надані ним матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Посилання представника позивача, в обґрунтуванні позовних вимог, на акт відповідача про результати проведення фактичної перевірки щодо здійснення контролю за дотриманням ТОВ «Агро -Кропивницьк» законодавства України в сфері виробництва та обігу палива (нафтопродуктів) (т.3 а.с.136-139), як безумовний доказ отримання позивачем з 01.11.2019 по 31.11.2019 скрапленого газу у загальній кількості 1699880, 77 кг., який використано для власних потреб - забезпечення роботи зерносушарки не приймається судом, оскільки перевірка проведено за юридичною адресою позивача, а не адресою знаходження зерносушарок та згідно товаро - транспортних накладних, які не було надано до суду, в ході розгляду справи.

Вказаний акт відповідача, не спростовує висновків суду, щодо не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами з придбання скрапленого газу, що зроблено на підставі досліджених доказів, наданих сторонами у справі.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що надані позивачем первинні документи складені з порушенням порядку оформлення первинних документів щодо форми та змісту, що в силу вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано наказом Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів.

За відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів не видається можливим встановити факт передачі таких товарів від ТОВ «ТП «МАА», ТОВ «ПК «МАШМ», ТОВ ІТФ НК «АВА-ТРЕЙД», ТОВ «НК СІТІ ОЙЛ», ТОВ «ТД БІЛОРУСЬКІ НАФТОПРОДУКТИ», що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій і мав місце простий документообіг.

Подані платником документи мають достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі №820/4149/15 (адміністративне провадження №К/9901/47491/18).

За таких обставин, враховуючи не підтвердження фактичного постачання контрагентами позивачеві товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту за такими операціями на підставі податкових накладних, складених від імені цих постачальників.

Відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відображених у податкових накладних, свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність податкових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для нарахування сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 15.05.2019 № 00000141404 ( т.1 а.с.71) штраф правомірно накладений на підставі ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України у розмірі 25 % нарахованого податкового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірних рішень, разом із тим, як доводи позивача про незаконність спірних рішень були спростовані відповідачем та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.

Оскільки суд відмовив позивачу у задоволенні позову, тому підстави для стягнення судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кропивницьк" (вул. Преображенська, 3 "а", кв. 17, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 40991744) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Даного складання повного рішення суду-23.03.2021.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун