
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
23 березня 2021 року м. Київ № 320/1855/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2167 про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в:
19 лютого 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини А2167 про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Вказаною ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду: додаткових пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження викладених обставин (зокрема, надавши дані про ознайомлення заявника ОСОБА_1 із спірним наказом від 9 червня 2020 р., відомості про початок здійснення стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 , документи про нараховані йому суми грошового забезпечення та інші документи, які свідчать про дату, коли заявнику стало відомо чи повинно було стати відомо про порушення його прав).
18 березня 2021 р. до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Несвітайла О.М. надійшла заява про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 є шестимісячний строк звернення до суду у відповідності до вимог ст. 122 КАС України.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом з позовної заяви та заяви про усунення недоліків встановлено, що у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2167 від 9 червня 2020 р. № 1620 "Про результати службового розслідування за фактом розукомплектування ТРМ-А-80 № 899, ТРМ-А-80 № 784 мотопіхотного батальйону" в частині покладення збитків на майора ОСОБА_1 та притягнення його до повної матеріальної відповідальності (пункт 4 Наказу).
При цьому, як зазначає сам ОСОБА_1 в позовній заяві, не погоджуючись з рішенням про притягнення до матеріальної відповідальності позивач в порядку, визначеному ст. 114 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, з метою оскарження рішення командира, врегулювання спору, через свого представника 5 серпня 2020 р. звернувся до Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону з адвокатським запитом з проханням повідомити, чи зверталося командування військової частини А2167 до органів військової прокуратури з повідомленнями з приводу розкомплектування військової техніки ТРМ-А-80 №899, ТРМ-А-80-1 №784 мотопіхотного батальйону.
Крім того, в заяві про усунення недоліків представником ОСОБА_1 - адвокатом Несвітайлом О.М. було підтверджено, що із оскаржуваним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений в червні 2020 р., вказана обставина також підтверджується і наданим оскаржуваним наказом де міститься підпис ОСОБА_2 про ознайомлення з оскаржуваним наказом 9 червня 2020 р.
Крім того, до матеріалів позовної заяви було надано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 13 липня 2020 р. № 291, яким призначено адвоката Несвітайла О.М. для представництва інтересів особи в суді у справі щодо оскарження наказу командира військової частини А2167 від 9 червня 2020 р. № 1620 "Про результати службового розслідування за фактом розукомплектування ТРМ-А-80 № 899, ТРМ-А-80 № 784 мотопіхотного батальйону".
Отже, суд зазначає, що з червня 2020 р. та з липня 2020 р. ОСОБА_2 було відомо про оскаржуваний наказ, то тому у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України ОСОБА_1 міг своєчасно звернутися з позовом до суду. Проте, з червня 2020 р. та з липня 2020 р. ОСОБА_1 особисто та через представника у місячний строк не звернувся до суду.
Щодо твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Несвітайлом О.М., що оскаржуваний наказ було отримано лише у вересні 2020 р., то суд зазначає, що з вересня 2020 р. ОСОБА_1 (з моменту отримання оскаржуваного наказу його представником) міг звернутися до суду з додержанням місячного строку, проте позовна заява була подана до суду лише у 2021 р.
Щодо твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Несвітайлом О.М., що подання позовної заяви у більш стислі строки не було можливим через відсутність за місцем проживання майора ОСОБА_1 , оскільки останній виконував бойові завдання в районні проведення Операції Об`єднаних сил на сході України, суд зазначає наступне.
Адвокатом Несвітайлом О.М. надано довідку про участь позивача у перебуванні у відрядженні, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 у період з 16 листопада 2020 р. по 29 листопада 2020 р. та з 14 січня 2021 р. по 2 лютого 2021 р. брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області.
Проте, матеріали справи не містять доказів перебування позивача у відрядженні в червні-липні 2020 р. та в інші періоди до подання позову у 2021 р., що могло бути враховано судом як підставу для поновлення строку звернення до суду.
Твердженням представника ОСОБА_1 - адвоката Несвітайла О.М. про те, що з вказаним позовом ОСОБА_1 має право звернутися до суду протягом шестимісячного строку відповідно до вимог ст. 122 КАС України є помилковими. Суд зазначає, що ч. 5 ст. 122 КАС України містить імперативну норму щодо строку звернення до суду у таких справах: для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У зв`язку з цим суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви та додатково доданих документів вбачається, що ОСОБА_4 пропущено місячний строк звернення до суду.
Отже, з 9 червня 2020 р. (чи з 5 серпня 2020 р.) ОСОБА_1 було відомо (чи повинно бути відомо) про порушення свої прав.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до позовної заяви подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що несвоєчасна подача позову обумовлена епідеміологічною ситуацією в країні. Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Суд враховує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на момент постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху), чинного з 2 квітня 2020 р., під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-ІХ від 18 червня 2020 р., згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 закінчилися 6 серпня 2020 р. (17 липня 2020 року + 20 календарних днів).
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує наказ командира військової частини А2167 від 9 червня 2020 р. № 1620 "Про результати службового розслідування за фактом розукомплектування ТРМ-А-80 № 899, ТРМ-А-80 № 784 мотопіхотного батальйону" в частині покладення збитків на майора ОСОБА_1 та притягнення його до повної матеріальної відповідальності (пункт 4 Наказу).
З урахування епідеміологічної ситуації в Україні та змін, які були внесені до законодавчих актів, ОСОБА_1 було автоматично продовжено строки на оскарження спірного наказу до 6 серпня 2020 р., тобто у цей строк ОСОБА_1 мав подати позовну заяву. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 було з 9 червня 2020 р. (з моменту винесення оскаржуваного наказу) або з 5 серпня 2020 р. (з моменту оскарження наказу до органів військового управління) стало відомо про оскаржуваний наказ. А тому, ОСОБА_1 повинен був у місячний строк із 6 серпня 2020 р., тобто до 7 вересня 2020 р., подати позов до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що оскарження спірного наказу до військового командування вищого рівня чи звернення до органів прокуратури та ДБР не є підставою для поновлення строку для звернення до суду.
Із цією позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 19 лютого 2021 р., тобто з порушенням визначеного ст. 122 КАС України місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом.
У зв`язку з чим суддя зазначає, що ОСОБА_1 було пропущено місячний строк звернення до суду, а подане клопотання про поновлення цього строку суд не задовольняє із наведених вище підстав.
Отже, ОСОБА_1 не усунув недоліків, які визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 р.
При вирішенні вказаного питання суддею враховано, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку щодо необхідності продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 шляхом подання до суду додаткових документів, а саме: додаткових пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження викладених обставин.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у х в а л и в:
1. Установити ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
2. Копію даної ухвали направити представнику ОСОБА_1 на електронну адресу представник (яка зазначена в позовній заяві) - alexnsw@ukr.net.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Журавель В.О.
Судове рішення № 95713272, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/1855/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: