Постанова № 9571280, 30.03.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а - 7051/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е. А.

при секретарі судового засідання Мезнер О.Е.

за участю законного представника позивача Вербовщук С.Г.

за участю представника позивача Голубенко І.Л.

за участю представника відповідача Алюшиної К.О.

за участю представника відповідача Медвєдєва А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Виробничого управління житлового-комунального господарства про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Виробничого управління житлово-комунального господарства, в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 119919,15 грн., зокрема: недоїмка по сплаті податку на додану вартість в сумі 119919,15грн. на рахунок 31111029700022, одержувач УДК в Ананьївському районі, код 23215003, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області м. Одеса 828011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити їх з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач перебуває на обліку у Любашівській МДПІ Одеської області в якості платника податків за №102 з 31.01.1997 року. та згідно облікових карток станом на 30.03.2009р. у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 119919,15гривень, а саме - по податку на додану вартість, недоїмка у розмірі 42857грн та штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податку в сумі 77062,15. Вказана заборгованість утворилась в результаті донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання (податкові повідомлення-рішення №0001061502/0 від 20.10.2008р. на суму 64862,39 та №0001201502/0 від 04.11.2008р. на суму 2747,09грн.); згідно поданої платником декларації по податку на додану вартість за №10285 від 19.11.2008р. термін сплати 01.12.2008р. був нарахований податок на додану вартість в сумі 9190грн., який несвоєчасно сплачений; донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання (податкове повідомлення-рішення №0001261502/0 від 09.12.2008р. на суму 3152,59грн.); згідно поданих платником декларацій по податку на додану вартість за №11334 від 19.12.2008р. термін сплати 30.1.2008р. був нарахований податок на додану вартість в сумі 11489грн, який не своєчасно сплачений та за №12624 від 19.01.2009р., термін сплати 30.01.2009р. був нарахований податок на додану вартість в сумі 15611грн, який не своєчасно сплачений; донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання (податкові повідомлення-рішення №0000041502/0 від 26.01.2009р. на суму 11688,75грн. та №0000051502/0 від 26.01.2009р. на суму 4193,80грн.) та згідно поданої платником декларації по податку на додану вартість за №1072 від 19.02.2009р., термін сплати 02.03.2009р.був нарахований податок на додану вартість в сумі 6567грн., який несвоєчасно сплачений. Також представник позивача зазначив, що станом на день розгляду справи відповідачем не сплачена вищезазначена заборгованість у добровільному порядку.

Представник прокуратури позові підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити з підстав виклеєних у позовній заяві та поясненнях представника позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні визнали позов частково та пояснили, що вони 27.12.2008р. сплатили 64862,39грн., які не враховані до даної заборгованості, тому просять суд в сплачену суму заборгованості не враховувати та відмовити в її стягненні, а стягнути з них лише різницю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Виробниче управління житлового-комунального господарства знаходиться на обліку як платник податків у позивача за №102 з 30.01.1997 року, про що свідчить копія довідки форми 4ОПП (а.с.9).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000 року передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до п.3 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” №1251 від 25.06.1991 року платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно п.2 ст.9 „Про систему оподаткування” платники податків і зборів також зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

20.10.2008р. Любашівською МДПІ Одеської області було складено акт №97 «Про порушення термінів сплати податку на додану вартість», в якому встановлено, що штрафна санкція за несвоєчасне перерахування ПДВ до бюджету склала 64862,39грн (а.с.18).

За результатами вказаного акту було прийнято податкове повідомлення рішення №0001061502/0 від 20.10.2008 року (а.с.18а), яким нарахована штрафна санкція на суму 64862,39грн.

04.11.2008р. Любашівською МДПІ Одеської області було складено акт №110 «Про порушення термінів сплати податку на додану вартість», в якому встановлено, що штрафна санкція за несвоєчасне перерахування ПДВ до бюджету склала 2747,09грн (а.с.19).

За результатами вказаного акту було прийнято податкове повідомлення рішення №0001201502/0 від 04.11.2008 року (а.с.20) яким нарахована штрафна санкція на суму 2747,09грн.

09.12.2008р. Любашівською МДПІ Одеської області було складено акт №116 «Про порушення термінів сплати податку на додану вартість», в якому встановлено, що штрафна санкція за несвоєчасне перерахування ПДВ до бюджету склала 3152,59грн (а.с.47).

За результатами вказаного акту було прийнято податкове повідомлення рішення №0001261502/0 від 09.12.2008 року (а.с.47 зворот) яким нарахована штрафна санкція на суму 3152,59грн.

26.01.2009р. Любашівською МДПІ Одеської області було складено акт №5 «Про порушення термінів сплати податку на додану вартість», в якому встановлено, що штрафна санкція за несвоєчасне перерахування ПДВ до бюджету склала 15882,55грн (а.с.48).

За результатами вказаного акту були прийняті податкові повідомлення рішення №0000041502/0 від 26.01.2009 року, яким нарахована штрафна санкція на суму 11688,75грн. та №0000051502/0 від 26.01.2009р., яким нарахована штрафна санкція на суму 4193,80грн. (а.с.48 зворот).

Відповідно до п.п.5.3.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ встановлено, що сплата податку провадиться не пізніше 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну передбаченого п.4.1.4 ст.4 цього Закону.

Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ до платника податків застосовується штраф у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати більш ніж на 90 днів.

Вказані повідомлення рішення відповідачем не оскаржувались та не відкликались, тому вважаються узгодженими.

Також відповідачем були подані до Любашівської МДПІ Одеської області декларації з податку на додану вартість, а саме за жовтень 2008 року від 19.11.2008 року №10285 на суму 9190грн. (а.с.10-11), за листопад 2008 року від 19.12.2008 року №11334 на суму 11489грн. (а.с.12-13), за грудень 2008 року від 19.01.2009 року №12624 на суму 15611грн. (а.с.14-15), за січень 2009 року від 19.02.2009 року №1072 на суму 6567грн (а.с.16-17).

Проте суми самостійно визначеного податку на додану вартість відповідно до вищезазначених декларацій не були сплачені відповідачем та ним не заперечується.

Суд погоджується з доводами представників відповідача, щодо того, що відповідачем 29.12.2008р. сплачено 64862,39грн., що підтверджується копією платіжного доручення №385 від 27.12.2008р. (а.с.94), та позивачем не надані суду докази, що спростовують це, та з облікової картки вбачається, що вказана сума не значиться як оплачена.

Таким чином враховуючи суму сплачену відповідачем, заборгованість останнього складає 55056,76грн. (119919,15грн.-64862,39грн), що не заперечується представниками відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Ананьївського району Одеської області в інтересах Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Виробничого управління житлового-комунального господарства задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого управління житлового-комунального господарства (місцезнаходження: Одеська область, м. Ананьїв, вул. Леніна 11, код 03350203) на користь Державного бюджету України на рахунок 31111029700022 одержувач УДК в Ананьївському районі код 23215003 банк одержувача ГУДКУ в Одеській області м. Одеса 828011 заборгованість по сплаті податку на додану вартість у сумі 55056,76грн.

В решті позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 02 квітня 2010 року.

Суддя Е.А.Іванов