Рішення № 95712494, 19.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Справа № 280/6206/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд стягнути з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу перед державою у загальному розмірі 10 782,45 грн., який складається з:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6 144,55 грн. за кодом класифікації доходів бюджету - 11010500; на номер рахунку - UА208999980333139341000008006, відкритий на - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./11010500 в Казначейство України (БАЛ); код ЄДРПОУ- 38025423; код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998;

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4 637,90 грн. за кодом класифікації доходів бюджету - 14010100; на номер рахунку - UА928999980313060029000008006, відкритий на - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./14010100 в Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ- 38025423; код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998.

В обґрунтування позову вказано, що відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6 144,55 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 4 637,90 грн., що виник у зв`язку із несплатою самостійно визначених та нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Стверджує, що податковим органом вживались заходи, направлені на погашення податкового боргу та боржнику направлялась податкова вимога форми "Ф" №393-25 від 20.05.2014, яка залишилась без виконання. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути вказані суми з відповідача.

Відповідач не визнав уточнені позовні вимоги та подав відзив вх. № 4812 від 26.01.2021. У відзиві вказує, що не визнає вказані вимоги в сумі 6144,55 гривень податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, та в сумі 2892,3 гривень з податку на додану вартість. Стверджує, що 05.02.2018 відповідачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік відповідно до платіжного доручення №577 в сумі 6912,00 гривень. Стверджує також, що відповідно до ППР від 24.09.2018 станом на дату його складання сума грошового зобов`язання складала не 5340,61 гривні, як зазначає позивач, а 4019,70 грн. Вказує, що відповідно сума штрафу склала 20% від суми 4019,70 гривень - 803,94 гривень. Стосовно заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4637,90 гривень відповідач повідомляє, що на даний час відповідач не може підтвердити чи спростувати вказану заборгованість, особливо факт несплати 3707 гривень за уточненим розрахунком від 06.03.2018 за декларацією від 01.12.2017 через відсутність документів податкового обліку з ПДВ за 2017 рік. Просить у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 6144,55 гривень з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування відмовити в повному обсязі. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 4637,90 гривень з податку на додану вартість задовольнити частково в сумі 1745,6 гривень.

Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6206/20. Призначено судове засідання без виклику сторін на 12.10.2020.

Ухвалою суду від 16.11.2020 розгляд адміністративної справи №280/6206/20 продовжено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 17 грудня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2020 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, оголошено перерву у судовому засіданні до 11.01.2021.

Ухвалою суду від 11.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/6206/20 строком на 30 (тридцять) днів. Протокольною ухвалою суду від 11.01.2021 відкладено підготовче засідання до 28.01.2021.

У підготовчому судовому засіданні 28.01.2021 оголошено перерву до 17.02.2021.

Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.03.2021.

Представник позивача не прибув у судове засідання, від нього 17.02.2021 надійшло клопотання вх. № 9532 про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача також не прибув у судове засідання.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

За ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6 144,55 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 4 637,90 грн.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі:

самостійного подання платником податкової декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2018 (термін сплати 19.02.2018) на суму 6 912,00 грн., у зв`язку зз частковою сплатою/переплатою відповідачем боргу на суму 1 571,39 грн. наразі сума боргу складає 5 340,61 грн., а також, податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 24.09.2018 №0119805007 на суму 803,94 грн., винесеного на підставі Акту перевірки 3335/08-01-50-07/ НОМЕР_1 .

Крім того, заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виникла на підставі:

самостійного подання платником податкової декларації з податку на додану вартість:

- №9273075632 від 20.12.2017 року на суму 540,00 грн.;

- №9296305569 від 19.01.2018 року на суму 10,00 грн.;

- №9037316874 від 01.12.2017 на суму 3 707,00 грн.;

- №9048625300 від 20.03.2018 року на суму 03,00 грн.

А також, податкових повідомлень-рішень:

форми «Н» №0060055002 від 06.06.2018 на суму 41,17 грн., винесеного на підставі Акту перевірки від 30.05.2018 №1927/08-01-50-02/ НОМЕР_1 ;

форми «Ш» №0122525002 від 26.09.2018 року на суму 10,23 грн., винесеного на підставі Акту перевірки від 13.08.2018 №2726/08-01-50-02/ НОМЕР_1 .

Також, на підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України позивачу нарахована пеня в розмірі 326,50 грн.

У зв`язку із несплатою у встановлені строки ФОП ОСОБА_1 вищезазначених сум зобов`язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки, вищевказані податкові зобов`язання у встановлені законом строки були не сплачені відповідачем, вони набули статусу податкового боргу.

Натомість, відповідач посилається на часткову сплату в розмірі 6912,00 грн. спірних сум заборгованості та надає банківську виписку АТ «Райфайзен бан`Аваль» по його рахунку.

Дослідивши матеріали справи суд зауважує, що згідно облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1 на дату сплати відповідачем сум податку за ним, починаючи з 2015 року рахувалась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

За приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тож, враховуючи вищевказані положення, сплачена відповідачем сума в розмірі 6912,00 грн., згідно облікової картки платника податків, була спрямована контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу у порядку черговості.

Таким чином, спірна сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6 144,55 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 4 637,90 грн., на час розгляду справи залишаються не погашеними, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу засобами поштового зв`язку направлена податкова вимога форми «Ф» від 20.05.2014 №393-25, яка була отримана особисто платником 27.05.2014 року.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем наданими доказами доведено, що податковий борг відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Посилання відповідача не неправильність розрахунку сум зобов`язань у податкових повідомленнях-рішенням, ненадсилання акту перевірки суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду у справі про стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 10 782,45 грн., який складається з:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6 144 (шість тисяч сто сорок чотири)грн. 55 коп. за кодом класифікації доходів бюджету - 11010500; на номер рахунку - UА208999980333139341000008006, відкритий на - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./11010500 в Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ- 38025423; код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998;

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4 637(чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн.90 коп. за кодом класифікації доходів бюджету - 14010100; на номер рахунку - UА928999980313060029000008006, відкритий на - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./14010100 в Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ- 38025423; код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.03.2021.

Суддя Л.Я. Максименко