Рішення № 9571225, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/8021.04.10 За позовомФабрики «ВАРІАНТ»товариства з обмеженою відповідальністю

ДоЗакритого акціонерного товариства «Планета-буд»

Простягнення 230 513,63 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:                     Максимчук О.П. –дов. № б/н від 01.04.10 р.                     

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фабрики «ВАРІАНТ» товариства з обмеженою відповідальністю до Закритого акціонерного товариства «Планета-буд»про стягнення 190156,06 грн. основного боргу, 19891,51 грн. пені, 17081,74 грн. інфляційних нарахувань та 3384,32 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами № 127 від 25.06.2008 р. та № 170 від 16.10.2008 р.

Ухвалою суду від 08.02.2010 р. було порушено провадження у справі № 37/80 та призначено її розгляд на 17.03.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судове засідання 17.03.2010 р. представники сторін не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про призначене судове засідання, вимог ухвали суду від 08.02.2010 р. не виконали.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.03.2010 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготуватися до судового засідання, яке суд з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи задовольнив.

Приймаючи до уваги клопотання позивача, а також у зв’язку з нез’явленням представників сторін у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду 08.02.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 17.03.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 07.04.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 07.04.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду від 08.02.2010 р. та від 17.03.2010 р. надав витребувані судом документи, зокрема, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що адресою відповідача є: 01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, буд. 5, офіс 1.

Представник відповідача у судове засідання 07.04.10 р. не з’явився.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається вірна адреса відповідача, яка відрізняється від тієї адреси, яка зазначена у позовній заяві, у зв’язку з необхідністю витребувати докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/80 на 21.04.10 р.

20.04.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло пояснення до позовної заяви.

У судове засідання 21.04.10 р. представники сторін не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 07.04.10 р. у даній справі не виконали.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фабрикою «ВАРІАНТ»товариством з обмеженою відповідальністю (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Планета-буд»(покупець) були укладені договори купівлі-продажу № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р., відповідно до умов яких продавець зобов’язується передати у власність покупця товар, визначений у специфікаціях, які є невід’ємними частинами даних договорів, а покупець приймає на себе зобов’язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договорами строк.

Умови договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказані договори є договорами купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 5.5. вищезазначених договорів, документом, що засвідчує факт та обсяги передачі товару покупцю, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін та вручається продавцем покупцю в момент фактичного відвантаження товару.

На виконання умов договору № 127 від 25.06.08 р. позивачем було передано відповідачеві товари за видатковими накладними № РК-0000303 від 17.07.08 р. на суму 220400,64 грн. та № РК-0000325 від 08.08.08 р. на суму 40093,20 грн., які підписано сторонами та скріплено печаткою Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ.

На виконання умов договору № 170 від 16.10.08 р. позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № РК-0000371 від 20.10.08 р. на суму 85584,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена печаткою Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ.

Факт отримання ЗАТ «Планета-буд»товарів за договорами № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р підтверджується наданими довіреностями на отримання матеріальних цінностей НБК № 696725 від 17.07.08 р., ЯПИ № 435559 від 20.10.08 р. та НБК № 696972 від 07.08.08 р. (належним чином завірені копії яких залучено до матеріалів справи).

У відповідності до п. 4.1. вищевказаних договорів, право власності на товар повністю або в окремій його частині переходить від продавця до покупця з моменту оплати повної вартості товару, в обсязі, що визначений відповідними товаророзпорядчими документами, що засвідчують факт та обсяг передачі товару покупцю.

Згідно з пунктами 3.2. та 3.3. договору № 127 від 25.06.08 р., покупець зобов’язується здійснити першу сплату шляхом передоплати у розмірі 108539,10 грн., крім того ПДВ –21707,82 грн. шляхом безготівкового її перерахування на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору; залишок загальної вартості товару у сумі 108539,10 грн., крім того ПДВ –21707,82 грн. покупець зобов’язаний сплатити протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару.

Позивач пояснив суду, що ЗАТ «Планета-буд» сплатило 11.07.08 р. за договором № 127 від 25.06.08 р. 130247,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, заборгованість станом на день подання позову до суду за вищевказаним договором складає 130246,84 грн.

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору № 170 від 16.10.08 р., покупець зобов’язується здійснити першу сплату шляхом передоплати у розмірі 21396,00 грн., крім того ПДВ –4279,20 грн. шляхом безготівкового її перерахування на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору; залишок загальної вартості товару у сумі 49924,00 грн., крім того ПДВ –9984,80 грн. продавець зобов’язаний сплатити наступним чином:

-          до 20.11.08 р. –покупець зобов’язаний сплатити суму у розмірі 8320,67 грн., крім того ПДВ –1664,13 грн.;

-          до 20.12.08 р. –покупець зобов’язаний сплатити суму у розмірі 8320,67 грн., крім того ПДВ –1664,13 грн.;

-          до 20.01.09 р. –покупець зобов’язаний сплатити суму у розмірі 8320,67 грн., крім того ПДВ –1664,13 грн.;

-          до 20.02.09 р. –покупець зобов’язаний сплатити суму у розмірі 8320,67 грн., крім того ПДВ –1664,13 грн.;

-          до 20.03.09 р. –покупець зобов’язаний сплатити суму у розмірі 8320,67 грн., крім того ПДВ –1664,13 грн.;

-          до 20.04.09 р. –покупець зобов’язаний сплатити суму у розмірі 8320,65 грн., крім того ПДВ –1664,15 грн.

Позивач пояснив суду, що ЗАТ «Планета-буд» сплатило 20.10.08 р. за договором № 170 від 16.10.08 р. 25675,20 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, заборгованість станом на день подання позову до суду за вищевказаним договором складає 59908,80 грн.

Загальна сума боргу ЗАТ «Планета-буд»за договорами № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р. становить 190155,64 грн.

У зв’язку з вищенаведеним, Фабрика «ВАРІАНТ»ТОВ звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ «Планета-буд»про стягнення 190156,06 грн. основного боргу, 19891,51 грн. пені, 17081,74 грн. інфляційних нарахувань та 3384,32 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманих товарів за договорами купівлі-продажу № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо отриманих товарів від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив не в повному обсязі, з порушенням строків оплати.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Фабрика «Варіант»ТОВ у зазначенні суми основного боргу відповідача припустилася арифметичної помилки, зазначивши суму 190156,06 грн., тоді як ця сума складається із суми основного боргу за договором № 127 від 25.06.08 р. –130246,84 грн. та суми основного боргу за договором № 170 від 16.10.08 р. –59908,80 грн. і дорівнює –190155,64 грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ щодо стягнення з ЗАТ «Планета-буд»основного боргу за договорами купівлі-продажу № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р. підлягає задоволенню у розмірі 190155,64 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 17081,74 грн. інфляційних нарахувань та 3384,32 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за отриманий товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань та трьох річних процентів Господарським судом міста Києва було виявлено помилки щодо визначення періоду заборгованості, у зв’язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог з урахуванням зазначеної позивачем кінцевої дати періоду заборгованості.

Розрахунок інфляційних нарахувань за договором № 127 від 25.06.08 р.

Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Індекс інфляції за заданий період заборгованості Сума інфляційного нарахування

01.07.08 р.–10.07.08 р.130246,9210- -

02.09.08 р.–30.04.09 р.130246,922411,13918104,31

ВСЬОГО:18104,31 Розрахунок інфляційних нарахувань за договором № 170 від 16.10.08 р.

Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочення Індекс інфляції за заданий період заборгованості Сума інфляційного нарахування

21.11.08 р. –19.12.08 р.9984,80291,021209,68

20.12.08 р. –19.01.09 р.19969,60311,029579,12

20.01.09 р. –19.02.09 р.29954,40311,015449,32

20.02.09 р. –19.03.09 р.39939,20281,014559,15

20.03.09 р. –19.04.09 р.49924,00311,009449,32

20.04.09 р. –30.04.09 р.59908,8011--

ВСЬОГО:2246,59

Таким чином, загальна сума інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов’язання за договорами купівлі-продажу № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р. становить 20350,90 грн., однак позивач припустився арифметичної помилки у позовній заяві, зазначивши суму інфляційних нарахувань – 17081,74 грн.

При розрахунку судом інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягає інфляційне нарахування у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційне нарахування в сумі 17081,74 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог.

При розрахунку трьох річних процентів позивачем також було допущено помилки, у зв’язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог з урахуванням зазначеної позивачем кінцевої дати періоду заборгованості

Розрахунок розміру 3 % річних за договором № 127 від 25.06.08 р.

Сума

заборгованості,

грн. Річні % Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума річних,

грн.

130246,923 %01.07.08 р.–10.07.08 р.10106,76

130246,84 3 %02.09.08 р.–31.12.08 р.1211291,79

01.01.09 р.–22.05.09 р.1411509,42

ВСЬОГО:2907,97 Розрахунок розміру 3 % річних за договором № 170 від 16.10.08 р.

Сума

заборгованості,

грн. Річні % Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума річних,

грн.

9984,803 %21.11.08 р. –19.12.08 р.2923,73

19969,60 3 %20.12.08 р. –31.12.08 р.1219,64

01.01.09 р. –19.01.09 р.1931,19

29954,403 %20.01.09 р. –19.02.09 р.3176,32

39939,203 %20.02.09 р. –19.03.09 р.2891,91

49924,003 %20.03.09 р. –19.04.09 р.31127,20

59908,803 %20.04.09 р. –22.05.09 р.33162,49

ВСЬОГО:532,48 Таким чином, при розрахунку судом трьох річних процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягають три річних проценти у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційне нарахування в сумі 3384,32 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог.

Також Фабрика «ВАРІАНТ»ТОВ просить суд стягнути з відповідача 19891,51 грн. пені за порушення договірного зобов’язання щодо оплати отриманих товарів за договорами купівлі-продажу № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3. договорів купівлі-продажу № 127 від 25.06.08 р. та № 170 від 16.10.08 р., за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п. п. 3.2. та 3.3. даних договорів, продавець має право нарахувати та стягнути з покупця пеню від загальної вартості товару (п. 3.1. договорів) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на той період, за кожен день такого прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені Господарським судом міста Києва було виявлено помилки щодо визначення періоду заборгованості, у зв’язку з чим судом виконано власні розрахунки цих вимог з урахуванням зазначеної позивачем кінцевої дати періоду заборгованості.

Розрахунок розміру пені за договором № 127 від 25.06.08 р.

Сума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

130246,9212 %01.07.08 р.–10.07.08 р.10854,08

130246,84 12 %02.09.08 р.–31.12.08 р.12110334,33

01.01.09 р.–28.02.09 р.595052,86

ВСЬОГО:16241,27 Розрахунок розміру пені за договором № 170 від 16.10.08 р.

Сума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

9984,8012 %21.11.08 р. –19.12.08 р.29189,87

19969,6012 %20.12.08 р. –31.12.08 р.12157,14

12 %01.01.09 р. –19.01.09 р.19249,48

29954,4012 %20.01.09 р. –19.02.09 р.31610,58

39939,2012 %20.02.09 р. –19.03.09 р.28735,32

49924,0012 %20.03.09 р. –19.04.09 р.311017,63

59908,8012 %20.04.09 р. –20.05.09 р.311221,15

ВСЬОГО:4181,17 Таким чином, при розрахунку судом пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційне нарахування в сумі 19891,51 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, позов Фабрики «ВАРІАНТ»до ЗАТ «Планета-буд»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 3204 від 01.06.09 р. в сумі 2306,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 2305,14 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0,86 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

          Також при подачі даного позову Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ було сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до платіжних доручень № 2879 від 08.05.09 р. та № 2972 від 14.05.09 р. в сумі 312,50 грн., тоді як, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», яка вступила в законну силу з 13.08.2009 року, передбачено, що розмір витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, пов’язаних з розглядом господарських справ, для всіх позивачів складає 236,00 гривень.

За таких обставин зайво сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Планета-буд»(01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, офіс 1,Ё код ЄДРПОУ 25638927) на користь Фабрики «ВАРІАНТ»товариства з обмеженою відповідальністю (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 325, код ЄДРПОУ 21170203) 190 155 (сто дев’яносто тисяч сто п’ятдесят п’ять тисяч) грн. 64 коп. основного боргу, 17 081 (сімнадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 74 грн. інфляційних нарахувань, 3 384 (три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 32 коп. трьох річних процентів, 19 891 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот дев’яносто одну) грн. 51 коп. пені, 2 305 (дві тисячі триста п’ять) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. На підставі даного рішення повернути Фабриці «ВАРІАНТ»товариству з обмеженою відповідальністю (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 325, код ЄДРПОУ 21170203) з Державного бюджету України державне мито в сумі 0,86 грн., що перераховане платіжним дорученням № 3204 від 01.06.09 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп., що перераховані платіжним дорученням № 2972 від 14.05.09 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи) , як зайво сплачені.

5.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.