Рішення № 95711835, 18.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19316/14-ц

Провадження № 2/161/1200/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк В.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Самолюк І.М.,

представника позивача Мельник В.М. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Шульгана Ф.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Служба у справах дітей Луцької міської ради про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач, АТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач-1), ОСОБА_5 (далі - відповідач-2) про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення.

Ухвалою суду від 27 листопада 2014 року залучено Службу у справах дітей Луцької міської ради (м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 21), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № VOHOGO00000199 від 28 жовтня 2004 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28 жовтня 2014 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Свої зобов`язання позивач виконав в повному об`ємі, надавши відповідачу кредит в сумі 30 000,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_4 свої зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості не виконала і станом на 19.12.2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 17 343,79 доларів США, яка складається з: 10 784,65 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 864,80 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1694,34 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_5 02.11.2004 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_5 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 70,00 м2, житловою площею 39,30 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п. 10 договору іпотеки обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 228000 грн. 00 коп.

В ході розгляду справи ОСОБА_5 змінила прізвище та власне ім`я на ОСОБА_5 .

З врахуванням поданих уточнень до позовної заяви, позивач просить суд:

1) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOHOGO00000199 від 28 жовтня 2004 року в розмірі 17 343,79 доларів США, що за курсом 15,77 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19 грудня 2014 року складає 273 511,57 грн., звернутися стягнення на квартиру загальною площею 70,00 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки:

2) виселити відповідачів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з квартири (предмету іпотеки), розташованої за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.106-107).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідачі письмових відзивів на позов не подали.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні позов заперечив.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися та своїх представників у судове засідання не направили.

Представник третьої особи у судовому засіданні у задоволенні вимоги про виселення неповнолітніх дітей просив відмовити.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № VOHOGO00000199 від 28 жовтня 2004 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28 жовтня 2014 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" і відповідач ОСОБА_2 02 листопада 2004 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 70,00 кв.м., житловою площею 39,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

У п.26 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

1) переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити іпотекодавця;

2) продажу предмету іпотеки будь-які особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

У пунктах 57-63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року №310/11024/15-ц зроблений наступний правовий висновок.

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.

У розглядуваному випадку, як встановлено судом та слідує з п.26 договору іпотеки, його сторони передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя як право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, а тому позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки у такий спосіб в судовому порядку, є неналежним способом захисту.

Слід зазначити, що будь-яких причин неможливості реалізувати своє право на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач у позові не навів.

Оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, суд не надає своєї правової оцінки всім іншим доводам сторін, зокрема стосовно невиконання відповідачами умов кредитного договору, проживання у квартирі неповнолітніх дітей, неналежний склад сторін у спорі, наявність мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий в забезпечення кредиту в іноземній валюті тощо.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, не підлягає до задоволення і похідна вимога про виселення відповідачів.

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Служба у справах дітей Луцької міської ради про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивачем у справі є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідачами у справі є:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання АДРЕСА_1

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання АДРЕСА_1

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання АДРЕСА_1

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання АДРЕСА_1

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_3 .

Третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача є Служба у справах дітей Луцької міської ради, службова адреса Волинська область, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 21.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 березня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк