Рішення № 95711301, 23.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 р. Справа№200/4577/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представника позивача - Мороз О.О. (ордер серія ЗП №085856),

представника відповідача - Ярової С.Е. (згідно Витягу з ЄРЮОФОП),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннявід 24.02.2020 року № 0003503306 на суму 85188,75 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 року № 0003503306 на суму 85188,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом під час перевірки встановлено порушення ним Податкового кодексу в частині обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість, не нарахування та не сплати цього податку. Позивач наголошує, що протягом 2017 року він був на спрощеній системі оподаткування і обов`язок перейти на загальну систему оподаткування в нього виник за результатами господарської діяльності за 2017 рік, коли ним задекларовано дохід понад 5000000 грн. Позивач вважає, що лише після переходу на загальну систему оподаткування, до нього мали буті застосовані критерії реєстрації платником податку на додану вартість. Позивач зареєструвався платником податку на додану вартість в квітні 2018 року. Отже отриманий в січні 2018 року дохід не мав бути врахований для визначення податку на додану вартість. Крім того він зазначає, що отримані в січні кошти є залишком не сплачених робіт по цивільно-правовим зобов`язанням, які завершились в листопаді 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 28.05.2020 року.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 07.07.2020 року.

07.07.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 30.07.2020 року строк розгляду справи продовжено за клопотанням позивача у зв`язку з запровадженням карантинних заходів.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року зупинено провадження у справі за клопотанням представника позивача до набрання законної сили рішенням у справі № 200/6608/20-а.

23.03.2021 року поновлено провадження у справі.

ГУ ДПС у Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що після переходу на загальну систему оподаткування позивач не пізніше 10 числа першого календарного місяця мав зареєструватися платником податку на додану вартість. Позивач зареєстрований платником ПДВ з 05.04.2018 року. Відповідач вважає, що незважаючи на відсутність реєстрації платником ПДВ в період з 11.01.2018 року по 04.04.2018 року, у позивача виникли зобов`язання з податку на додану вартість, але він їх не декларував. В зв`язку з цим прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ та застосовані штрафні санкції.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, та просив у його задоволені відмовити.

Заслухавши пояснення представниківсторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

ФОП ОСОБА_1 , номер запису про державну реєстрацію 22760000000034933, перебуває на податковому обліку Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області.

В 2017 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, був зареєстрований як платник єдиного податку третьої групи.

В лютому 2018 року позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку, з якої вбачається, що загальна сума доходу за 2017 рік становить 5229337,52 грн.

В 2018 році позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

12.02.2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до податкового органу з заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 22.02.2018 року позивача повідомлено, що йому відмовлено в реєстрації платником податку на додану вартість у зв`язку з недоліками поданої заяви.

02.04.2018 року позивач повторно звернувся з заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість.

05.04.2018 року ФОП ОСОБА_1 зареєстровано платником податку на додану вартість.

26 та 30 січня 2018 року позивач отримав від ГО «ФРМ» кошти за виконані роботи в загальній сумі 340750,91 грн.

Наказом ГУ ДПС у Донецькій області № 828 від 05.12.2019 року призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 22.01.2020 року № 63/05-99-33-06/ НОМЕР_1 , яким зокрема встановлено, що в порушення Податкового кодексу ОСОБА_1 не нараховувався та не сплачувався податок на додану вартість з 11.01.2018 по 04.04.2018.

24.02.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0003503306, яким збільшено суму зобов`язання з податку на додану вартість на 68151 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 17037,75 грн., а всього 85188,75 грн.

Вказані фактичні обставини не є спірними між сторонами, спірною є правомірність нарахування податковим органом ПДВ на отриману позивачем в січні 2018 року суму доходу.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно пункту 291.2. Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пункт 291.4. кодексу визначає, щосуб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 292.1. Кодексудоходом платника єдиного податку є:1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пункт 298.2.3. Кодексузобов`язує платників єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Згідно п. 183.4. Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Зважаючи, що за 2017 рік позивач отримав дохід 5229337,52 грн., тобто перевищив допустимий обсяг доходу для суб`єкта господарювання третьої групи, який застосовує спрощену систему оподаткування, з січня 2018 він у відповідності до вищенаведених приписів перейшов на загальну систему оподаткування.

Відповідно до п. 181.1. Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Пункт 183.4. Податкового кодексу визначає, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

З аналізу цих пунктів в сукупності вбачається, що особи, які є платниками єдиного податку першої - третьої групи, не зобов`язані реєструватися як платник ПДВ у разі перевищення загальної суми доходу 1000000 грн. лише за умови, що вони не перевищили суму доходу, яка має наслідком перехід на загальну систему оподаткування (в даному випадку 5000000 грн.).

Оскільки позивач за 2017 рік позивач отримав дохід 5229337,52 грн. і підлягав переходу із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, на нього розповсюджуються приписи пункту 183.4. Податкового кодексу. Тобто, при переході на загальну систему оподаткування за умови перевищення загальної суми доходу 1000000 грн. протягом останніх 12 календарних місяців, позивач мав подати заяву про реєстрацію платником ПДВ не пізніше 10 січня 2018 року.

Згідно пункту 183.9. Кодексу у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку: з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

За приписами пункту 183.10. будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відтак не зважаючи на реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника ПДВ лише 05.04.2018 року, обліковувати та сплачувати податок на додану вартість позивач мав з січня 2018 року.

Отже з отриманих в січні 2018 року коштів в загальній сумі 340750,91 грн. позивач мав сплатити податок на додану вартість.

За вказаних обставин суд вважає правомірним донарахування податковим органом ФОП ОСОБА_1 зобов`язання з ПДВ та штрафної санкції, яке відображено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 24.02.2020 року № 0003503306 на суму 85188,75 грн.

Стосовно доводів позивача, викладених в додаткових письмових поясненнях, щодо відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Вважаючи наказ ГУ ДПС у Донецькій області № 828 від 05.12.2019 року, яким призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , незаконним, позивач звернувся до суду з приводу його оскарження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року у справі № 200/6608/20-а відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Донецькій області про скасування наказу № 828 від 05.12.2019 року та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки. Дане рішення набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021 року.

За приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 березня 2021 року.

Повний текст рішення складено 23 березня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш