
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2021 р. Справа №200/2979/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецькій області, третя особа Головне управління Держгеокадастру Донецької області, про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
19 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецькій області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Донецької області, про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позовна заява таким вимогам не відповідає.
Відповідно до акту № 304 від 19 березня 2021 року, складеного канцелярією Донецького окружного адміністративного суду, до позовної заяви не додано дві квитанції про сплату судового збору від позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в зв`язку з отриманням мінімальної пенсії.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії є немайновими.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року складає 2270, 00 грн.
Отже, за даною позовною заявою кожному позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн., оскільки позовні вимоги заявлені щодо різних земельних ділянок.
Позиція Європейського суду з прав людини стосовно сплати судового збору полягає в тому, що судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
У Рішенні ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, у пункті 53 вказаного Рішення ЄСПЛ зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції з прав людини залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом («Голдер проти Сполученого Королівства» і «Z та інші проти Сполученого Королівства», рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналіз вищезазначених статей вказує на те, що звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору судом є дійсний майновий стан позивача з урахуванням фактично отримуваних ним доходів.
Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням.
Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачі посилаються на низькій розмір пенсії.
При цьому, суд враховує, що предметом спору є відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, на який позивачі готові нести матеріальні витрати, тобто свідомо допускають обсяг необхідних витрат, до яких в даному випадку належать в тому числі і витрати на сплату судового збору.
Таким чином, з урахуванням того, що отримання низької пенсії є не підставою для звільнення від сплати судового збору, право на яке не є абсолютним, суд дійшов висновку, що заявлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 клопотання не підлягає задоволенню.
Крім того, від позивачів ОСОБА_3 , Цупкан Р.В. до позовної заяви не додано дві квитанції про сплату судового збору, зазначені у додатках до позовної заяви, за відсутності клопотань про відстрочення чи звільнення від його сплати.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З підстав ненадання до позову квитанцій про сплату судового збору суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтею 169 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сіверської міської ради Бахмутського району Донецькій області, третя особа Головне управління Держгеокадастру Донецької області, про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду оригіналів платіжних доручень про сплату кожним позивачем судового збору в розмірі 908,00 грн., який потрібно сплатити за реквізитами, розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов
Судове рішення № 95711279, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/2979/21-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: