Рішення № 95711259, 19.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 р. Справа№200/10681/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови № 177433 від 18.08.2020 року про застосування штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК» звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови № 177433 від 18.08.2020 року про застосування штрафу.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2020 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на автодорозі Н-08 Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь 226 км, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання вантажних перевезень, про що складено відповідний акт № 228162 від 22.06.2020 року, на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач вважає протиправним прийняття постанови про застосування штрафу за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яку передбачена відповідальність на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення вагомих параметрів від 5% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач зазначив, що в порушення п. 9 Розділу II Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016р. № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 р. за № 1171 /29301 (далі - Вимоги до облаштування ПГВК) зважування проводилося не автомобіля в цілому і не окремо осей, які Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області вважає здвоєною, а кожної осі окремо і в подальшому сумувалося. Тобто вагове обладнання не забезпечило поосьове зважування, а визначення ваги осі відбувалось шляхом сумування третьої та четвертої осі, що становлять одну здвоєну вісь, що є незаконним, оскільки при такій конструкції кожна із осей автомобіля повинна зважуватись шляхом одночасного зважування двох осей, які враховуються як одна здвоєна вісь.

Отже акт від 22.06.2020 року № 0008468 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також талон зважування не може вважатися належним та допустимим доказом перевантаження, оскільки вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Також в обґрунтування позову позивач вказав, що згідно з параметрами, вказаними в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.06.2020 року № 0022021, та маси 35050 кг, рух вказаного транспортного засобу повинен здійснюватися без дозволу на підставі Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.

На думку позивача, в порушення п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 оскаржувана постанова надіслана пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення. Не було здійснено передбачене законодавством затримання та заборона руху транспортного засобу, а після проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб попрямував у подальшому напрямку, що є підтвердженням того, що у даному випадку перевезення вантажу здійснюється без дозволу.

Позивач вважає, що не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» у відношення до перевезення, яке здійснював транспортний засіб 22.06.2020 року марки Scania державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки перевізником було ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС» на підставі договору суборенди транспортних засобів № 17 від 12.05.2020 року між ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» та ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС».

З наведених підстав просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 23 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що в межах своїх повноважень, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 22.06.2020 року по 26.06.2020 року, направлення на перевірку від 19.06.2020 року № 011617, 22.06.2020 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проводилась рейдова перевірка на 226 км а/д «Слов`янськ Донецьк Маріуполь».

Згідно з Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422) був зупинений транспортний засіб марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Для перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області надані посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 , документ на переміщення вантажу ТТН № 1056 від 21.06.2020, договір оренди транспортних засобів № 2 від 01.02.2020, відповідно до яких транспортний засіб належить та використовується позивачем.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з вантажем становила 35,05 т при нормі 40 т; навантаження на передню здвоєну вісь тягача марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 , становило 14,45 т (6,3+8,15) при нормі 16 т; навантаження на задню здвоєну вісь тягача марки Scania, номерний знак НОМЕР_1 , становило 20,6 т (10,6+10,0) при нормі 16 т.

Про вказані результати габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування № 08323 від 22.06.2020 року.

Відповідач зазначив, що позивач не надав жодних доказів того, що транспортний засіб зважувався під час завантаження, що не надає можливості встановити достовірність ваги, окрім цього, після зважування, докази того на якому обладнанні це проводилось і чи відповідає таке обладнання вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» також позивачем не надано.

В свою чергу, у відповідача наявні всі належні та допустимі докази того, що зважування транспортних засобів позивача співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Одеській області проводилось на обладнанні, яке відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Розгляд справи про прийняття постанови № 177433 від 18.08.2020 року про застосування штрафу на підставі акту № 228162 проведення перевірки від 22.06.2020 року, проводилось 18.08.2020 року з належним повідомленням. В зв`язку з неявкою представника позивача, постанова направлена 21.08.2020 року рекомендованим повідомленням за № 8433347766022, та вручена 25.08.2020 року.

Наголосив, що правову позицію щодо відсутності потреби в використанні відповідної методики виклав Верховний Суд в постанові від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому наголошено на тому, що відповідачем не надано підтвердження або спростування того, що було перевищення вагових норм, а також не надано пояснення чому транспортні засоби у разі перевищення вагових норм не затримувались і подальший рух не заборонявся. Перевірку проведено у місці, направлення на проведення якого не видано, всупереч графіку проведення перевірок, який затверджено лише 22.06.2020 року, тобто рейдова перевірка здійснювалась без направлення на рейдову перевірку. Відсутність прізвища оператора вагового комплексу ОСОБА_2 у направленні на рейдову перевірку від 19.06.2020 року №011617, який підписав довідку від 22.06.2020 року № 0022021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Враховуючи не забезпечення поосьового зважування, акт від 22.06.2020р. № 0008468 а також талон зважування не може вважатися належним та допустимим доказом перевантаження, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив задовольнити позов.

З`ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 35, код ЄДРПОУ 37380270) відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт підприємництва має основний вид діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.25).

ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК» уклало з ФОП ОСОБА_3 договір оренди транспортних засобів № 2 від 01.02.2020 року зі строком дії до 31 грудня 2022 року (а.с.16-17). Цього ж дня складений акт № 1 приймання-передачі транспортних засобів, згідно якого позивачу переданий, зокрема, вантажний самоскид Scania Р380СВ8Х4ЕНZ номерний знак НОМЕР_1 (а.с.18-20).

Між позивачем ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ГРАНД ПАРТС» укладено договір суборенди транспортних засобів № 17 від 12.05.2020 року. Згідно з актом № 17 приймання-передачі транспортних засобів, зокрема значиться вантажний самоскид Scania Р380 номерний знак НОМЕР_1 (а.с.21-24).

На підставі графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області в період 22.06.2020 року - 26.06.2020 року та направлення на рейдову перевірку від 19.06.2020 року № 011617 працівники Укртрансбезпеки 22.06.2020 року зупинили вищевказаний автомобіль та провели перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с.62, 63).

22.06.2020 року посадовою особою Укртрансбезпеки складено довідку № 0022021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно якої повна маса транспортного засобу становить 35050 тонн (а.с.10, 65).

22.06.2020 року складено акт № 0008468 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, який підписаний водієм ОСОБА_1 (а.с.66) та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, за яким сума, що підлягає сплаті становить 107,73 євро (а.с. 9, 11, 67).

22.06.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області складено акт № 228162, згідно якого на 226 км а/д Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь проведена перевірка транспортного засобу Scania НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить ОСОБА_3 . Перевіркою виявлено порушення - перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм понад 20 %, навантаження на здвоєну вісь 20600 кг., у тому числі порушення, відповідальність за яке встановлена абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.12, 68).

Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області на адресу позивача направлено повідомлення-запрошення від 04.08.2020 року № 57888/23/24-20 щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.08.2020 року, яке згідно поштового відправлення за № 8433347767673 вручено 07.08.2020 року (а.с.71-74). В додатку до листа долучені вищенаведені акти № 228162 та № 0008468.

18.08.2020 року постановою в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 177433 на позивача накладено штраф в сумі 34000,00 грн. за правопорушення, передбачене статтею 48 та абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.13, 70).

20.08.2020 року на адресу позивача направлено лист-повідомлення № 63139/23/24-20 про необхідність сплати адміністративно-господарського штрафу за постановою № 177433 від 18.08.2020 року, яке вручено 25.08.2020 року (а.с.14, 75-77).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п.п.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 і 48 Закону Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (п. 19 Порядку № 1567).

Отже, на виконання вказаних повноважень посадовими особами управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Scania АР7756ЕО.

Стосовно належності даного транспортного засобу суд зазначає, що зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що він належить ОСОБА_3 , який за договором оренди передав його ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК».

В свою чергу ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК» посилається на договір суборенди транспортних засобів № 17 від 12.05.2020 року, згідно з якоим воно передало декілька транспортних засобів, в тому числі вантажний самоскид Scania Р380 номерний знак НОМЕР_1 в суборенду ТОВ «АВТО ГРАНД ПАРТС». З огляду на цю обставину позивач зазначає, що перевезення здійснювалось іншою особою.

Суд не погоджується з вказаною позицією позивача, оскільки вона спростовується матеріалами справи.

Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки, серед іншого, документ на переміщення вантажу ТТН №1056 від 21 червня 2020 року та договір оренди транспортних засобів №2 від 1 лютого 2020 року. В підтвердження цього дані документи долучені відповідачем до відзиву. Тобто водієм наданий договір, за яким даний транспортний засіб переданий в користування ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК».

При цьому з наданої відповідачем товарно-транспортної накладної №1056 від 21 червня 2020 року випливає, що автомобільним перевізником визначений саме позивач - ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК».

Крім того, суд звертає увагу, що водій ОСОБА_1 був ознайомлений з актом № 0008468 та надав відповідні пояснення, що працює водієм в ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» та ТТН №1056 від 21 червня 2020 року, а також договір оренди транспортних засобів №2 від 1 лютого 2020 року. Інших документів, зокрема договір суборенди в ході перевірки не надавав.

З наведених доказів суд робить висновок, що саме позивач здійснював перевезення 21 червня 2020 року транспортним засобом Scania Р380 номерний знак НОМЕР_1 .

Також суд критично ставиться до наданого договору суборенди транспортних засобів №17 від 12 травня 2020 року, оскільки в п.1.2. договору зазначено, що об`єкт суборенди належить ФОП ОСОБА_3 та орендується суборендодавцем у власника на підставі договору №2 оренди транспортних засобів від 1 жовтня 2020 року, що не відповідає дійсності, оскільки ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» не є власником та орендує транспорті засоби, що належать ФОП ОСОБА_3 , на підставі договору оренди транспортних засобів №2 від 1 лютого 2020 року.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один - з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 4 постанови №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Згідно зі ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону №2344-III).

Відповідно до абзаців 14, 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Як вже зазначено судом саме позивач здійснював перевезення 21 червня 2020 року транспортним засобом Scania Р380 номерний знак НОМЕР_1 . Отже за вищенаведеними приписами законодавства він є автомобільним перевізником, на якого покладений обов`язок внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, і в разі порушення цього, є особою, до якої застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Щодо тверджень позивача, що зі змісту квитанції, актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

З матеріалів справи випливає, що ваги «Вага платформна типу 20ВП4-2», заводський номер приладу 1302, відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2007 та паспорту ваг, та пройшла щорічну повірку 17.02.2020 року.

Таким чином, наведені письмові докази підтверджують, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Scania Р380 номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування.

Суд також не бере до уваги твердження представника позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з порушенням вагових параметрів. У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Аналогічну правову позицію щодо відсутності потреби в використанні відповідної методики виклав Верховний Суд України в постанові від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Разом з тим, та обставина, що подальший рух транспортного засобу не було заборонено, не впливає на правомірність оскаржуваної постанови.

Стосовно строків розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства зазначаємо, що відповідачем не порушено строк розгляду справи з таких підстав.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Норми Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядком №1567 не містять положень, які регулюють порядок обчислення строку для розгляду справи.

Поряд з цим, за аналогією права, яка встановлена у процесуальному законодавстві, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Факт порушення Позивачем автотранспортного законодавства зафіксовано в акті 22 червня 2020. Перебіг строку починається на наступний день, тобто 23 червня 2020 року та закінчується 23 серпня 2020 року. Оскаржувана постанова винесена 18 серпня 2020, тобто з дотриманням двомісячного строку, визначеному для розгляду справи, відповідно до п. 25 Порядку № 1567.

Суд не приймає посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018), у справі № 826/442/13-а (постанова від 16.01.2018), у справі № 821/597/17 (постанова від 12.06.2018) по застосуванню положень ст. 74 КАС України, оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази, яким надано оцінку в даному рішенні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області 18.08.2020 №177433 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 грн. є законною та обґрунтованою.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо протиправності винесення постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 18.08.2020 № 177433 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн., суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 139 КАС України через відмову у задоволенні позову судові витрати позивача не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТІК» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 35, код ЄДРПОУ 37380270) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), третя особа Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 11-1), про визнання протиправною та скасування постанови № 177433 від 18.08.2020 року про застосування штрафу - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов