Рішення № 95711248, 19.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 р. Справа№200/7657/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Маріупольське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 13 серпня 2020 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 26 червня 2020 року № 223 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати Маріупольське ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на Маріупольському металургійному комбінаті «Імені Ілліча» на посаді підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі

з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року,

з 22 червня 2015 року по 24 червня 2020 року, що складає 12 років 7 місяців 3 дні;

3. зобов`язати Маріупольське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 червня 2020 року № 5542 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

25 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/7657/20-а; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26 червня 2020 року відповідач прийняв рішення № 223, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач стверджував, що наявність пільгового стажу, що дає йому право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, підтверджена записами в трудовій книжці, довідками про підтвердження наявного трудового стажу та індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Позивач доводив, що на час звернення за призначенням пенсії його пільговий стаж становив 26 років 22 дні.

Наголошував, що має право на зарахування до спеціального стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи в публічному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року, з 22 червня 2015 року по 24 червня 2020 року на посаді підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі, що складає 12 років 7 місяців 3 дні.

На переконання позивача, таке право у нього виникає в силу положень ст. 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, які передбачають право на відповідну пенсію для осіб, які працювали за професією «сталевара».

Крім того, позивач вважає, що про обґрунтованість його вимог свідчить той факт, що до розділу V Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, включена посада «підручний сталевара», яку він обіймав.

З огляду на викладене позивача вважає рішення про відмову йому в призначенні пенсії протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно пошурує його конституційне право на пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж. На цій підставі відповідач просив відмовити в позові.

В обґрунтування правомірності свого рішення відповідач зазначив таке.

Норми ст. 14 Закону № 1788 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у зв`язку з набранням чинності Законом № 1058.

За висновком відповідача, період роботи ОСОБА_1 з 07 червня 1996 року по 19 червня 2007 року підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років); з 20 червня 2007 року по 25 серпня 2015 року підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1); з 26 серпня 2015 року по 07 лютого 2020 року (копія трудової книжки посвідчена відділом кадрів записом «працює по теперішній час» 07 лютого 2020 року) підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1).

Відповідач зазначив, що стаж роботи позивача на посаді, яка надає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років), становить 11 років 04 місяці 14 днів, стаж роботи відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1) - 12 років 07 місяців 03 дні.

На день звернення за призначенням пенсії позивач досяг повних 44 роки.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 114 Закону № 1058, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 з урахуванням взаємного зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію за цією статтею (зарахування більш пільгового стажу роботи (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років)) до менш пільгового стажу (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1)) становить 23 роки 07 місяців 17 днів.

За цих обставин пенсійний орган дійшов висновку, що з урахуванням наявного пільгового стажу позивач набуде право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 після досягнення 50 років.

Щодо стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, відповідач зазначив таке.

Визначені позивачем періоди з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року та з 22 червня 2015 року по 24 жовтня 2020 року перетинаються.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджений стаж його роботи по 07 лютого 2020 року; згідно з довідкою приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 04 лютого 2020 року № 115 позивач працював на пільгових умовах за Списком № 1 в період з 01 листопада 2015 року по 03 лютого 2020 року. Як наслідок, пенсійний орган не приймав рішення щодо зарахування або відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду з 03 лютого 2020 року по 24 червня 2020 року.

Покликаючись на п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, відповідач зазначив, що зарахував ОСОБА_1 страховий стаж по 31 травня 2020 року, тобто за весь період роботи заявника по останній місяць, за який наявні дані про сплату страхових внесків, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії.

Відповідач вказував на те, що Класифікатором професій, затвердженим наказом Держспоживстандартом України від 28 липня 2010 року № 327, передбачені професії підручний сталевара/сталевар вакуумної печі, підручний сталевара/сталевар електропечі, підручний сталевара/сталевар мартенівської печі, підручний сталевара/сталевар печі прямого відновлення заліза, підручний сталевара/сталевар установки електрошлакового переплаву, кожна з яких має різні характеристики та функціональні обов`язки.

Відповідно до Списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 мають, зокрема, підручний сталевара установок електрошлакового переплавлення, підручний сталевара електропечей труболиварного виробництва.

Згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 01 липня 1992 року № 18 до переліку посад на основних роботах у металургійному виробництві, робота на яких при відпрацюванні 20 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону № 1788 (еквівалент ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) до основних (провідних) робіт у сфері металургійного виробництва належать посади сталеварів та їх підручних матренівської печі і конвертора.

Оскільки позивач працював за посадою помічника сталевара установки позапічного оброблення сталі та сталевара установки позапічного оброблення сталі, підстав для зарахування цих періодів до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, немає.

В клопотанні від 08 вересня 2020 року № 0580-19-7/13241 Маріупольське ОУ ПФУ додатково зазначило, що не заперечує проти факту наявності пільгового стажу роботи позивача в період з 20 червня 2007 року по 03 лютого 2020 року за Списком № 1.

Факт роботи позивача за посадою, яка надає право на призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 підтверджують дані довідок про підтвердження пільгового характеру роботи № 115 від 04 лютого 2020 року, дані реєстру застрахованих осіб («ЗП3013А1» - робота за Списком № 1) та трудова книжка.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 25 жовтня 2010 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 18 вересня 1996 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено штампом про реєстрацію місця проживання, проставленим в його паспорті.

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 24 червня 2020 року позивач звернувся до Маріупольського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком.

Разом з заявою про призначення пенсії від 24 червня 2020 року, зареєстрованою за № 5542, позивач надав такі документи: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, військовий квиток серії НОМЕР_3 , диплом серії НОМЕР_4 , трудову книжку серії НОМЕР_5 , довідки про пільговий стаж від 04 лютого 2020 року № 115, довідку про заробітну плату від 17 лютого 2020 року № 741.

Окрім перелічених вище документів, матеріали пенсійної справи також містять індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи (відмітки в документах), які б свідчили, що для вирішення порушеного ОСОБА_1 питання посадові особи Маріупольського ОУ ПФУ пропонували останньому подати додаткові документи (довідки про підтвердження пільгового стажу, накази про атестацію робочих місць тощо).

26 червня 2020 року начальник Маріупольського ОУ ПФУ Полив`яний І. , за участю заступника начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Левицької Т., начальника юридичного відділу Блюм К., головних спеціалістів відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Шевченко В. та Шульги Я., розглянув заяву ОСОБА_1 від 24 червня 2020 року, зареєстровану за № 5542, про призначення пенсії за віком згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і прийняв рішення № 223 про відмову в призначенні пенсії.

Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував таким.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 надав документи: заяву, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудову книжку серії НОМЕР_5 , атестат про навчання НОМЕР_4 , довідки, які підтверджують пільговий стаж, від 04 лютого 2020 року № 115, військовий квиток НОМЕР_3 .

Пенсійний орган покликався на ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники повідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Відповідно до роз`яснення № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 років.

Пенсійний орган у своєму рішенні покликався на те, що в період з 07 червня 1996 року по 19 червня 1997 року заявник працював на посаді міксерового у сталеплавильному виробництві, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 надає право на призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 при відпрацюванні на зазначених роботах 25 років.

Відповідач зазначав, що в період з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року заявник працював на посаді сталевара установки позапічного оброблення сталі, яка надає право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

За розрахунком пенсійного органу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 04 місяці 03 дні, стаж роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років) складає 11 років 04 місяці 14 днів та за Списком № 1 - 12 років 07 місяців 03 дні.

На цій підставі відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 набуде право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 при стажі роботи не менше 25 років або при досягненні 50 років за Списком № 1 з 20 квітня 2026 року.

Враховуючи викладене, відповідач вирішив, що через відсутність необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 слід відмовити в призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

На підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04 лютого 2020 року № 115 суд встановив такі обставини щодо реорганізації (перейменування) підприємства, на якому працював позивач.

Відповідно до наказу Міністерства чорної металургії УРСР від 03 січня 1984 року № 17 Жданівський металургійний завод імені Ілліча перейменований у комбінат імені Ілліча.

Рішенням Фонду державного майна України від 06 травня 1993 року № 7/3-2165 комбінат імені Ілліча реорганізований в орендне підприємство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 20 грудня 1996 року № 86-АТ на базі орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» створено відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (протокол № 13 від 01 липня 2010 року) відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» перейменовано в публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Рішенням загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (протокол № 21 від 25 квітня 2016 року) публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» перейменовано в приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

З приводу роботи ОСОБА_1 в приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат імені Ілліча», записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_5 , та їх зарахування/не зарахування до страхового і пільгового стажу позивача суд встановив такі обставини.

Запис 5 - 07 червня 1996 року на підставі наказу від 06 червня 1996 року № 104 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в конверторний цех орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» міксеровим 4 розряду.

Запис 6 - 01 липня 2002 року на підставі наказу від 01 липня 2002 року № 5173 переведений там же міксеровим 5 розряду.

Запис 7 - 20 червня 2007 року на підставі розпорядження від 20 червня 2007 року № 2708 переведений там же на посаду підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 6 розряду.

Запис 8 - про перейменування відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Запис 9 - 01 лютого 2011 року на підставі розпорядження від 01 лютого 2011 року № 1048 переведений там же підручним сталевара установки позапічної обробки сталі 7 розряду.

Запис 10 - 22 червня 2015 року на підставі розпорядження від 19 червня 2015 року № 5526 переведений в конверторному цеху підручним сталевара установки позапічної обробки сталі (конверторне відділення, ділянка комплексної доводки сталі) 5 розряду.

Запис 11 - 26 серпня 2015 року на підставі розпорядження від 26 серпня 2015 року № 9477 переведений в конверторному цеху сталеваром установки позапічної обробки сталі (конверторне відділення, ділянка комплексної доводки сталі) 6 розряду.

В трудовій книжці НОМЕР_5 проставлена відмітка відділу кадрів приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про те, що ОСОБА_1 продовжує працювати, датована 07 лютого 2020 року.

Відомостей про роботу ОСОБА_1 після 07 лютого 2020 року трудова книжка не містить.

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» видало позивачу довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04 лютого 2020 року за № 115.

Згідно з цим довідками ОСОБА_1 працював повний робочий день в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і

- за період з 07 червня 1996 року по 19 червня 2007 року виконував роботи у металургійному виробництві чорних металів за професією, посадою «міксерового у сталеплавильному виробництві», (ст. 114 п. 3 Закону № 1058).

Відповідні роботи позивач виконував весь період 07 червня 1996 року по 19 червня 2007 року.

Довідка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, особових рахунків, технологічного процесу та штатного розкладу.

- за період з 20 червня 2007 року по 25 серпня 2015 року виконував роботи у виробництві сталі за професією, посадою «підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі», що передбачена Списком № 1, розділом 3, підрозділом 2, пунктом «а», код КП 3.2а, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Відповідні роботи позивач виконував весь період з 20 червня 2007 року по 25 серпня 2015 року.

Довідка № 115 видана на підставі наказів про атестацію робочих місць від 07 травня 2004 року № 224, від 07 травня 2009 року № 98, від 07 травня 2014 року № 330; особових рахунків, технологічного процесу та штатного розкладу.

- за періоди з 26 серпня 2015 року по 31 жовтня 2015 року, з 01 листопада по 03 лютого 2020 року виконував роботи у виробництві сталі за професією, посадою «підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі», що передбачена Списком № 1, розділом 3, підрозділом 2, пунктом «а», код КП 3.2а, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Відповідні роботи позивач виконував весь період з 26 серпня 2015 року по 31 жовтня 2015 року; за період з 01 листопада 2015 року по 03 лютого 2020 року - фактично відпрацював 04 роки 02 місяці 21 день.

Довідка № 115 видана на підставі наказів про атестацію робочих місць від 07 травня 2014 року № 330, від 07 травня 2019 року № 400; особових рахунків, технологічного процесу та штатного розкладу.

Фактично відпрацьований ОСОБА_1 час на роботах з особливо важкими умовами праці відображений у відповідних картках обліку за 2015-2020 роки (за даними станом на 03 лютого 2020 року).

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 в приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за період з 2000 року по травень 2020 року, код підстави для обліку спец стажу - «ЗПЗ013А1».

Як свідчить п. 1 Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), код підстави - «ЗПЗ01ЗА1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Наявний в матеріалах пенсійної справи розрахунок стажу свідчить, що пенсійний орган зрахував позивачу:

період з 16 грудня 1992 року по 19 квітня 1994 року тривалістю 01 рік 04 місяці 04 дні - до страхового стажу;

період з 29 квітня 1994 року по 30 квітня 1996 року тривалістю 02 роки 00 місяців 02 дні - до страхового стажу;

період з 07 червня 1996 року по 31 грудня 2003 року тривалістю 07 років 06 місяців 25 днів - до страхового стажу та до стажу роботи за ст. 14, пост. 202, не підземні;

період з 01 січня 2004 року по 19 червня 2007 року тривалістю 03 роки 05 місяців 19 днів - до страхового стажу та до стажу роботи за ст. 14, пост. 202, не підземні;

період з 20 червня 2007 року по 25 серпня 2015 року тривалістю 08 років 02 місяці 06 днів - до страхового стажу та до стажу роботи за Списком № 1;

період з 26 серпня 2015 року по 31 жовтня 2015 року тривалістю 00 років 02 місяці 06 днів - до страхового стажу та до стажу роботи за Списком № 1;

період з 01 листопада 2015 року по 21 січня 2020 року тривалістю 04 роки 02 місяці 21 день - до страхового стажу та до стажу роботи за Списком № 1;

період з 22 січня 2020 року по 31 травня 2020 року тривалістю 00 років 04 місяці 10 днів - до страхового стажу.

За розрахунком пенсійного органу стаж роботи позивача за Списком № 1 складає всього 23 роки 07 місяців 17 днів, в тому числі безпосередньо стаж за Списком № 1 - 12 років 07 місяців 03 дні, стаж роботи на відкритих гірничих роботах/металургії, постанова КМУ № 202 (25) - 11 років 00 місяців 04 дні.

Стаж роботи на відкритих гірничих роботах/металургії, постанова КМУ № 202 (25) - 11 років 00 місяців 14 днів.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

П. 1 абз. 2 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі пп. 27 п. 7 розділу І Закону України 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» п. 2 у розділі ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений у новій редакції, що не передбачала застосування Закону № 1788 при призначенні пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту.

Отже, норми ст. 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 установлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

При цьому, згідно з положеннями ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202).

За наслідками аналізу норм ст. 14 Закону № 14 Закону № 1788 (положення якої аналогічні нормам ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) та Списку № 202, Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив таке:

«Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи».

Суд зазначає, що до розділу V «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)» Списку № 202 серед іншого включені такі професії (посади):

…

міксерові у сталеплавильному виробництві;

…

підручні сталеварів установок електрошлакового переплавлення;

…

підручні сталеварів електропечей труболиварного виробництва;

…

При цьому на відміну від інших професій (посад), включених до розділу V Списку № 202, (наприклад, «пресувальник гарячих труб» чи «ливарник кольорових металів»), щодо професії (посади) «помічник сталевара» конкретизований вид устаткування (обладнання) з яким працює особа, а саме «установки електрошлакового переплавлення» чи «електропечі труболиварного виробництва».

Суд зауважує, що до розділу 8 «Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин» підрозділу 82 «Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин» класу 812 «Робітники, що обслуговують рудо- та метало переробне устаткування» підкласу 8121 «Робітники, що обслуговують рудо- та металоплавильні печі» Класифікатору професій України (ДК 003:2010) включені професії «підручний сталевара вакуумної печі», «підручний сталевара електропечі», «підручний сталевара конвертера», «підручний сталевара мартенівської печі», «підручний сталевара печі прямого відновлення заліза», «підручний сталевара установки електрошлакового переплаву», «підручний сталевару установки позапічного оброблення сталі».

З огляду на викладене суд дійшов таких висновків:

- професії (посади) «підручний сталевара установок електрошлакового переплавлення», «підручний сталевара електропечей труболиварного виробництва» та «підручний сталевара установки позапічного оброблення сталі» не є тотожними;

- робота за професією (посадою) «підручний сталевара установок електрошлакового переплавлення» чи «підручний сталевара електропечей труболиварного виробництва», що включені до Списку № 202, дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 114;

- робота за професією (посадою) «підручний сталевара установки позапічного оброблення сталі» не призводить до виникнення у особи спеціального стажу, що дає право на пенсію за ч. 3 ст. 114 Закону № 114, оскільки ця професія до Списку № 202 не включена.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 1 (постанова КМУ № 36)).

До Списку № 1 (постанова КМУ № 36) розділ ІІІ «Чорна металургія» підрозділ 2 «Виробництво сталі та феросплавів. Підготовка сумішей та ремонт металургійних печей» серед іншого включені такі професії (посади):

3.2а підручні сталеварів установок позапічного оброблення сталі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 1 (постанова КМУ № 461)).

До Списку № 1 (постанова КМУ № 461) розділ ІІІ «Чорна металургія» підрозділ 2 «Виробництво сталі та феросплавів. Підготовка сумішей та ремонт металургійних печей» включені такі професії (посади):

підручні сталеварів установок позапічного оброблення сталі;

…

сталевари установок позапічного оброблення сталі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що робота за професією (посадою) «сталевар установок позапічного оброблення сталі» та «підручний сталевара установки позапічного оброблення сталі» за умови дотримання вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, (а не на право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Маріупольським ОУ ПФУ рішення від 26 червня 2020 року № 223 про відмову в призначенні пенсії.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 26 червня 2020 року № 223 належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності відмови Маріупольського ОУ ПФУ в призначенні пенсії, суд виходить з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні від 26 червня 2020 року № 223.

По-перше, суд зауважує, що в рішенні, яке є предметом спору, вказано, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 і за наслідками розгляду цієї заяви пенсійний орган вирішив відмовити в призначенні позивачу пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 регламентує правовідносини щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 і до спірних правовідносин він не має жодного відношення.

По-друге, рішення від 26 червня 2020 року № 223 містить мотиви зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 07 червня 1996 року по 19 червня 2007 року на посаді «міксерового у сталеплавильному виробництві»; на пенсію за віком на пільгових умовах за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року на посаді «сталевара установки позапічного оброблення сталі».

Обґрунтування відмови пенсійного органу у зарахуванні періоду роботи позивача з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року на посаді «сталевара установки позапічного оброблення сталі» до стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, рішення, яке є предметом спору, не містить.

Жодних висновків і мотивів щодо зарахування/ не зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 або за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, інших періодів роботи, записи про які містяться в трудовій книжці (йдеться про періоди роботи позивача з 01 листопада 2015 року по день звернення за призначенням пенсії), в рішенні від 26 червня 2020 року № 223 відповідач не навів.

З огляду на невмотивованість рішення Маріупольського ОУ ПФУ про відмову у призначенні пенсії в цій частині, суд не може замість пенсійного органу визначати підстави зарахування/ не зарахування ним до пільгового стажу ОСОБА_1 того чи іншого періоду роботи, і, самостійно визначивши такі підстави, надавати їм правову оцінку.

По-третє, в рішенні, яке є предметом спору, відповідач зазначає, що в період з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді «сталевара установки позапічного оброблення сталі».

Разом з цим, на підставі записів 7-11 у трудовій книжці суд становив, що в період з 20 червня 2007 року по 25 серпня 2015 позивач працював «підручним сталевара установки позапічної обробки сталі», а з 26 серпня 2015 року - сталеваром установки позапічної обробки сталі».

Тобто висновки відповідача ґрунтувалися на невірному визначенні професії (посади), за якою працював позивач.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 26 червня 2020 року № 223 про відмову в призначенні пенсії є протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 26 червня 2020 року № 223 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення і задоволення цієї частини позовних вимог.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24 червня 2020 року, зареєстровану за № 5542, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В той же час позовні вимоги в ОСОБА_1 в частині зобов`язання Маріупольського ОУ ПФУ зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону № 1788 та відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи на Маріупольському металургійному комбінаті «Імені Ілліча» на посаді підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року, з 22 червня 2015 року по 24 червня 2020 року, що складає 12 років 7 місяців 3 дні.

Відмовляючи в цій частині позовних вимог, суд виходить з такого:

1. Наведені позивачем періоди не узгоджуються з записами про періоди його роботи, що відображені у трудовій книжці та в довідках від 04 лютого 2020 року № 115 (періоди перетинаються між собою).

2. В період з 20 червня 2007 року по 25 серпня 2015 позивач працював підручним сталевара установки позапічної обробки сталі, а з 26 серпня 2015 року - сталеваром установки позапічної обробки сталі, натомість позивач просить зарахувати до спеціального стажу періоди з 20 червня 2007 року по 31 жовтня 2015 року та з 22 червня 2015 року по 24 червня 2020 року як роботу за професією посадою «підручного сталевара установки позапічної обробки сталі».

3. Робота за професіями (посадами) «підручного сталевара установки позапічної обробки сталі» та «сталевара установки позапічної обробки сталі» підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, оскільки ці професії (посади) включені до Списку № 1.

Водночас робота за професіями (посадами) «підручного сталевара установки позапічної обробки сталі» та «сталевара установки позапічної обробки сталі» не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, з огляду на те, що ці професії (посади) не передбачені Списком № 202.

Додвод позивача про те, що професія посада «сталевар» безпосередньо зазначена у ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, суд відхиляє, виходячи з того, що норми ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 підлягають застосуванню з урахуванням Списку № 202.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в довідках про підтвердження наявного трудового стажу від 04 лютого 2020 року № 115 також вказувало на те, що професії (посади) «підручного сталевара установки позапічної обробки сталі» та «сталевара установки позапічної обробки сталі» включені до Списку № 1, а не до Списку № 202.

4. Індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5, на які покликається позивач, не спростовують висновку суду про відсутність підстав для зарахування до його спеціального стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, період роботи за професіями (посадами) «підручного сталевара установки позапічної обробки сталі» та «сталевара установки позапічної обробки сталі», оскільки код підстави - «ЗПЗ01ЗА1» проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (квитанція від 07 серпня 2020 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині визнання протиправним і скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його чинити певні дії, а тому на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 червня 2020 року № 223 «Про відмову в призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24 червня 2020 року № 5542 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 19 березня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко