Ухвала суду № 95711106, 23.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 березня 2021 року Справа №160/3948/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ДОТЦК та СП щодо відмови у формуванні довідки про розмір позивача грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з включенням у неї розмірів окладів за посадою та за військовим званням станом на 01.01.2019 року, розрахованих згідно норм п.4 та приміток до додатків 1, 14 до Постанови №704, відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно норм, прописаних у Постанові №704, та надання її до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, а також протиправною бездіяльність ДОТЦК та СП у питанні не перерахунку розмірів окладів за посадою та за військовим званням на 01 січня кожного календарного року, як того вимагали та вимагають норми п.4 Постанови КМУ №704, який підлягає застосуванню у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», згідно постанові Шостого апеляційного адміністративного суду от 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, а саме: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14», а також норми, прописані у примітках до додатків 1,14 до цієї ж Постанови №704, що діяли до 01.10.2020 року, а саме: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки (Оклади за військовим (спеціальним) званням) визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт»;

- зобов`язати ДОТЦК та СП оформити довідку про розмір позивача грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з включенням у неї відомостей про розміри його посадових окладів за посадою та за військове звання, станом на 01.01.2019 року, відповідно до норм п. 4 та приміток додатків 1 та 14 до Постанови №704, а також про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, станом на 05.03.2019 року, а саме: надбавка за особливості проходження служби - 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, на підставі ст.5 п.1 п.п.3 Постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704, Рішення Міністра оборони України від 28.12.2018 року №248/9240 на 2019 рік; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень -15% від посадового окладу, на підставі п.6 ст.6 Постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704; премія - у розмірі 35% від посадового окладу, на підставі п.2 ст.5 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 , Рішення Міністра оборони України від 28.12.2018 р. №248/9240 на 2019 рік, та направити відповідну довідку про грошове забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку позивача пенсії з 01.04.2019 року;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру позивача пенсії за рахунок виплати з

05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, а також протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмові перерахунку та виплати позивачу пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року, (із врахуванням раніше виплачених сум), згідно оновлених довідок про розмір мого грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданих ДОТЦК та СП, згідно рішення суду, та відповідно до норм ст.63 Закону №2262-ХІІ, норм частин 2, 5 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII, норм ст.14, 370 КАСУ та висновків Верховного Суду, опублікованих у постановах Верховного Суду у справах від 04.02.2019 року у справі №240/5401/18, від 06.08.2019 року у справі №160/3586/19 та від 17.12.2019 року у справі №160/8324/19, у розмірі 86% від розміру мого грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити суму недоплаченої з 01.04.2019 року частини основного розміру пенсії однією сумою, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до частини 2 статті 55 Закону №2262-XII.

За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви та відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2019 році вже звертався до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, заявляючи вимоги, зокрема, про:

- визнання протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08353525), щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були надані в Пенсійний фонд для переахунку пенсії;

- зобов`язання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок розмірів його посадових окладів за посадою та за військове звання, відповідно до норм приміток додатків 1 та 14 до Постанови №704, та направити відповідну довідку про грошове забезпечення в Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №160/10061/19 адміністративний позов задоволено та зобов`язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок розмірів посадових окладів ОСОБА_1 за посадою та за військове звання, відповідно до норм приміток додатків 1 та 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704, та направити відповідну довідку про грошове забезпечення в Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року.

Як зазначає позивач, після прийняття вказаного рішення він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому копії довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Отримавши довідку від 19.03.2020 року №ФД-84470 та ознайомившись з її змістом, позивач зазначає, що з таким виконанням ДОТЦК та СП рішення суду від 23.12.2019 року у справі №160/10061/19 не погоджується, у зв`язку з чим позивач 09.01.2020 року та 11.02.2020 року вдруге звернувся до ДОТЦК та СП із заявою, в якій просив останнього виконати рішення суду першої інстанції, відповідно до чинного на момент оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача законодавства, яким передбачено, що оформлення довідки слід проводити відповідно до додатка 2 до Порядку перерахунку пенсії №45, у редакції до внесення Постановою №103 до цього додатка змін, тобто з внесенням у довідку відомостей про види та розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідної особи, яка перебуває у даний час на посаді, з якої позивача було звільнено на пенсію. Отримані відповіді ДОТЦК та СП від 15.01.2020 року №7/10139/11 та від 19.02.2020 року №7/10648/11 на звернення позивача в січня та в лютому 2020 року є ідентичними, згідно яких позивачу відмовлено в оформленні та наданні до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з включенням в неї відомостей про додаткові види грошового забезпечення та премії, посилаючись при цьому на те, що виконання даного питання виходить за межі його повноважень, оскільки КМУ не виконано вимоги ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ та не внесено зміни до Постанови щодо форми довідки, а також на те, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надано списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

В подальшому позивач, у зв`язку з набранням законної сили рішенням від 23.12.2019 року у справі №160/10061/19 за результатами розгляду в порядку апеляційного провадження та отриманням копії довідки про розмір грошового забезпечення від 19.02.2020 року звернувся до ДОТЦК та СП з вимогами, підготувати та надіслати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за посадою, у відповідності його останній штатній посаді, з включенням відомостей про види та розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку позивача пенсії. Листом відповідача від 17.08.2020 року позивача повідомлено, що дійсно Постановою №704 визначено нові додаткові види грошового забезпечення, але при цьому зазначено, що у зв`язку зі вступом в законну силу даної Постанови, втратила чинність Постанова від 07.11.2007 року №1294, якою були встановлені розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення, а надбавка за роботу в умовах режимних обмежень до 01.01.2018 року позивачу виплачувалася у розмірах 15%. Також, зазначено, що підстав до включення додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Постановою №704, з урахуванням змін внесених Постановою №103, до складу грошового забезпечення для перерахунку позивача пенсії з 01.01.2018 року, відповідно до чинного законодавства, не було. Крім цього, ставить позивача до відома, що 05.03.2019 року набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 про визнання протиправними та не чинними пунктів 1 та 2 Постанови №103, однак нового рішення КМУ, з цього питання, не прийнято. Отже, прийняття рішення про видачу довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Постановою №704, для перерахунку пенсії лежить за межами компетенції ДОТЦК та СП, оскільки визначати умови і порядок проведення перерахунку належить КМУ. Таким чином, ДОТЦК та СП вважає, що оформлення та надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для подальшого перерахунку пенсії позивача можливо тільки у разі прийняття КМУ відповідного рішення щодо виконання рішення суду від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18 та у разі отримання від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нових списків для перерахунку пенсій. 09.02.2021 року позивач в черговий раз звернувся до відповідача з вимогою оформити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та надати її до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, однак, листом відповідача від 11.03.2021 року повідомлено позивача, що вказане звернення є аналогічним, а тому позивачу вже була надана вичерпна відповідь від 17.08.2020 року (вих. №7/12556/11).

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо відмови в оформленні та наданні до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з включенням у неї розмірів окладів за посадою та за військовим званням станом на 01.01.2019 року, розрахованих згідно норм п.4 та приміток до додатків 1, 14 до Постанови №704, відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно норм, прописаних у Постанові №704 для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Отже, як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги позивача фактично зводяться до оскарження дій відповідача 1 - Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неналежного, на його думку, виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №160/10061/20, яке набрало законної сили. Позивач вважає, що при виконанні зазначеного рішення суду, відповідачем безпідставно та протиправно відмовлено в оформленні та наданні до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з включенням у неї розмірів окладів за посадою та за військовим званням станом на 01.01.2019 року, розрахованих згідно норм п.4 та приміток до додатків 1, 14 до Постанови №704, відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно норм, прописаних у Постанові №704 для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Тобто, предметом спору у цій справі є невиконання (неналежне виконання), на думку позивача, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №160/10061/20.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, про наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі №820/4261/18.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Проаналізувавши предмет позову у цій справі, та враховуючи наведені норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що вказаний позов спрямований на виконання іншого судового рішення.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення суду. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до ч.1 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.5 ст.160 КАС України), а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).

Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст.161 КАС України).

Пунктом 1 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Оскільки, разом із позовними вимогами до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивач звертається з позовними вимогами і до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу визначитись із предметом спору у даній справі та надати до суду уточнену позовну заяву у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням предмету спору, визначеного із врахуванням висновків суду у даній ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева