Рішення № 95711023, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/17196/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення з земельного податку: від 23.03.2020 № 860767-5140-0462 за 2020 рік на суму 96,86 грн.; від 23.03.2020 №860764-5140-0462 за 2020 рік на суму 22295,11 грн.; від 23.03.2020 № 860761-5140-0462 за 2020 рік на суму 781,15 грн.; від 23.03.2020 № 860765-5140-0462 за 2020 рік на суму 6382,11 грн.; від 23.03.2020 № 860770-5140-0462 за 2020 рік на суму 213,23 грн.; від 23.03.2020 № 860769-5140-0462 за 2020 рік на суму 4015,23 грн.; від 23.03.2020 № 860768-5140-0462 за 2020 рік на суму 4730,82 грн.; від 23.03.2020 № 860766-5140-0462 за 2020 рік на суму 2779,49 грн.; від 09.04.2020 №21601-5140-0463 за 2020 рік на суму 458,13 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024140-5140-0463 за 2018рік на суму 301,80 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024140-5140-0463 за 2019 рік на суму 405,82 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2019рік на суму 23648,39 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2018 рік на суму 21075,60 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2018рік на суму 3317,40 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024142-5140-0463 за 2018 рік на суму 16823,16 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024142-5140-0463 за 2019 рік на суму 9427,76 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024143-5140-0463 за 2019 рік на суму 120839,20 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020№ 0024143-5140-0463 за 2018рік на суму 110473,80 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024144-5140-0463 за 2019рік на суму 6315,84 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024145-5140-0463 за 2019 рік на суму 48078,78 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024146-5140-0463 за 2018 рік на суму 16872,60 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024146-5140-0463 за 2019рік на суму 18912,04 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2019 рік на суму 6315,84 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 45685,44 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 5660,4 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 78274,80 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 5660,04 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024148-5140-0463 за 2019рік на суму 3818,30 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 38614,92 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 43282,36 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024150-5140-0463 за 2019 рік на суму 84696,85 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024151-5140-0463 за 2018 рік на суму 3927,84 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024151-5140-0463 за 2019 рік на суму 4402,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що граничний строк для прийняття податкових повідомлень-рішень за 2018 рік було - 01.07.2019 року. Однак, контролюючий орган за вказаний звітний період податкове повідомлення-рішення сформував лише 22.04.2020 року, що не узгоджується з приписами п.п.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Контролюючим органом не було визначено, до якого класу споруд відноситься нежитлова нерухомість, що належить на праві власності позивачу. Виходячи зі змісту розрахунків, отриманих позивачем разом з податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем визначено суму зобов`язання з податку на нерухоме майно за 12 об`єктів, однак які це об`єкти, за якою адресою знаходяться невідомо, оскільки в графі адреса об`єкта по всім 12 об`єктам зазначено «неможливо встановити адресу». На думку позивача, розрахунок податку на нерухоме майно за відсутності інформації щодо розташування нерухомого майна, здійснено відповідачем не у відповідності до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року позов був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року клопотання відповідача про продовження процесуального строку для надання відзиву задоволено, продовжено відповідачу процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 160/17196/20 на 15 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року, 18.02.2021 року на адресу суду від відповідача 09.03.2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначено, що інформацію, необхідну для визначення та розрахунку розміру грошового зобов`язання із земельного податку отримано від уповноваженого органу державної влади. Використання даної інформації під час формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є цілком правомірним, так як вищезазначена довідка містить інформацію, необхідну для обчислення та розрахунку плати за землю. Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об`єкти оподаткування, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, справі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних. Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. Порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення не впливає на його законність. Відповідач вказує на те, що пп.266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що пільги з податку, передбачені п.п. 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року змінено сторону у справі № 160/17196/20 з головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником нежитлових та житлових приміщень у АДРЕСА_1 , а саме:

- АДРЕСА_2 - нежитлове приміщення (загальна площа 105,5 кв. м);

- АДРЕСА_3 - S власності нежитлового приміщення з навісом (загальна площа 13,0 кв. м);

- АДРЕСА_4 - нежитлова будівля (загальна площа 19,0 кв. м);

- АДРЕСА_4 - житловий будинок (загальна площа 100,9 кв. м);

- АДРЕСА_5 - гараж (загальна площа 38,9 кв. м);

- АДРЕСА_6 , прим. 2а - нежитлове приміщення (загальна площа 30,2 кв. м).

На підставі наведеного та відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК Кодексу ГУ ДПС винесено наступні податкові повідомлення - рішення форми:.

- із земельного податку: від 23.03.2020 № 860767-5140-0462 за 2020 рік на суму 96,86 грн.; від 23.03.2020 №860764-5140-0462 за 2020 рік на суму 22295,11 грн.; від 23.03.2020 № 860761-5140-0462 за 2020 рік на суму 781,15 грн.; від 23.03.2020 № 860765-5140-0462 за 2020 рік на суму 6382,11 грн.; від 23.03.2020 № 860770-5140-0462 за 2020 рік на суму 213,23 грн.; від 23.03.2020 № 860769-5140-0462 за 2020 рік на суму 4015,23 грн.; від 23.03.2020 № 860768-5140-0462 за 2020 рік на суму 4730,82 грн.; від 23.03.2020 № 860766-5140-0462 за 2020 рік на суму 2779,49 грн.; від 09.04.2020 №21601-5140-0463 за 2020 рік на суму 458,13 грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: від 22.04.2020 №0024140-5140-0463 за 2018рік на суму 301,80 грн.; від 22.04.2020 № 0024140-5140-0463 за 2019 рік на суму 405,82 грн.; від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2019рік на суму 23648,39 грн.; від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2018 рік на суму 21075,60 грн.; від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2018рік на суму 3317,40 грн.; від 22.04.2020 № 0024142-5140-0463 за 2018 рік на суму 16823,16 грн.; від 22.04.2020 № 0024142-5140-0463 за 2019 рік на суму 9427,76 грн.; від 22.04.2020 № 0024143-5140-0463 за 2019 рік на суму 120839,20 грн.; від 22.04.2020№ 0024143-5140-0463 за 2018рік на суму 110473,80 грн.; від 22.04.2020 № 0024144-5140-0463 за 2019рік на суму 6315,84 грн.; від 22.04.2020 № 0024145-5140-0463 за 2019 рік на суму 48078,78 грн.; від 22.04.2020 № 0024146-5140-0463 за 2018 рік на суму 16872,60 грн.; від 22.04.2020 № 0024146-5140-0463 за 2019рік на суму 18912,04 грн.; від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2019 рік на суму 6315,84 грн.; від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 45685,44 грн.; від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 5660,4 грн.; від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 78274,80 грн.; від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 5660,04 грн.; від 22.04.2020 № 0024148-5140-0463 за 2019рік на суму 3818,30 грн.; від 22.04.2020 № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 38614,92 грн.; від 22.04.2020 № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 43282,36 грн.; від 22.04.2020 № 0024150-5140-0463 за 2019 рік на суму 84696,85 грн.; від 22.04.2020 № 0024151-5140-0463 за 2018 рік на суму 3927,84 грн.; від 22.04.2020 № 0024151-5140-0463 за 2019 рік на суму 4402,52 грн.

Позивач не погоджується з податковими-повідомленнями рішеннями, які є предметом даного позову, що стало предметом розгляду даного позову.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, а об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 286.5 та 286.6 ст.286 Податкового кодексу України - нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що податковим органом порушено строки винесення та направлення спірних податкових повідомлень-рішень, суд не приймає до уваги, оскільки порушення податковим органом порядку винесення позивачу податкових повідомлень-рішень, а саме після 01 липня поточного року, не може бути підставою для визнання податкових-повідомлень рішень протиправними та їх скасування, оскільки дане порушення свідчить про недотримання відповідачем процедури надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень та не звільняє позивача від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку.

Положеннями п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру; центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

В відзиві на позов відповідач зазначає, що підставою для проведення нарахування земельного податку за 2019-2020 року є лист відділу у Дніпрі головного управління Дерджеокадастру у Дніпропетровській області від 23.08.2018 року №8-4-0.38-1874/107-18, в якому повідомлено, що на запит контролюючого органу від 06.07.2018 № 39116/10/04-36-13-09 повідомлено, що право власності або користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: вул. Святослава Хороброго (Чкалова) буд. 22, у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська станом на 01.01.2013 не зареєстровано, тому визначитись зі значенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та надати нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки за 2015-2018 роки не вбачається можливим.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. цієї земельної ділянки в 2017-2018 роках буде складати: 4696,18 грн., із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 та 7044,27 грн., із застосуванням Кф=3,0, згідно з наказом Мінагрополітики України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 № 162, набув чинності 17.07.2018 року - через три місяці після його офіційного опублікування.

Право власності або користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: вул. Святослава Хороброго (Чкалова) буд. 24 у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська станом на 01.01.2013 не зареєстровано, тому визначитись зі значенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та надати нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки за 2015-2018 роки не вбачається можливим.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. цієї земельної ділянки в 2017-2018 роках буде складати: 4696,18 грн., із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 та 7044,27 грн., із застосуванням Кф=3,0, згідно з наказом Мінагрополітики України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 № 162, набув чинності 17.07.2018 року - через три місяці після його офіційного опублікування.

Право власності або користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: вул. Воскресенська (Леніна) буд. 1-А, нежитлові приміщення, у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська станом на 01.01.2013 не зареєстровано, тому визначитись зі значенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та надати нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки за 2015- 2018 роки не вбачається можливим.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. цієї земельної ділянки в 2017-2018 роках буде складати: 4751,28 грн., із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 та 7126,93 грн., із застосуванням Кф=3,0, згідно з наказом Мінагрополітики України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 № 162, набув чинності 17.07.2018 року - через три місяці після його офіційного опублікування.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. цієї земельної ділянки в 2017-2018 роках буде складати: 4696,18 грн., із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 та 7044,27 грн., із застосуванням Кф=3,0, згідно з наказом Мінагрополітики України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 № 162, набув чинності 17.07.2018 року - через три місяці після його офіційного опублікування.

Право власності або користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: вул. Троїцька (Червона) буд. 17, нежитлові приміщення, у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська станом на 01.01.2013 не зареєстровано, тому визначитись зі значенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та надати нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки за 2015- 2018 роки не вбачається можливим.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. цієї земельної ділянки в 2017-2018 роках буде складати: 5533,12 грн., із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 та 8299,68 грн., із застосуванням Кф=3,0, згідно з наказом Мінагрополітики України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 № 162, набув чинності 17.07.2018 року - через три місяці після його офіційного опублікування.

Право власності або користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: вул. Михайла Грушевського (Карла Лібкнехта) буд. 10, у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська станом на 01.01.2013 не зареєстровано, тому визначитись зі значенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та надати нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки за 2015- 2018 роки не вбачається можливим.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. цієї земельної ділянки в 2017-2018 роках буде складати: 5533,12 грн., із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 та 8299,68 грн., із застосуванням Кф=3,0, згідно з наказом Мінагрополітики України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 № 162, набув чинності 17.07.2018 року - через три місяці після його офіційного опублікування.

Приписами п.п. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року № 1386, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, встановлено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру;

2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно здодатком 41;

3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Таким чином, з аналізу наведених нормативних актів вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється виключно на підставі нормативної грошової оцінки землі проведеної з урахуванням положень Методики вповноваженим на це органом зі складанням відповідної технічної документації, яка повинна бути затверджена органом місцевого самоврядування, а розмір такої оцінки зазначається у витягу з технічної документації, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Матеріали справи не містять інших доказів отримання ДПІ відомостей про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за адресою: вул. Світослава Хороброго (Чкалова), буд.22, вул. Світослава Хороброго (Чкалова), буд.24, вул. Воскресенська (Леніна), буд.1-А, вул. Троїцька (Червона), буд.11, вул. Троїцька (Червона), буд.17, вул. Михайла Грушевського (Карла Лібкнехта), буд. 10, окрім листа відділу у Дніпрі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.08.2018 року №8-4-0.38-1874/107-18.

За таких обставин, відповідачем в порушення вимог п. 165 Порядку було здійснено розрахунок грошових зобов`язань з орендної плати без додержання вимог податкового законодавства, що свідчить про його неправомірність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 року по справі № 821/54/18.

Що стосується податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено платників вказаного вище податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7. статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів а або б підпункту пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів а або б підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту в підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів б і в цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а - г цього підпункту, збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно з пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що при обчисленні податку податковим органом не було враховано, що об`єкти нерухомого майна перебувають у спільній сумісній власності подружжя, оскільки позивач не надала суду доказів звернення з письмовою заявою до відповідача про визначення за їх згодою (подружжя) платника податку на нерухомість.

Проте, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки винесені відповідачем не виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту в підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ст. 264 ПКУ, а щодо кожного об`єкта нерухомості, що є порушенням вимог п.п. 266.7.1 пункту 266.7. статті 266 ПК України.

Також, наданий відповідачем розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2019 року по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , не містить інформації стосовно яких об`єктів податковий орган здійснив нарахування податку на нерухоме майно, також дану інформацію не можливо встановити зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в розумінні приписів ст. 19 Конституції України та ч.2. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зробив висновок про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7585,83 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1987366536.1 від 21.01.2021 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 7585,83 грн. підлягає стягненню з головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська,17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення з земельного податку: від 23.03.2020 № 860767-5140-0462 за 2020 рік на суму 96,86 грн.; від 23.03.2020 №860764-5140-0462 за 2020 рік на суму 22295,11 грн.; від 23.03.2020 № 860761-5140-0462 за 2020 рік на суму 781,15 грн.; від 23.03.2020 № 860765-5140-0462 за 2020 рік на суму 6382,11 грн.; від 23.03.2020 № 860770-5140-0462 за 2020 рік на суму 213,23 грн.; від 23.03.2020 № 860769-5140-0462 за 2020 рік на суму 4015,23 грн.; від 23.03.2020 № 860768-5140-0462 за 2020 рік на суму 4730,82 грн.; від 23.03.2020 № 860766-5140-0462 за 2020 рік на суму 2779,49 грн.; від 09.04.2020 №21601-5140-0463 за 2020 рік на суму 458,13 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024140-5140-0463 за 2018рік на суму 301,80 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024140-5140-0463 за 2019 рік на суму 405,82 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2019рік на суму 23648,39 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2018 рік на суму 21075,60 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024141-5140-0463 за 2018рік на суму 3317,40 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024142-5140-0463 за 2018 рік на суму 16823,16 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024142-5140-0463 за 2019 рік на суму 9427,76 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024143-5140-0463 за 2019 рік на суму 120839,20 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020№ 0024143-5140-0463 за 2018рік на суму 110473,80 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024144-5140-0463 за 2019рік на суму 6315,84 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024145-5140-0463 за 2019 рік на суму 48078,78 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024146-5140-0463 за 2018 рік на суму 16872,60 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024146-5140-0463 за 2019рік на суму 18912,04 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2019 рік на суму 6315,84 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 45685,44 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 5660,4 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 78274,80 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024147-5140-0463 за 2018рік на суму 5660,04 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024148-5140-0463 за 2019рік на суму 3818,30 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 38614,92 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 43282,36 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024150-5140-0463 за 2019 рік на суму 84696,85 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024151-5140-0463 за 2018 рік на суму 3927,84 грн.; податкове повідомлення - рішення від 22.04.2020 № 0024151-5140-0463 за 2019 рік на суму 4402,52 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7585 грн. 83 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук