Ухвала суду № 95710955, 23.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2021 року Справа №160/12358/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Юркова Е.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/12358/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/12358/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, яке набрало чинності 14 січня 2021 року.

Вказана заява обґрунтована тим, що з боку відповідача спостерігаються ознаки умисного невиконання рішення суду, а саме в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 року № 7-371-С, виходячи з розміру 86% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р., та виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 67/03-07/26 від 30.01.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 року № 7-371-С, виходячи з розміру 86% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р., та виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 14 січня 2021 року.

03.03.2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження № 64665929 з примусового виконання виконавчого листа № 160/12358/20 виданого 16.02.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 року № 7-371-С, виходячи з розміру 86% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р., та виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

Згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд акцентує, що згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

З поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 160/12358/20.

Крім того, суд не вбачає у спірних правовідносинах обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

Окрім того, аналізуючи зміст статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлюється судом саме при вирішенні справи по суті, а відтак, висновки стосовно наявності або відсутності підстав для встановлення такого контролю зазначаються безпосередньо у рішенні суду за результатами розгляду позову.

У подальшому питання виконання рішення суду підлягають розгляду та вирішенню у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом із тим, питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення по даній справі позивачем у ході розгляду справи не ставилося, і, як слідує з тексту рішення від 14 грудня 2020 року, судом не вирішувалося.

Таким чином, викладені у тексті рішення суду мотиви не дають підстав для висновку про необхідність обтяження суб`єкта владних повноважень обов`язком подати звіт чи сплатити штраф у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду та те, що позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановленням судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/12358/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков