Рішення № 9571016, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/20026.04.10 За позовом Приватного підприємства «Група Компаній Шериф»

до Державного підприємства «Готель «Козацький»Міністерства оборони України

про стягнення 698654,06 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мацелюх В.А.

від відповідача:Рижий М.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Група Компаній Шериф»(надалі –ПП «Група Компаній Шериф») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Готель «Козацький»Міністерства оборони України (надалі - ДП Готель «Козацький») про стягнення 569641,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору на надання послуг з охорони готелю №130 від 17.11.2008 р. позивачем надані послуги по охороні готелю замовника, які у період з 01.09.2009 р. по 31.01.2010 р. станом на 15.03.2010 р. відповідачем не оплачені. Крім того, позивач просить стягнути пеню у розмірі 23647,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.04.2010 р.

23.04.2010 р. позивач через загальний відділ суду подав заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 674979,40 грн. та пеню у розмірі 23647,66 грн.

В судове засідання 26.04.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 31.03.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням вказаної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 31.03.2010 р. виконав, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 р. між ПП «Група Компаній Шериф»(виконавець) та ДП Готель «Козацький»(замовник) укладено договір №130 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання щодо охорони готелю «Козацький», а саме забезпечення громадського порядку, здійснення контрольно-пропускного режиму, охорони матеріальних цінностей на об’єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3 (далі –об’єкт).

Об’єктом охорони є готельний комплекс і прилегла територія (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1.1 Додаткової угоди №6 охорона об’єкта здійснюється силами виконавця у кількості шести цілодобових постів.

Згідно п. 3.1 Договору вартість послуг з охорони об’єкта становить 171288,00 грн. в тому числі ПДВ 28548,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість договору складає 2398032,00 грн. в тому числі ПДВ 399672,00 грн.

Згідно п. 3.3 Договору у випадку зміни ціни сторонами укладається додаткова угода, яка є невід’ємною частиною договору.

01.12.2008 р. сторонами було підписано Додаткову угоду №1 п.п. 1.1.1, 1.1.2 якої передбачено здійснення охоронних послуг позивачем у кількості семи охоронників цілодобово та один охоронник –тринадцять годин на добу, а також зменшено вартість послуг з охорони об’єкта до 126921,60 грн. в тому числі ПДВ 21153,60 грн. на місяць.

Додатковою угодою №2 від 05.01.2009 р. передбачено здійснення охоронних послуг позивачем у кількості чотири охоронника цілодобово та один охоронник –дванадцять годин на добу, відповідно вартість послуг з охорони об’єкта було зменшено до 73078,20 грн. в тому числі ПДВ 12179,70 грн. на місяць.

02.02.2009 р. сторони підписали Додаткову угоду №3 п.п. 1.1.1, 1.1.2 якої передбачено здійснення охоронних послуг позивачем у кількості шести охоронників, відповідно збільшено вартість послуг з охорони об’єкта до 99988,20 грн. в тому числі ПДВ 16664,70 грн. на місяць.

01.05.2009 р. сторонами підписано Додаткову угоду №4 п.п. 1.1.1, 1.1.2 якої передбачено здійснення охоронних послуг позивачем у кількості семи охоронників, а також збільшено вартість послуг з охорони об’єкта до 115993,80 грн. в тому числі ПДВ 19332,30 грн. на місяць.

01.10.2009 р. сторонами підписано Додаткову угоду №5 п.п. 1.1.1, 1.1.2 якої передбачено здійснення охоронних послуг позивачем у кількості дев’яти охоронників, відповідно збільшено вартість послуг з охорони об’єкта до 146800,00 грн. в тому числі ПДВ 24466,67 грн. на місяць.

02.11.2009 р. сторонами підписано Додаткову угоду №6 п.п. 1.1.1, 1.1.2 якої передбачено здійснення охоронних послуг позивачем у кількості шести охоронників, відповідно зменшено вартість послуг з охорони об’єкта до 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн. на місяць.

Згідно п. 3.4 Договору сторони не пізніше п’яти календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому виконувались роботи мають скласти та належним чином оформити акт приймання виконаних робіт. Після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та взаємних зобов’язань без претензій та застережень, виконавець вважається таким, що виконав свої обов’язки за минулий місяць перед замовником в повному обсязі.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що оплата за послуги відбувається на підставі рахунку, який надає виконавець, шляхом перерахування грошових коштів на наданий виконавцем розрахунковий рахунок.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг у період з вересня 2009 по березень 2010 р. послуг на суму 674979,40 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач на виконання умов Договору у період з вересня 2009 р. по березень 2010 р. надав послуги з охорони об’єкта на загальну суму 721 779,40 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6 Договору замовник оплачує послуги виконавця протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Відповідач своє зобов’язання з оплати наданих позивачем послуг у встановлений строк належним чином не виконав, оплативши у період з 01.03.2010 р. вартість наданих послуг у розмірі 46 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками з особового рахунку позивача.

01.02.2010 р. позивач направив на адресу ДП Готель «Козацький» претензію №01/02-2010 з вимогою в строк до 02.03.2010 р. погасити існуючу заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, існуючу заборгованість у встановлений позивачем строк не погасив.

Станом на день винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 674979,40 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 22.04.2010 р. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 674979,40 грн. Відповідачем розмір заборгованості не спростований, доказів погашення заборгованості не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ДП Готель «Козацький»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПП «Група Компаній Шериф»про стягнення з ДП Готель «Козацький»заборгованості у розмірі 674979,40 грн. є правомірними.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 23647,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг з охорони об’єкту у період з 30.10.2009 р. по 15.03.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.7 Договору за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обов’язків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день на суму невиконаних зобов’язань.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення пені визнається судом правомірною та задовольняється у розмірі 23647,66 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 674979,40 грн. та пені у розмірі 23647,66 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Група Компаній Шериф»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Готель «Козацький»Міністерства оборони України (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3; ідентифікаційний код 14303572) на користь Приватного підприємства «Група Компаній Шериф»(02093, м. Київ, вул. Поліська, 22, кв. 126 ідентифікаційний код 33882179) заборгованість за надані послуги у розмірі 674979 (шістсот сімдесят чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 23647 (двадцять три тисячі шістсот сорок сім) грн. 66коп., державне мито у розмірі 6 986 (шість тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяР.В. Бойко