Ухвала суду № 95709756, 23.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

23 березня 2021 р. справа № 120/2253/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Шаповалова Тетяна Михайлівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1880 (м. Васильків, Київська область, 08606, код ЄДРПОУ 07806456), Військової частини А1564 (смт. Озерне, Житомирський район, Житомирська область, 12443, код ЄДРПОУ 08486433) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

18.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 1880, Військової частини А1564, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1880 та Військової частини А1564 щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року в меншому розмірі ніж передбачено законодавством;

- зобов`язати Військову частину А1880 та Військову частину А1564 здійснити перерахунок середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 по 19.02.2020 згідно постанови КМУ від 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»;

- зобов`язати Військову частину А1880 та Військову частину А1564 здійснити доплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року в розмірі 55 237 грн. 27 коп. (п`ятдесят п`ять тисяч двісті тридцять сім гривень 27 копійок).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом із матеріалів позовної заяви та відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС), позивач в 2020 році вже звертався до суду із адміністративним позовом до Військової частини А1880 та Військової частини А1564, заявляючи вимоги, зокрема, про:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини А1880 та військової частини А1564 щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати військову частину А1880 та військову частину А1564 виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року;

- стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі № 120/1988/20-а, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1880 та Військової частини А1564 ненарахування та невиплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року.

Зобов`язано Військову частину А1880 та Військову частину А1564 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як зазначає позивач, на виконання рішення суду по справі № 120/1988/20-а, Військовою частиною А 1564 26.02.2020 року виплачено суму у розмірі 29 264,33 грн. Однак, на думку позивача, йому виплачено неповну суму від середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 по 19.02.2020, що суперечить Постанові КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

А відтак не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Отже, як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги ОСОБА_1 фактично зводяться до оскарження дій відповідача щодо неналежного, на думку позивача, виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі № 120/1988/20-а, яке набрало законної сили. Позивач вважає, що при виконанні рішення суду у справі № 120/1988/20-а відповідачем невірно нараховано та виплачено йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року.

Тобто, предметом спору у цій справі є невиконання (неналежне виконання) на думку позивача рішення адміністративного суду у справі № 120/1988/20-а.

Вирішуючи питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі, суд зазначає наступне.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1 ст. 370 КАС України).

Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.

Із тексту позовної заяви слідує, що відповідачем рішення суду у справі № 120/1988/20-а виконувалося добровільно, однак позивач фактично не погоджується із способом його виконання, та як наслідок звертається до суду із іншим позовом.

Однак, позивачем не враховано, що у межах позовного провадження у цій справі не можна зобов`язати відповідача виконувати чинне судове рішення у бажаний для позивача спосіб. Виконання судового рішення від 17.09.2020 року по справі № 120/1988/20-а є завершальною стадією судового провадження саме у справі № 120/1988/20-а.

Якщо позивач не погоджується із станом виконання прийнятого на його користь судового рішення, то він вправі ініціювати процедуру його примусового виконання.

Так, за приписами ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Питання примусового виконання рішень врегульовані Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон від 02.06.2016 року № 1404-VIII)

Частиною 1 статті 1 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII).

Відтак, суд звертає увагу позивача, на недопустимість зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення із конкретизацією способу та порядку виконання рішення від 17.09.2020 року по справі № 120/1988/20-а (розрахунок суми середнього заробітку).

Примусове виконання рішення суду повинно здійснюватися в порядку, передбаченому Законом від 02.06.2016 року № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження. Саме на стадії виконання рішення від 17.09.2020 року по справі № 120/1988/20-а може бути надана оцінка способу та порядку його виконання і повноті виконання відповідачем обов`язку щодо виплати присудженої позивачу індексації.

Крім цього, розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382 - 383 КАС України.

Так, частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення у бажаний для позивача спосіб.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статтей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція із цього приводу викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.

З огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання іншого судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року у справі № 120/1988/20-а, яке набрало законної сили, та яке постановлене у тотожному спорі із загальним предметом - перерахунок та виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2019 року по 19.02.2020 року, що і даний спір, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду здійснюється не у спосіб подання нового адміністративного позову, а шляхом звернення до суду з відповідною заявою в порядку ст. 383 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 170, 171, 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1880, Військової частини А1564 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна