Рішення № 95709550, 17.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/23052/18

Провадження № 2/752/660/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.02.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Оджубейської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2018 р. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Шкода» д.н. НОМЕР_1 в м.Києві по вул.Є.Сверстюка, 15, в порушення вимог п.13.1 ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 19.07.2018 р. ОСОБА_2 , було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Звіту № 38/08/18 від 14.08.2018 р., складеного оцінювачем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 становить 119827,76 гривень, з яких 52667,71 величина втрати товарної вартості. За складання Звіту позивачем сплачені грошові кошти в розмірі 1500 гривень.

Позивач посилається на те, що 09.08.2018 р. він придбав запасні частини та здійснив відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого складає 67160 гривень.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» позивач звернувся до Страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування і 19.09.2018 р. відповідач здійснив виплату в розмірі 15101,99 гривень.

Позивач не погоджується з розміром страхового відшкодування, проведеного ПрАТ «СК «ВУСО» та просить стягнути в судовому порядку матеріальну шкоду, що складається з різниці між виплаченим страховим відшкодуванням, та вартістю відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, в розмірі 53558,06 гривень.

Оскільки відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Страховик не відшкодовує втрату товарної вартості автомобіля, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 52667,71 гривня, що становить розмір втрати товарної вартості відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

09.11.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву у справі.

Відповідачем ПрАТ «СК «ВУСО» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що Страховою компанією було визначено розмір страхового відшкодування на підставі акту огляду транспортного засобу, проведеного Страховиком, та Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 21.06.2018 р. № С18-275, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» та сплачено на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 31593,46 гривні. Розмір страхового відшкодування був зменшений на суму франшизи та суму податку на додану вартість. З огляду на те, що Страховою компанією в повному обсязі був виконаний обов`язок по сплаті страхового відшкодування, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає на недопустимість як доказу Звіту про оцінку матеріального збитку, наданого позивачем, оскільки вартість ремонтних робіт визначалась не на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, що суперечить Методиці, а також до переліку деталей, що підлягали заміні безпідставно включено бампер, який підлягає ремонту.

Відповідачем ОСОБА_2 подані письмові заперечення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких останній просить відмовити у задоволенні позову, оскільки враховуючи висновок судового експерта розмір завданих збитків покривається сумою страхового відшкодування. Крім того, відповідач заперечує щодо відшкодування вартості заміни позивачем бампера, оскільки така заміна, на думку відповідача, проведена на власний розсуд.

15.10.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача СК «ВУСО» в судове засідання не з`явився, надіславши відзив та письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, вважаючи, що позивач здійснив безпідставно заміну бампера.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.06.2018 р. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Шкода» д.н. НОМЕР_1 в м.Києві по вул.Є.Сверстюка, 15, в порушення вимог п.13.1 ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 19.07.2018 р. ОСОБА_2 , було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.

В силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, наявність вини в діях відповідача ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст..1188 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Згідно ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Шкода» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» відповідно до Полісу АМ/3455977. Ліміт відповідальності Страховика відповідно до Полісу за шкоду, завдану майну третіх осіб встановлено 100000 гривень. Франшиза 1000 гривень.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі ст.36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що Страховою компанією була виплачена сума сума страхового відшкодування в розмірі 31593,46 гривень.

Розрахунок суми страхового відшкодування був зроблений на підставі Звіту № С18-275 від 21.08.2018 р., підготовленого ТОВ «Укравтоекспертиза-Стандарт», згідно з яким вартість відновлювального ремонту становить 39112,15 гривень.

Розмір страхового відшкодування був зменшений на суму податку на додану вартість та розмір фрнашизи, яка не відшкодовується Страховиком, і склав 31593,46 гривень.

В ході підготовчого провадження позивачем та представником відповідача СК «ВУСО» було заявлено клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, яке було задоволено.

Відповідно до висновку судової комісійної автотоварознавчої експертизи № 3140/20-54 від 06.05.2020 р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкоджень, отриманих в дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 19.06.2018 р. станом намомент її настання, з урахуванням фізичного зносу складала 48789,92 гривні. Водночас, факт включення або не включення ПДВ до визначеної суми залежить від форми оподаткування суб`єктів господарської діяльності, які надають послуги з проведення ремонту КТЗ, реалізації складових і матеріалів. Величина втрати товарної вартості транспортного засобу прирівнюється до вартості відновлювального ремонту складала 48189,92 гривні. ВТВ була розрахована відповідно до положень п.8.6.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з СК «ВУСО» підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, що визначена відповідно до висновку судової комісійної автотоварознавчої експертизи, та сплаченою сумою страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи та суми ПДВ, оскільки особа, яка провела відновлювальний ремонт транспортного засобу відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку не є платником ПДВ.

Отже, з СК «ВУСО» підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 7564,81 (48189,92 гривні (розмір відновлювального ремонту)-1000 гривень (франшиза)-8031,65 гривень (розмір ПДВ).

Не підлягають стягненню з відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» витрати, понесені позивачем на складання Звіту № 38/08/18, складеного ФОП ОСОБА_4 , оскільки доцільність проведення такого дослідження за наявності проведеної оцінки Страховою компанією не обґрунтована позивачем.

Страховою компанією у строки, встановлені Законом, був проведений огляд пошкодженого странспортного засобу та замовлено проведення оцінки з визначення вартості матеріального збитку, на підставі якого в подальшому розраховувалась сума страхового відшкодування. Тобто, Страховиком виконано обов`язок щодо визначення вартості матеріального збитку у відповідності до спеціальної норми, а тому понесені позивачем витрати на проведення ним оцінки не підлягають відшкодуванню СК «ВУСО».

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В даному випадку на момент розгляду справи позивачем проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, вартість якого становить відповідно до Акту надання послуг від 13.08.2018 р. 67160 гривень.

Отже, з особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль «Мерседес», підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана власнику пошкодженого транспортного засобу, що становить різницю між вартістю проведеного відновлювального ремонту та сумою сплаченого страхового відшкодування.

Тобто, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 28001 гривні 73 копійки.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на безпідставність проведеного ремонту бампера, вартість якого, на його думку, не підлягає відшкодуванню, оскільки він був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і витрати по його відновленню, які визначаються відповідно до положень ст.1192 ЦК України, підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати у даній справі, понесені позивачем, пропорційно до задоволених вимог, а саме сплачена ним сума судового збору та витрати на отримання правничої допомоги, що підтверджені Договором № 081 від 25.09.2018 р. про надання правничої допомоги, Актом приймання-передачі послуг, квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (ЄДРПОУ 31650052, м.Київ, вул..Казимирі Малевича, 31) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 7564 гривні 81 копійка, судовий збір в розмірі 150 гривень 04 копійки, витрати на правничу допомогу в розмірі 496 гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 28001 гривні 73 копійки, судовий збір в розмірі 564 гривні 77 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 1873 гривні 59 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя