Ухвала суду № 95709237, 23.03.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10189/20

УХВАЛА

23 березня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ТДВ «Плодорозсадник» ОСОБА_4 про відвід судді Тимощука О.Я. у цивільній справі № 569/10189/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Плодорозсадник», ОСОБА_3 про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Плодорозсадник», ОСОБА_3 про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису.

15.03.2021 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідача ТДВ «Плодорозсадник» - директором ОСОБА_4. подано письмову заяву про відвід судді (т.7 а.с.77).

Ухвалою Рівненського міського суду від 22.03.2021 року суддя Тимощук О.Я. визнав заяву представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді Тимощука О.Я. , необґрунтованим. Заяву передано для визначення в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України іншому судді для розгляду питання про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 року дану справу було передано судді Рівненського міського суду Панас О.В. для вирішення питання про відвід головуючому судді у справі Тимощуку О.Я. В обґрунтування заяви про відвід заявник посилається на ті обставини, що на його думку було порушено порядок визначення судді для розгляду даної справи, суд є необ`єктивним та упередженим, з огляду на те, що безпідставно задовольняє клопотання представника позивача - адвоката Грабовського В.А. про витребування доказів. Вважає, що наведені факти свідчать про те, що суддею Рівненського міського суду Рівненської області Тимощуком О.Я. може бути прийнято необ`єктивне рішення по даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. У зв`язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву без повідомлення учасників справи. Дослідивши зміст заяви представника відповідача ТДВ «Плодорозсадник» ОСОБА_4, матеріали, що надійшли на розгляд, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Тимощука О.Я. задоволенню не підлягає з наступних підстав. Підстави для відводу судді встановлені у ст. 36 ЦПК України.

Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 ЦПК України після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Посилання представника відповідача директора ОСОБА_4 на порушення порядку визначення судді для розгляду даної справи та недобросовісне здійснення позивачем процесуальних прав, спрямованих для розподілу справи на конкретного суддю шляхом маніпуляції автоматичним розподілом не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.

Так, відповідач посилався на те, що з травня по серпень 2020 року до ТДВ «Плодорозсадник» було подано 40 позовів з позовними вимогами що стосуються розірвання договорів оренди земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТДВ «Плодорозсадник».

Проте, як вбачається із системи документообігу суду «Д-3» позовні заяви по 33 справах до ТДВ «Плодорозсадник» подані не позивачем у справі № 569/10189/20 ОСОБА_1 , а іншими фізичними особами, які не являються позивачами у даній справі - ОСОБА_5 (справа № 569/7273/20); ОСОБА_6 (справа № 569/7289/20); ОСОБА_7 (справа №569/7471/20); ОСОБА_8 (справа №569/7474/20); ОСОБА_9 (справа № 569/7298/20); ОСОБА_10 (справа № 569/7470/20); ОСОБА_11 (справа № 569/7478/20); ОСОБА_12 (справа № 569/7294/20); ОСОБА_13 (справа № 569/7475/20); ОСОБА_2 (справа №569/7303/20); ОСОБА_14 (справа № 569/7473/20); ОСОБА_15 (справа № 569/7472/20); ОСОБА_16 (справа № 569/7478/20); ОСОБА_17 (справа № 569/7306/20); ОСОБА_18 (справа №569/7280/20); ОСОБА_19 (справа №569/7469/20); ОСОБА_20 (справа № 569/7468/20); ОСОБА_21 (справи №№ 569/7810/20, 569/7811/20, 569/7813/20, 569/7815/20, 569/7816/20, 569/7818/20, 569/7820/20, 569/7822/20, 569/7827/20, 569/7830/20); ОСОБА_22 (справа № 569/7301/20).

Щодо посилання на інші судові справи, в яких позивачем є ОСОБА_1 , то відповідачем не подано доказів того, що він є стороною вказаних спорів (справи №№ 569/9406/20, 569/9779/20, 569/9781/20, 569/10025/20, 569/10400/20) та в них були заявлені вимоги до ТДВ «Плодорозсадник».

Згідно із ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Застосовуючи правові позиції Верховного суду, викладені у Постанові від 12 жовтня 2020 року по справі № 638/5565/18 та у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 757/64933/17-ц, суд наголошує, що позови, що мають різний предмет не є тотожними, а тому їх подання не може розцінюватись як спроба маніпулювання автоматизованим розподілом судових справ між суддями й, відповідно, визнаватись зловживанням процесуальними правами.

Суд зазначає, що порядок визначення складу суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 33 ЦПК України (з урахуванням пункту 15.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 14, 17 ст. 33 ЦПК України, результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд зазначає, що посилання ТДВ «Плодорозсадник» на маніпуляцію з боку позивача та інших осіб щодо розподілу справ між суддями та подання позовної заяви є зловживанням правами, не є підставами для відводу судді, які визначені у статтях 36 та 37 ЦПК України.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).

Задекларований в ст. 12 ЦПК України принцип змагальності сторін передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, обставини, наведені сторонами в обґрунтування заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань), у тому числі заяви про відвід судді, підлягають доведенню на загальних підставах.

За приписами ст.ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником до суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин та фактів, на які посилається у поданій заяві.

Доводи представника відповідача про сприяння стороні позивача у наданні доказів нічим необґрунтовані, вони не можуть бути підставою для відводу судді Тимощука О.Я., оскільки відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 року).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про те, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Тимощука О.Я. від розгляду справи № 569/10189/20 не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, а тому не можуть бути покладені в основу доводів про наявність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність відводу судді Тимощука О.Я. від розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений директором ТДВ «Плодорозсадник» ОСОБА_4. відвід судді Тимощука О.Я. є безпідставним та не ґрунтується на вимогах ЦПК України.

Докази, які б підтверджували заінтересованість в результаті розгляду справи або підтверджували обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді Тимощука О.Я. відсутні, тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.36,39,40, 260, 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- у х в а л и в:

Представнику відповідача ТДВ «Плодорозсадник» ОСОБА_4 у задоволенні заяви про відвід головуючому судді Тимощуку О.Я. у цивільній справі № 569/10189/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Плодорозсадник», ОСОБА_3 про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню .

Суддя О.В.Панас