Рішення № 95709226, 18.03.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22270/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача Фесовець І.Є.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Рівненського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти, отримані нею незаконно, в сумі 4079 грн. 47 коп.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що відповідач 2 червня 2020 року звернулася до Рівненського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 2 червня 2020 року ОСОБА_1 було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю терміном 360 календарних днів з 2 червня 2020 року по 27 травня 2021 року. 6 листопада 2020 року до Рівненського міського центру зайнятості надійшов акт Київського міського центру зайнятості № 2436 від 28 жовтня 2020 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної перебувала в цивільно-правових відносинах з ТОВ «Фудком» в перід з 5 червня 2020 року та отримувала винагороду. Відповідач була зобов`язана повідомити службу зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю. За час перебування на обліку в центрі зайнятості з 5 червня 2020 року по 31 липня 2020 року відповідач отримала допомогу по безробіттю в сумі 4079,47 грн, яка була перерахована на її банківський рахунок. В порядку досудового врегулювання спору ОСОБА_1 16 листопада 2020 року було надіслано повідомлення з пропозицією добровільного повернення коштів, однак допомога по безробіттю, належна до повернення, відповідачем не відшкодована.

Ухвалою від 18 січня 2021 року позовну заяву Рівненського міського центру зайнятості суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому зхасіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов визнала та пояснила, що не знала про необхідність повідомляти службу зайнятості про виконання робіт за цивільно-правовою угодою.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд встановив, що 2 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального орагну виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

2 червня 2020 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю терміном до 360 календарних днів з 2 червня 2020 року до 27 травня 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» особи, які працюють за договором цивільно-правового характеру, у відповідності до чинного законодавства, належать до зайнятого населення.

Пунктом першим частини першої статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої владти, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

З акту № 2436 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 28 жовтня 2020 року, складеного Київським міським центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_1 у період перебування на обліку як безробітна перебувала у цивільно-правових відносинах з ТОВ "Фудком" згідно договору підряду від 5 червня 2020 року № 094-244. За виконані роботи у червін та липні 2020 року у ТОВ "Фудком" ОСОБА_1 нараховано винагороду відповідно до умов договору, що підтверджується додатковими угодами та актами виконаних робіт від 30 червня 2020 року та від 31 липня 2020 року.

Відповідно до п.п.4 п.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону, а саме про зайнятість особи. Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» громадяни, зареєстровані в установленому порядку в центрі зайнятості як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач була ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що підтверджується її підписом у заяві про надання статусу безробітного від 2 червня 2020 року. Однак, перебуваючи на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості, відповідач не повідомила позивача про своє працевлаштування з 5 червня 2020 року, чим порушила вимоги ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до довідки № 01-40/1968 від 13 листопада 2020 року, виданої позивачем, під час перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі безробітної за період з 5 червня 2020 року по 31 липня 2020 року (дата припинення реєстрації) відповідач отримала матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в сумі 4079,47 грн., яка була перерахована на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ОСОБА_1 у АБ "Укргазбанк".

16 листопада 2020 року відповідачу направлено повідомлення №07-19/1777 Рівненського міського центру зайнятості з пропозицією добровільно повернути виплачену допомогу по безробіттю. Відповідач незаконно отриману допомогу по безробіттю не повернула.

За положеннями ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 206, 258-259, 263-265, 267, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Рівненського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненського міського центру зайнятості кошти в сумі 4079 (чотири тисячі сімдесят дев`ять) грн 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненського міського центру зайнятості 2102 (дві тисячі сто дві) грн у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - Рівненський міський центр зайнятості, місцезнаходження: 33013, м.Рівне, вул.Кавказька, 4; код ЄДРПОУ 21084805; р/р UA4782017203554690005700703761, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 23 березня 2021 року.

Суддя