Постанова № 95708619, 18.03.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 159/99/21

Провадження № 3/168/80/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області, у складі:

головуючий суддя Назарук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Таксюк О.С.,

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Ковальчука В.С.,

розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, про адміністративне правопорушення

щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 384782 від 01 січня 2021 року ОСОБА_1 , 01 січня 2021 року о 07 год. 00 хв. в м. Ковель по вул. М. Левицького, керував автомобілем CITROEN C4, д.н.з. « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з видихаємого повітря, почервоніння обличчя та очей, тремтіння рук. Від проходження експертизи на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку категорично відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час, та місце розгляду справи.

В судовому засіданні адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Ковальчук В.С., не заперечуючи фактичних обставин справи подав клопотання про закриття провадження в даній справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Зокрема, адвокат зазначив, що його підзахисний, відповідно до змісту протоколу та відеозапису з нагрудної камери поліцейського, відмовився від проходження експертизи, а не огляду на стан алкогольного сп`яніння, як цього вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція). Також зазначив, що ОСОБА_1 має тривалий стаж водіння, відмовився від проходження експертизи, оскільки вважав, що у поліцейського немає достатньо навиків та знань для проведення експертизи, наголосив на тому, що пройти огляд на місці або в лікарні його підзахисному не пропонували.

Опитаний в судовому засіданні інспектор СРПП №2 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_2 пояснив, що того дня він здійснюючи свої службові обов`язки зупинив автомобіль CITROEN C4 під керуванням ОСОБА_1 , після виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, в присутності свідків, запропоновано було за допомогою приладу Драгер або в лікарні пройти огляд на стан сп`яніння, на що водій категорично відмовився. На зауваження адвоката про те, що згідно матеріалів справи та відеозапису з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти експертизу, а не огляд на стан сп`яніння, поліцейський зазначив, що на його думку, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в установленому порядку, вину в момент зупинки визнав повністю, факту керування не заперечив, жодних зауважень до роботи працівників поліції не заявляв.

В силу статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до статті 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються, зокрема поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини 2 та частини 5 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до положень пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пункту 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Судом з протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 01 січня 2021 року о 07 год. 00 хв. працівниками патрульної поліції був зупинений CITROEN C4, д.н.з. « НОМЕР_1 », у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з видихаємого повітря, почервоніння обличчя та очей, тремтіння рук. Останньому роз`яснено про його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та нормами статті 268 КУпАП, що стверджується його підписом. Дані обставини не оспорюються адвокатом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – ОСОБА_3 .

З відеозапису з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що ОСОБА_1 в присутності свідків було перераховано ознаки алкогольного сп`яніння, з`ясовано факт керування автомобілем, чи є заперечення щодо зупинки транспортного засобу, із одночасним повідомленням про причину такої зупинки, на що жодних заперечень від ОСОБА_1 не було. Після того, поліцейським було запропоновано пройти експертизу на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу або проїхати в лікарню.

На глибоке переконання суду, з огляду на всі встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, посилання адвоката на те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти експертизу на стан алкогольного сп`яніння, а не огляд на стан алкогольного сп`яніння, як підставу закриття провадження у даній справі, оскільки було порушено вимоги інструкції, пункт 5 розділу І якої визначає, що вона не поширюється на проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Суд вважає, що в даному випадку помилка у назві процесуальної дії сама по собі не може бути підставою для уникнення особою, яка порушила вимоги закону, відповідальності. Крім цього, як уже зазначалось, працівником поліції було запропоновано два альтернативні варіанти методики щодо виявлення ознак на стан сп`яніння, які передбачені інструкцією: за допомогою спеціального пристрою на місці або в лікарні. Також, поза увагою суду не можуть залишитись надані ОСОБА_1 при складанні адміністративних матеріалів пояснення, в яких він визнав факт вживання спиртних напоїв перед керуванням транспортним засобом, при цьому враховує, що особисто ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився для надання своїх пояснень щодо обставин справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.

Згідно довідки Ковельського ВП ГУНП у Волинській області від 04 січня 2021 року виданої на основі бази ІТС ІПНП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 , видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12 серпня 2010 року.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у їх достовірності та допустимості, враховуючи конкретні обставини справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, а тому, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами (в редакції частини 1 статті 130 КУпАП, яка була чинна на момент вчинення правопорушення).

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Згідно частини 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується у подвійному розмірі штраф.

Відповідно до статті 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на підставі частини 7 статті 283 КУпАП слід стягнути судовий збір у сумі 454 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.283-285, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф слід сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у Волинська обл./Волинська обл. 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA278999980313000106000003528, код класифікації доходів бюджету 21081100.

В разі не сплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення стягнення, після набрання нею законної сили, а в разі оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. який слід сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Назарук