ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/7311.03.10 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ-Партнер» До Дочірнє підприємство «Яготинський консервний завод» про стягнення 30721,47 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача - Губчук О.М. –представник за довіреністю
Від відповідача - Стадницька Р.Я. –представник за довіреністю
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 26350,00 грн. заборгованості по договору № 01/01/09 від 01.01.2009р., пені 3051,71 грн., втрат від інфляції –842,27 грн., 3% річних –477,49 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 було порушено провадження в справі № 47/73 та призначено розгляд справи на 11.02.2010р., ухвалою від 11.02.2010р. розгляд справи відкладено до 11.03.2010р.
В судовому засіданні 11.03.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № 01/01/09 від 01.01.2009р. не було здійснено оплату за надані послуги перевезення, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 28700,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 2 350,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 26350,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача, пені 3051,71 грн., втрат від інфляції –842,27 грн., 3% річних –477,49 грн. за прострочення виконання свого зобов’язання по повній оплаті наданих послуг з перевезення.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2010р. проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у актах здачі-прийняття робіт № ОУ-0000050 від 05.02.2009р. та № ОУ-338 від 03.08.2009р. немає підпису уповноваженої особи з боку відповідача, а тому підстави для здійснення оплат по даним актам –відсутні.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.2009р. між позивачем –АРТ «АРТ-Партнер», як перевізником, та відповідачем ДП «Яготинський консервний завод», як замовником, було укладено договір № 01/01/09, який підписано представниками перевізника та замовника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов’язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому замовником окремі партії вантажу з місця відправлення до пункту призначення і передавати партії вантажу уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов’язання сплатити плату за перевезення кожної з партій вантажу (п. 1.1).
Умовами договору № 01/01/09 від 01.01.2009, сторони погодили, що перевізник бере на себе зобов’язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому замовником окремі партії вантажу (п. 2.1), об’єкти перевезення, місце і час отримання партій вантажу перевізником, строки і маршрут перевезення, уповноважена на одержання партій вантажу особа, вартість та інші особливі умови цього договору, узгоджуються сторонами в кожному окремому випадку у відповідних замовленнях на перевезення партій вантажу, які з моменту їх узгодження стають невід’ємною частиною договору (п. 1.2), розрахунки між перевізником та замовником здійснюються на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури в національній валюті України у безготівковій або готівковій формі протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником належним чином оформлених документів, підтверджуючих передачу партії вантажу вантажоодержувачем в пункті поставки, та підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 5.1), у випадку несвоєчасної оплати узгодженої у відповідному замовленні вартості послуг із перевезення, замовник на вимогу перевізника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 6.7).
Відповідно до заявок на перевезення вантажу, а саме: від 03.02.2009р. на суму 2700,00 грн. з адресою перевезення Яготин-Житомир, 18.02.209р. на суму 2000,00 грн. з адресою перевезення Яготин-Полтава, від 18.02.2009р. на суму 1900,00 грн. з адресою перевезення Яготин-Полтава, 18.02.209р. на суму 2000,00 грн. з адресою перевезення Яготин-Полтава, від 18.02.2009р. на суму 1700,00 грн. з адресою перевезення Київ-Яготин-Київ, від 23.03.2009р. на суму 1600,00 грн. з адресою перевезення Яготин-Київ, від 13.04.2009р. на суму 2600,00 з адресою перевезення Ільїчевськ-Яготин, від 13.04.2009р. на суму 2600,00 з адресою перевезення Ільїчевськ-Яготин, від 15.04.2009р. на суму 2600,00 з адресою перевезення Одеса-Яготин, від 15.04.2009р. на суму 2600,00 з адресою перевезення Одеса-Яготин, від 31.07.2009р. на суму 3200,00 грн. з адресою перевезення Каховка-Яготин, 01.08.2009р. на суму 3200,00 грн. з адресою перевезення Каховка-Яготин, підписаних представниками сторін та з посвдченими печатками сторін, сторонами погодили маршрути та вартість перевезення, що складає загалом 28 700,00 грн.
Згідно з товарно-транспортними накладними, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі, позивачем було надано послуги перевезення вантажу за адресами зазначеними в заявках, що підтверджується відбитками штампів вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувачів.
Згідно з актами здачі-прийняття робіт, а саме: № ОУ-79 на суму 2000,00 грн., № СФ-80 на суму 1900,00 грн., № ОУ-81 на суму 2000,00 грн., № СФ-84 на суму –1700,00 грн., № ОУ-164 на суму 1600,00 грн., № ОУ-197 на суму 2600,00 грн., № СФ-199 на суму 2600,00 грн., № ОУ-200 на суму 2600,00 грн., № ОУ-201 на суму 2600,00 грн., № ОУ-336 на суму 3200,00 грн., № ОУ-0000050 на суму 2700,00 грн., №СФ-338 на суму 3200,00 грн. та рахунками –фактурами до договору № 01/01/09 від 01.01.2009, вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг перевезення складає загалом 28700,00 грн.
Суд дослідивши зазначені акти встановив, що акти ОУ-0000050 на суму 2700,00 грн., №СФ-338 на суму 3200,00 грн. підписано лише представником позивача, але наявні відбитки штампів обох сторін.
22.10.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 29, якою вимагав останнього здійснити оплату отриманих послуг, а також сплатити пеню, втрати від інфляції та 3% річних.
Також позивачем було долучено до матеріалів справи описи вкладення у цінні листи та фіскальні чеки Укрпошти від 13.02.2010р., які підтверджують факт направлення документів передбачених п. 5.1 договору на адресу відповідача.
Як зазначив позивач у позові відповідачем всупереч умов договору № 01/01/09 від 01.01.2009р., не було здійснено оплату за надані послуги перевезення, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 28700,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму –2350,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –26350,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечував частково, посилаючись на те, що у актах здачі-прийняття робіт № ОУ-0000050 від 05.02.2009р. та № ОУ-338 від 03.08.2009р. немає підпису уповноваженої особи з боку відповідача, а тому просив у позові відмовити.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.
Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Твердження відповідача про те, що у актах здачі-прийняття робіт № ОУ-0000050 від 05.02.2009р. та № ОУ-338 від 03.08.2009р. немає підпису уповноваженої особи з боку відповідача, а тому у позові необхідно відмовити, судом відхиляються, з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до наявних заявок в матеріалах справи, сторони погодили маршрути, вартість послуг, вантаж та визначили вантажоодержувача, відбитки штампів в товарно-транспортних накладних вантажоодержувача, підтверджують факт надання послуг перевезення вантажу. Також в матеріалах справи є фіскальні чеки Укрпошти та описи вкладення у цінні листи, згідно з якими позивач направив на адресу відповідача документи, підтверджуючих передачу партії вантажу вантажоодержувачем в пункті поставки (п. 5.1), але будь-яких належних доказів наявності зауважень з боку відповідача, суду надано не було, а навпаки, на актах зазначених відповідачем наявні відбитки штампу ДП «Яготинський консервний завод», що підтверджує факт отримання даних актів та отримання послуг перевезення.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець умови договору № 01/01/09 від 01.01.2009р., виконав, а саме: ним було надано послуги перевезення передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму –28700,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, а відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, в строк передбачений пунктом 5.1 договору, тобто протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником належним чином оформлених документів, підтверджуючих передачу партії вантажу вантажоодержувачем в пункті поставки, та підписання сторонами акту виконаних робіт, не виконав а лише здійснив часткову оплату на суму –2350,00 грн. Оплата в сумі 26350,00 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.
Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору 01/01/09 від 01.01.2009р. існує непогашена заборгованість в сумі –26350,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 26350,00 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг пеню 3051,71 грн., втрат від інфляції –842,27 грн., 3% річних –477,49 грн.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг перевезення у строк передбачений пунктом 5.1 договору, тобто протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником належним чином оформлених документів, підтверджуючих передачу партії вантажу вантажоодержувачем в пункті поставки, та підписання сторонами акту виконаних робіт, оплата в сумі 26350,00 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та втрати від інфляції за період з лютого 2009р. по 06.11.2009р. (дата визначена позивачем самостійно), дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, пені, не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає з огляду на те, що позивач здійсню нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції до 06.11.2009р. (гранична дата визначена позивачем самостійно), а судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача документи передбачені п. 5.1 договору № 01/01/09 від 01.01.2009, лише 13.02.2010р., отже строк оплати наступив 23.02.2010р., а в період за який позивач здійснює нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції, строк оплати - не наступив, тобто відсутнє прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання по своєчасній оплаті здійснених перевезень згідно договору № 01/01/09 від 01.01.2009.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 26350,00 грн. основного боргу. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»(код ЄДРПОУ 30965833, юридична адреса: 02002 м. Київ, вул. Каховська, 64; фактична адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-Партнер»(код ЄДРПОУ 34232385, адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 27/2) суму заборгованості – 26 350 (двадцять шість тисяч триста п’ятдесят) грн. 00 коп., а також 263 (двісті шістдесят три) грн. 50 коп. - витрат по сплаті державного мита та 202 (двісті дві) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.
3. Державне мито в сумі 02 (дві) грн. 79 коп., повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-Партнер»(код ЄДРПОУ 34232385, 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 27/2), як зайве сплачене квитанцією № 157 від 06.11.2009р.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення –30.04.2010
Судове рішення № 9570765, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 47/73. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: