Постанова № 9570722, 12.03.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а-12205/09/1570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання Коваленко І.І.,

за участю сторін:

від прокуратури, представник - Глотова К.А., за посвідченням,

від позивача представник - Баштова Г.О., за довіреністю

від відповідача представник - не зявився

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданніадміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за участю заступника прокурора Київського району м. Одеси про стягнення боргу в сумі 243 грн. 07 коп. , -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 243 грн. 07 коп.

За заявою заступника прокурора Київського району м. Одеси ухвалою суду на місці, що занесена до журналу судового засідання від 18 лютого 2010 року в порядку ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі долучений заступник прокурора Київського району м. Одеси, який здійснював представництво в суді інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за квітень, травень 2008 року, яка після часткової сплати складає суму 243 грн. 07 коп., що складається з недоїмки по сплаті страхових внесків по ставці 33,2 % в сумі 222 грн. 17 коп. та по ставці 2% - 20 грн. 90 коп., яку позивач просив стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

У відкритому судовому засіданні, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також вважав позовні вимоги цілком обґрунтованими, та підтвердив, що станом на час проведення судового засідання сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений через засоби масової інформації. Заперечення на позов та докази, які у нього є, відповідач до суду не надав.

Відповідно до п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси та представника прокуратури, с уд встановив , що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа підприємець, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 5) та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 78), та взятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003р. та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, з 23.02.2007 року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік фізичної особи-підприємця (а.с. 29).

Керуючись вимогами, встановленими Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п. 11.11. п. 11. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 відповідачем були надані на адресу позивача розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень та травень 2008 року (а.с. 6, 7), згідно з якими відповідач мав заплатити страховий внесок за кожний місяць в сумі 184 грн. 80 коп., разом 369 грн. 60 коп.

Судом встановлено, що у строки встановлені ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" відповідач не оплатив страхові внески за квітень та травень 2008 року.

Також судом встановлено, що у строки встановлені ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" позивач надсилав на адресу відповідача вимогу про сплату недоїмки від 04 липня 2008 року № Ф-355 на суму 369, 07 грн. (а.с. 49), яку відповідач не отримав, внаслідок чого був складений акт пошуку (а.с. 50).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачем була здійснена часткова сплата боргу і відповідно до картки особового рахунку за відповідачем рахується борг зі сплати страхових внесків по ставці 33,2 % в сумі 222 грн. 17 коп. та по ставці 2 % - 20 грн. 90 коп. (а.с. 8-11), разом 243 грн. 07 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV та п.п. 2.1.1. п. 2.1. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відповідач є страхувальником.

Згідно з п. 3 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники набувають статуту платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік. Відповідач був взятий на облік у позивача з 23.02.2007 року, про що було видано відповідачу повідомлення про взяття на облік (а.с. 29).

Відповідно до ч.2 п. 4 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідний порядок встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до УПФ України», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до п. 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. №64/8663, платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1. цієї Інструкції (до яких відноситься відповідач), щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у якому самостійно зазначають обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції, який згідно з п.п. 11.13 п.11 цієї Інструкції подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

Згідно з ч.6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", страхувальники (до яких відноситься відповідач) зобовязанні сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового періоду.

Судом встановлено, що відповідач подав на адресу позивача розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень та травень 2008 року, але у вказані строки відповідач не оплатив страхові внески за вищезазначені місяці.

Згідно з п. 2 ст. 106 цього Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та\або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Керуючись положенням п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога від 04 липня 2008 року № Ф-355 на суму 369, 07 грн. (а.с. 49), яку відповідач не отримав, внаслідок чого був складений акт пошуку (а.с. 50).

Відповідно до п. 8.3. Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні встановлено, що станом на час проведення судового засідання сума боргу в сумі 243 грн. 07 коп. відповідачем досі не сплачена.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Частиною 7 пункту 1 статті 64 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів та встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають .

На підставі викладеного та статей 14, 15, п.4 ч.2 ст. 17, ст.ст.20, 64, 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. №64/8663, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за участю заступника прокурора Київського району м. Одеси про стягнення боргу в сумі 243 грн. 07 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (юридична адреса: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-а, код 20990714, р/р 256013013695, МФО 328845, в Одеському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк») борг в сумі 243 грн. 07 коп. (двісті сорок три гривні 07 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку встановленому ст. 186 КАС України і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 17 березня 2010 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко