Рішення № 9570712, 07.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/11007.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-лізинг плюс» До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Газтеплоенерго»

Простягнення 12562,91 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаВолчко А.А. (за дов.)

Від відповідачаДубинець В.Ю. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-лізинг плюс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Газтеплоенерго»про стягнення 12562,91 грн. за договором купівлі-продажу № 9-кп, а саме: 12444,36 грн. основного боргу, 57,81 грн. інфляційних збитків, 48,30 грн. трьох процентів річних та 12,44 процентів за несвоєчасну оплату.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

          Ухвалою суду від 09.03.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/110 та призначено розгляд останньої на 22.03.2010 р..

          22.03.2010 р. судом оголошено перерву в судовому засіданні до 07.04.2010 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          06.10.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-лізинг плюс»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Газтеплоенерго»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 9-кп (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити продукцію (далі - Товар), відповідно до специфікації № 1 що є невід’ємним додатком до Договору.

          Згідно з пунктом 2.1 Договору сума останнього складає 12444,36 грн., в тому числі ПДВ - 2074,06 грн.

          Оплата за Договорами здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця до 15.12.2009 р. (п. 2.2 Договору).

Судом встановлено, що до вказаного договору сторони уклали додаток «Специфікація № 1».

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 12444,36 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-1610/01 від 16.10.2009 р. та довіреності серії ЯПР № 972802 від 16.10.2009 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач належним чином свої зобов’язання щодо оплати послуг за Договором у встановлені строки не виконав та у встановлені Договором строки товар не оплатив.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 12444,36 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційна складова боргу становить 57,81 грн., три проценти річних становлять 48,30 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно пункту 2.3.1 Договору покупець сплачує продавцю 0,1% від неоплаченої суми.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, особливість штрафу полягає в тому, що останній обраховується лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, та являє собою грошову суму, яка нараховується і виплачується одноразово. Натомість пеня відрізняється від штрафу тим, що пеня обраховується за період прострочення виконання, і її нарахування здійснюється протягом строку прострочення.

З правовідносин сторін вбачається, що платіж, передбачений у п. 6.2. Договору, за правовою природою є штрафом.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та п. 6.2. Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 12,44 грн. підлягають задоволенню.

Суд приймає розрахунок заборгованості, штрафу, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 125,62 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газтеплоенерго»(01024, м. Київ, вул. Банкова, 3, офіс 33, рахунок 2600315794 у ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175, код 32594874) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-лізинг плюс»(79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка 5-А; 81754, Львівська область, Жидачівський район, с. Загірочка, вул. Чорновола, 40; рахунок 26008600036941 у Львівський філії АКБ «Укрсоцбанку», МФО 325019, код 35549269) 12444,36 грн. основного боргу, 57,81 грн. інфляційних збитків, 48,30 грн. трьох процентів річних, 12,44 грн. штрафу, 125,62 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 30.04.2010 р.