Рішення № 9570471, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/10520.04.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексний сервіс»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-

інжинірингова компанія»;

Про                    стягнення 146698,30 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          М’ялук О.П., представник, довіреність №1 від 03.03.2010 р.;

Від відповідача:           Росторгуєв О.М., представник, довіреність №04/07-08 від 06.07.2009 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2010 р. порушено провадження у справі №18/105, справа призначена слуханням на 25.03.2010 р.

У справі, в порядку статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 25.03.2010 р. до 20.04.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 91498,03 грн. (60948,88 грн. основного боргу + 30549,15 грн. інфляційних втрат), 50863,80 грн. штрафу, 4336,47 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1467,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача по суті не заперечив, а тому господарський суд, на підставі статті 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.07.2007 р. між сторонами укладений договір №18/07-2007 на поставку обладнання та виконання робіт, за умовами якого позивач зобов'язався в термін з 18.07.2007 р. до 28.12.2007 р. встановити необхідне обладнання та виконати комплекс робіт з монтажу кабельних систем (КС) комп’ютерної та телефонної мереж на об’єкті будівництва –побутового корпусу, за адресою: м. Київ, перетин пр. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва згідно з проектом №16-05/07-СС, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити їх вартість, а також перевірити працездатність змонтованого обладнання на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна (вартість обладнання та робіт) по договору визначається у кошторисі (додаток №1 до договору) і становить 159325,02 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата обладнання та матеріалів, що постачаються за договором, провадиться відповідачем шляхом попередньої оплати 70% вартості обладнання на підставі виставлених рахунків-фактур і становить 66533,62 грн.

Остаточний розрахунок відповідача з позивачем проводиться протягом п’ятнадцяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі виставлених рахунків-фактур і становить 92771,40 грн. (п. 3.3. договору).

Пунктами 2.3., 2.4. договору визначено, що по закінченні виконання робіт складаються акти про виконані роботи; прийомка обладнання та матеріалів здійснюється відповідачем при перевірці працездатності комп’ютерної та телефонної мереж та підписанні акту про виконані роботи.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 06.08.2007 р. до договору сторонами погоджена вартість додаткових робіт до договору, що становить 44313,06 грн. та порядок розрахунків між сторонами.

Додатком №2 до договору сторонами визначений перелік обладнання, перелік робіт та їх вартість.

На виконання умов зазначеного вище договору позивач надав відповідачеві послуги на суму 203638,08 грн., що підтверджується актом №1 здачі –прийняття виконаних робіт від 21.09.2007 р.

16.05.2007 р. між сторонами укладений договір підряду на проведення проектних робіт №16/05-2007, за умовами якого позивач зобов'язався за плату розробити за завданням відповідача та передати останньому проектно-кошторисну документацію: «Улаштування комп’ютерної та телефонної кабельної мережі на об’єкті будівництва –побутовий корпус, що знаходиться за адресою: перетин пр. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва», а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити розроблену позивачем документацію.

Відповідно до п. 2.1. договору підряду договірна ціна становить 7236,00 грн.

Пунктом 2.2. договору підряду визначено, що перед початком виконання робіт відповідач здійснює попередню оплату у розмірі 70% від ціни договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Після завершення роботи та передачі готової документації відповідачеві у повному обсязі, останній не пізніше п’яти банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних проектних робіт сторонами виконує остаточний розрахунок з позивачем (п. 2.3. договору).

Додатковою угодою №1 від 06.08.2007 р. до договору підряду сторонами визначена договірна ціна (вартість робіт) по договору у сумі 1192,80 грн.

18.09.2007 р. між сторонами підписаний акт здачі-прийняття виконаних проектних робіт по договору підряду.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договорами, внаслідок чого з боку останнього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 60948,88 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахований штраф у розмірі 50863,80 грн., передбачений п. 4.9. договору на поставку обладнання.

Враховуючи ту обставину, що позивачем невірно визначена сума штрафу, господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача у сумі 10647,38 грн. Розрахунок штрафу здійснений з урахуванням статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 91498,03 грн. (60948,88 грн. основного боргу + 30549,15 грн. інфляційних втрат) та 4336,47 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»(юридична адреса: інд. 03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1; фактична адреса: інд. 01035, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 24-а, к. 38; код ЄДРПОУ 32102765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексний сервіс»(юридична адреса: інд. 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 8; фактична адреса: інд. 04050, м. Київ, провулок Косогірний, 4, офіс 29; код ЄДРПОУ 23701202) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 91498 (дев’яносто одна тисяча чотириста дев’яносто вісім) грн. 03 коп., 10647 (десять тисяч шістсот сорок сім) грн. 38 коп. штрафу, 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 47 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 90 коп. витрат по сплаті держмита та 171 (сто сімдесят одна) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко