Рішення № 95702292, 23.03.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5939/20 провадження №2/489/775/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У листопаді 2020 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 30372,94 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог вказано, що відповідач звернулася до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 20.06.2006, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань станом на 11.10.2020 утворилася заборгованість у сумі 30372,94 грн., яка складається із 17587,87 грн. заборгованості по тілу кредиту, 0,00 грн. заборгованості за відсотками, 6321,16 грн. заборгованості за процентами нарахованих на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 6463,91 грн. пені та 0,00 грн. комісії.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 22.01.2021 продовжено розгляд справи у зв`язку із повторним направленням відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.06.2006 (позивачем допущено описку в даті заяви) між ПриватБанком та відповідачем укладено договір б/н у вигляді заяви, згідно з умовами якої позичальник отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 2000,00 грн., з базовою процентною ставкою 36 процентів річних із розрахунку 360 днів в році та строком дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії кредитної картки. Також сторони узгодили, що погашення позичальником заборгованості по кредитному договору здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Підписавши заяву відповідач надала свою згоду, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомилася.

Позивач додав до позовної заяви копію Умов та правил надання банківських послуг, на яких відсутній підпис позичальника.

Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань станом на 11.10.2020 утворилася заборгованість у сумі 30372,94 грн., яка складається із 17587,87 грн. заборгованості по тілу кредиту, 0,00 грн. заборгованості за відсотками, 6321,16 грн. заборгованості за процентами нарахованих на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 6463,91 грн. пені та 0,00 грн. комісії.

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 04.07.2006 по 01.03.2020, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу.

Також на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин позивач надав довідки про зміну кредитного ліміту та видані відповідачу відповідно до укладеного між сторонами договору кредитні картки, з яких перевипуск останньої карти здійснено 14.11.2017, терміном дії до листопада 2021 року).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач розуміла Умови та правила надання банківських послуг, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву.

За такого, додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, суд розцінює як належний доказ.

Між тим, підписана відповідачем заява від 05.06.2006, довідка про зміну кредитного ліміту, а також виписка по особовому рахунку та довідка про видані відповідачу кредитні картки, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами укладеного кредитного договору.

Враховуючи наведені вище докази, підтвердження позивачем випискою по основній карті фактичне отримання відповідачем кредиту та користування кредитними коштами, а також порушення відповідачем грошових зобов`язань, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача 17587,87 грн. заборгованості за кредиту, яка відповідачем не спростована. Заборгованість по відсотка відсутня.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 6463,91 грн. то підстави для її стягнення відсутні через недоведеність такої заборгованості, так заява не містить умов нарахування штрафних санкцій, а інших належній допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування такої заборгованості позивачем не надано.

Позивач також просить стягнути з відповідача в порядку статті 625 ЦК України 6321,16 грн. процентів нарахованих на прострочений кредит.

При вирішення позову в цій частині вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмірі процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох відсотків річних та інфляційних втрат не є санкцією передбаченою умовами договору за неналежне виконання умов договору та не входять до складу основного зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, вимога Банку про стягнення процентів нарахованих на прострочений кредит відповідно до частини другої статті 625 ЦК України є правомірною.

Між тим суд не погоджується із розрахунком позивача, який здійснено за період починаючи з 01.10.2019 по 31.08.2020, виходячи з річної процентної ставки 86,4 проценти, оскільки позивачем не доведено встановлення сторонами вказаного розміру процентної ставки.

Враховуючи встановлені частиною першою статті 13 ЦПК України межі судового розгляду, суд вважає, що при розрахунку процентів річних слід виходити із періоду вказаного позивачем (з 01.10.2019 по 31.08.2020) та процентної ставки в три проценти річних, що передбачено частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки позивачем не доведено встановлення сторонами ставки для нарахування згідно з цією нормою в більшому розмірі.

За розрахунком суду, розмір трьох процентів річних, нарахованих на прострочений кредит за період вказаний позивачем, становить 484,27 грн. (17587,87 х 3% / 365 х 335).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 18072,14 грн. (17587,87 + 484,27)

Відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1250,69 грн. (2102,00 х 59,5 %).

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 05.06.2006, яка станом на 11.10.2020 складається із 17587,87 грн. заборгованості по тілу кредиту та 484,27 грн. трьох процентів річних, всього 18072,14 грн. (вісімнадцять тисяч сімдесят дві гривні 14 коп.), а також судовий збір в сумі 1250,69 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 69 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23.03.2021.

Суддя І.В.Коваленко