Ухвала суду № 95701969, 17.03.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1050/20

Провадження 1-в/193/116/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Томинця О В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н О.,

за участю: прокурора Петрова І.І.,

представника Софіївської ВК №45 Ісаєва С.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні взалі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області в режимі відеоконференції спільне подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким,

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2021 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області на новий розгляд від Дніпровського апеляційного суду надійшла справа за спільним поданням адміністрації ДУ «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Софіївської РДА. З подання вбачається, що засуджений ОСОБА_1 відбуваючи призначене судом покарання зарекомендував себе позитивно. До праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має заохочення від адміністрації ДУ «Софіївська виправна колонія (№ 45), стягнень не має. Посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_1 відбув 1/2 частини призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Представник Софіївської виправної колоній № 45 у судовому засіданні подання підтримав, зазначив, що засуджений став на шлях виправлення, працездатний, характеризується позитивно, заборгованості по виконавчим листам не має.

Засуджений під час судового розгляду справи подання підтримав та просив замінити невідбуту частину покарання ним на більш м`яким.

У судовому засіданні прокурор Петров І. І. просив прийняти рішення у відповідності вимог чинного законодавства.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши особову справу засудженого та матеріали подання, дійшов таких висновків:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком від 26 грудня 2018 року Дзержинського районного суду міста Харкова за статтею 186 частина 2 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 28 січня 2019 року.

Знову засуджений: 06 червня 2019 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за статтями 122 частина 1, 146 частина 2, 70 частина 1 Кримінального кодексу України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 70 частина 4 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком від 26 грудня 2018 року, остаточно визначити 4 роки позбавлення волі. На підставі статті 72 частина 5 Кримінального кодексу України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 08 серпня 2016 року по 03 жовтня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку 29.10.2018, кінець строку 13.07.2022.

З 07 серпня 2019 року засуджений ОСОБА_1 міру кримінального покарання відбуває в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)».

За час відбування покарання характеризується позитивно: дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за станом здоров`я працездатний, за власним бажанням залучений до роботи підсобним робітником котельні, виконує роботи по благоустрою місць позбавлення волі. За зразкову поведінку та сумленне ставлення до праці двічі заохочувався адміністрацією виправної колонії. Мав також одне стянгення, яке погашене в установленому порядку.

За вироком суду має позов в розмірі 1430 грн. 00 коп., виконавчий лист до установи надходив на суму 1738 грн. 11 коп., який під час відбування покарння засуджений, у зв`язку з його працевлаштуванням, відшкодовав повністю. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує з ними рівні стосунки, адекватно реагує на критику в свою адресу. У стосунках з персоналом установи виконання покарань дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин.

Станом на 17.03.2021 засуджений фактично відбув визначені п.2 ч. 4 ст. 82 КК України 1/2 частини призначеного судом строку покарання (2 роки), невідбута частина якого складає 01 рік, 01 місяць і 24 дні.

Згідно ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і неповинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до п.п.2,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд вважає, що подання слід задовольнити, оскільки засуджений ОСОБА_1 став на шлях виправлення, під час відбування покарання позитивно характеризується, працездатний, має заохочення, стягнення відсутні, під час відбування покарання визнав свою вину та засуджує свої дії, повністю відшкодував збитки завдані злочином, в зв`язку з чим заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі.

При цьому суд також враховує те, що ч. 1 ст. 82 КК України передбачає, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким неповинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком, однак вказана норма закону не містить заборони щодо призначення більш м`якого виду покарання на строк менший невідбутої частини покарання.

Керуючись ст. 82 КК України, ч. 2 ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Спільне подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про застосування відносно засудженого ОСОБА_1 заміну невідбутого покарання більш м`яким, задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2019 року, більш мяким у виді обмеження волі на невідбутий строк покарання 01 рік, 01 місяць і 24 день.

Запобіжний захід засудженому залишити утримання під вартою.

Відповідно до ч.2 ст.57 КВК України, направити до місця відбування призначеного покарання в порядку, визначеному для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання.

Зарахувати ОСОБА_1 час слідування під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими ст.72 КК України, один день утримання під вартою за два дні обмеження волі.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 , якщо він, відбуваючи більш мяке покарання, вчинить новий злочин, суд до покарання за знову вчинений злочин приєднує невідбуту частину більш мякого покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 КК України.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, засуджений його захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: О. В. Томинець