Ухвала суду № 95701921, 17.03.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 199/1181/21

Провадження № 2/932/572/21

17 березня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

12.03.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Додатком до позовної заяви є заява позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

До позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, підстави звільнення від сплати судового збору встановлені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а випадки, коли судовий збір не справляється – ст. 3 цього Закону.

Посилання позивача на п. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, не є релевантним, оскільки спір виник у зв`язку з вчиненням приватним нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У постанові від 21.03.2018 року по справі № 761/24881/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. За основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору». Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. У постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви і має сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема апеляційної скарги. Відступаючи від практики Верховного Суду України, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЦПК України у редакції на час постановлення оскарженої ухвали, ст. 2 ЦПК України у редакції на час розгляду справи Верховним Судом).

Аналогічні висновки викладено і постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 761/24672/15-ц.

Втім, предметом позову у цій справі є визнання таким, що не підлягає виконанню вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконавчий напис від 31.10.2020 року за № 9029.

Так, згідно із вимогами ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

При вчиненні виконавчого напису нотаріусом, останній не є надавачем послуг у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а діє у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат».

Через те, що спірні правовідносини виникли з приводу вчиненої нотаріальної дії, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви у порядку ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім цього, позивачем долучено до позову копію його посвідчення учасника бойових дій, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із вимогами п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Даний позов захисту соціального права позивача не стосується і пред`явлений до суду в порядку Закону України «Про нотаріат».

За викладених обставин, клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає, а позовна заява підлягає залишенню без руху для надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 83, 95, 175, 177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про звільнення його від сплати судового збору – залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків, шляхом надання до доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн. на наступні реквізити: «Найменування суду – Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська; населений пункт – Шевченківський район; отримувач – ГУК у Дніпропетровський області Шевченківський район; код класифікації – 22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37988155; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) – UA258999980313171206000004628; наявність відомчої ознаки – «00» без деталізації за відомчою ознакою».

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків, який обчислюється з моменту отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Куцевол