Ухвала суду № 95701483, 08.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-аз/760/3/21

В справі № 760/26858/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Омелько Г.Т.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, суд

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

У лютому 2021 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просить зупинити стягнення на підставі постанови у справі про порушення митних правил № 1053/100000/20 від 16.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 152 983, 26 грн. у виконавчому провадженні № 62888334 від 26.08.2020.

У заяві посилається на те, що 11.01.2021 Солом`янський районний суд міста Києва у справі № 760/26858/20 прийняв ухвалу, якою поновив позивачу процесуальний строк на звернення до суду із зазначеним позовом та відкрив спрощене позовне провадження у даній справі.

Вказує, що разом з тим, 26.08.2020 державний виконавець Голосіївського РВДВС у м. Києві ІДМУМЮ (м. Київ) Малько Жанна Сергіївна відкрила виконавче провадження

№ 62888334 по примусовому виконанню постанови № 1053/100000/20 від 16.07.2020 та стягненню з позивача штрафу у розмірі 152 983,26 грн.

Посилається на те, що його було внесено до Єдиного реєстру боржників у зв`язку з примусовим виконанням постанови № 1053/100000/20 від 16.07.2020 у виконавчому провадженні № 62888334 від 26.08.2020, тобто існує ризик виконання оскаржуваної постанови у процесі її оскарження.

Виходячи з цього та з метою усунення підстав, які утруднять виконання можливого рішення суду, просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю

Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Так, предметом позову є скасування постанови про порушення митних правил, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил у вигляді штрафу в розмірі 152 983,26 грн.

Постанова Київською митницею Держмитслужби звернута до виконання.

Законом України «Про виконавче провадження» виконавець наділений широким колом прав, направлених на примусове виконання виконавчого документа, яким є постанова митного органу, в тому числі накладенні арешту на майно та грошові кошти на рахунках боржника.

З урахуванням цього суд вважає обґрунтованими приведені заявником твердження в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 533 МК України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Враховуючи викладене вище, характер спору, що виник, а також те, що вказані дії можуть привести до утруднення виконання можливого рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Зупинити виконання постанови № 1053/100000/20 від 16.07.2020 про порушення митних правил щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у справі про адміністративне правопорушення в розмірі 152 983,26 грн., у виконавчому провадженні

№ 62888334.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Київська митниця Державної митної служби України, ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя: