Ухвала суду № 95701126, 22.03.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/838/20

Номер провадження: 1-кп/156/26/21

У Х В А Л А

22 березня 2021 року

Іваничівський районний суд Волинської області, в складі:

головуючого - судді Федечко М.О.

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

прокурора Лісневського К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Колєсова М.Г.

провівши в залі судових засідань Іваничівського районного суду Волинської області судове засідання у кримінальному провадженні № 12020030080000150 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Іваничівського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020030080000150 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою судді від 18 серпня 2020 року призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.

Ухвалою від 18 серпня 2020 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду, продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 16 жовтня 2020 року.

Ухвалою від 09 жовтня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу закінчується 07 грудня 2020 року о 24 год.

Ухвалою від 03 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу закінчується 31 січня 2021 року о 24 год.

Ухвалою від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу закінчується 27 березня 2021 року о 24 год.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . Вважає, що визначені ст.177 КПК України ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати і на стадії судового провадження. Слідством на даний час зібрано матеріали, що підтверджують обставини, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Злочини у яких обвинувачується ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст.307 КК України відносяться до категорії тяжких і за які у разі визнання його винним передбачено покарання на строк до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Наявні ризики обгрунтовує також тим, що ОСОБА_1 знято з реєстрації 24.10.2019 року у АДРЕСА_1 , 08.11.2019 року місце проживання обвинуваченого було зареєстровано у АДРЕСА_2 , де він і зареєстрований на даний час, хоча фактично проживає у АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, останній раз у 2008 році за вчинення тяжких кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.186, ч.2, 4 ст.187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років 6 місяців, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, є молодого віку та немає суттєвих вад здоров`я. Наведені вище ризики на думку прокурора перешкоджають обрати обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, а ніж взяття під варту.

Захисник обвинуваченого подав клопотання про зміну запобіжного заходу для обвинуваченого ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці. Клопотання обгрунтовує тим, що обвинувачений перебуває під вартою біля дев`яти місяців, виходячи з презумпції невинуватості не є винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, розгляд кримінального провадження відбувається тривалий час. Вважає, що ризики які мали місце очевидно зменшилися, в судовому засіданні був допитаний свідок обвинувачення, який залегендований, тому можливість впливу на даного свідка відсутня. Вказує на те, що обвинувачений має місце реєстрації, постійне місце проживання більше трьох років, проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , яка є інвалідом третьої групи, приймає активну участь у сімейних справах, в тому числі утриманні сім`ї та вихованні дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштований, на обліку і лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Вище вказане підтверджує заявою ОСОБА_2 , заявами, клопотаннями сусідів, які стверджують, що знають обвинуваченого з хорошої сторони, характеристикою з місця праці.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали. Обвинувачений просить обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26 червня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів по 22 серпня 2020 року включно, визначено розмір застави 40 ( сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84080 грн. Зазначена ухвала була залишена без змін Волинським апеляційним судом 09 липня 2020 року. Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 16 жовтня 2020 року. Ухвалою від 09 жовтня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу закінчується 07 грудня 2020 року о 24 год.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 09.10.2020 року залишено без змін. В подальшому ухвалою від 03.12.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 31 січня 2021 року включно.

Ухвалою від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу закінчується 27 березня 2021 року о 24 год.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26.02.2021 року, ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 03.12.2020 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд враховує те, що існує обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ст.307 ч.1, 2 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити наступні дії. ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а саме останній раз у 2008 році за вчинення тяжких кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.186, ч.2, 4 ст.187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі стороком на 10 років 6 місяців, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку на шлях виправлення не став і продовжив свою злочинну діяльність та на даний час обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція ч.1 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, а санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому на думку суду існує ризик, що може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне првопорушення у якому обвинувачується. На даний час судове слідство триває, суд перебуває на стадії дослідження доказів, залишається не допитаним свідок у кримінальному провадженні, хоча такий є зі сторони захисту, однак в судове засідання останній не з`являється та стороною захисту його явка забезпечена не була, що є ризиком того, що обвинувачений може вживати спроби незаконного впливу на свідка. Крім цього суд наголошує, що саме на цій підставі судове засідання відкладалося неодноразово.

Стороною захисту як на підставу для зміни запобіжного заходу долучено заяву цивільної дружини обвинуваченого, довідку про те, що остання є інвалідом 3 групи, заяви сусідів та характеристику на обвинуваченого з місця праці та від класоводів дітей цивільної дружини.

Оцінивши надані суду докази судом враховувано, що дійсно обвинувачений ОСОБА_1 хоча і зареєстрований у АДРЕСА_2 , однак проживав у АДРЕСА_3 без реєстрації, сам уродженець м.Маріуполя Донецької області, проживає у м.Нововолинську без реєстрації незначний проміжок часу. На думку суду той факт, що проживає із цивільною дружиною та її дітьми протягом трьох років та був працевлаштований не свідчить про те, що його соціальні зв`язки у цьому місці проживання є міцними. Суд також враховує те, що є молодого віку, здоровим, судимість за попередній злочин не знята та не погашена.

Таким чином, на даній стадії судового розгляду не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу на більш мягкий, ризики, що існували продовжують існувати на стадії судового розгляду кримінального провадження. Тому на думку суду більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого тому слід продовжити йому строк тримання під вартою до 60 днів. Вище вказані висновки суду у відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, не позбавляють сторону захисту під час судового розгляду заявляти клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Розмір застави, згідно вимог ч.4 ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання сховатися.

З огляду на обставини обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, судом встановлено, що визначена сума застави, з урахуванням репутації обвинуваченого та ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, є такою, що зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та вважає за необхідне залишити без змін розмір застави визначеної ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26.06.2020 року.

Керуючись ст.ст. 197, 314-316 КПК України суд,

постановив:

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 22 березня 2021 року.

Строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується о 24 год. 20 травня 2021 року.

Розмір застави ОСОБА_1 визначений ухвалою слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26.06.2020 року в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 грн. залишити без змін.

Згідно з ч.7 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 84080 гривень внести на депозитний рахунок: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA 278201720355279002000002504, МФО 820172, банк ДКСУ м. Київ та надати документ, що це підтверджує суду.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

прибувати за кожною вимогою суду;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення.

Скерувати копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Суддя М. О. Федечко