Рішення № 95697112, 22.03.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/223/21

Провадження № 2-а/576/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Мазура С.А.,

за участю секретаря - Пугач В.Л.,

представника позивача Сапон Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач), у якому просить скасувати постанову від 18.01.2021 № 013606 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 85 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення.

На обґрунтування позову зазначає, що 10 січня 2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняко Я.В. було складено протокол відносно нього за порушення правил полювання, а 18 січня 2021 року винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 01306 за ч.1 ст. 85 КУпАП, яку просить скасувати, оскільки жодних правил полювання не порушував. Зазначає, що 10 січня 2021 року він як член Глухівської районної організації УТМР здійснював відстріл червоної лисиці, а тому мав всі законні підстави для перебування у Шалигинському лісництві, а полювання на тварин не здійснював.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, не заперечував, що 10 січня 2021 року разом з іншими членами Глухівської районної організації УТМР перебував в урочищі Бельово, Шалигинського лісництва, але полювання не здійснював, оскільки на прохання голови ради Глухівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_2 здійснював лише діагностичний відстріл червоної лисиці, також і не заперечував факту відмови від надання пояснень та отримання копії протоколу, а після перегляду відеозапису події пояснив, що все так і відбувалось. Представник позивача просив позов задовольнити, з підстав порушення процедури складення адміністративного протоколу, який не було складено на місці скоєння адміністративного правопорушення, а також відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки Позивач не знав, що урочище «Бельово» є відтворювальною ділянкою, яка не позначена відповідними межовими знаками.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив, надіславши письмовий відзив на позов. У відзиві на позов вважає доводи наведені у позовній заяві безпідставними. Зазначає, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняк Я.В. під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства 10 січня 2021 року був виявлений факт незаконного полювання на території відтворювальної дільниці № 8 Глухівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок в урочищі «Бельово» в кв. 69 Шалигинського лісництва ДП «Глухівське лісове господарство» посадовими особами та членами ради Глухівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, в тому числі позивачем. Так, на ОСОБА_1 був складений протокол за ч.1 ст. 85 КУпАП, від підпису, отримання копії протоколу та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. В подальшому 18 січня 2021 року був розглянутий вказаний протокол, на розгляд якого був запрошений ОСОБА_1 , та на підставі зібраних матеріалів була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Вказує, що доводи позивача викладені ним у позовній заяві є такими, що не відповідають дійсності і оскаржувана постанова винесена згідно із дотриманням вимог чинного законодавства, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, суд з`ясувавши предмет спору, події і факти, які передували зверненню позивача до суду з даним позовом, врахувавши доводи позивача, заперечення відповідача та положення діючого законодавства України, виходячи з яких має вирішуватися даний спір, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків та оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Так, постановою про накладення адміністративного стягнення № 013606 від 18.01.2021 складеного старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняк Я.В. гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 85 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1020 грн. за те, що 10.01.2021 року гр. ОСОБА_1 здійснював полювання в забороненому для полюванні місці, а саме на території відтворювальної ділянки № 8 Глухівської РО УТМР в урочищі «Бельово», квартал 69 Шалигинського лісництва ДП «Глухівське лісове господарство» біля с. Шалигине, Глухівського району із власною мисливської рушницею, що є порушенням правил використання об`єктів тваринного світу, чим порушив ч.2 ст. 20, ст. 27 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст.85 КУпАП настає в разі порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Так, Законом України «Про мисливське господарство та полювання» визначено поняття полювання, а саме це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 20 вказаного закону передбачено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин).

Позивач не заперечував, що перебував в урочищі Бельово, з мисливською рушницею, але заперечував факт незаконного полювання, оскільки здійснював відстріл хижих тварин, а саме червоної лисиці. На підтвердження вказаного факту надав, протокол засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Глухівській районній державній адміністрації від 18 вересня 2020 року № 2 (а.с. 8). Відповідно до вказаного протоколу, Глухівській районній лікарні ветеринарної медицини, Глухівській міській лікарні ветеринарної медицини, Глухівській районній раді УТМР, ДП «Глухівський лісгосп», МК «Сумщина», ДП «Глухівський агролісгосп» з метою вивчення ефективності запроваджених заходів, через місяць після вакцинації, провести діагностичний відстріл лисиць в період мисливського сезону 2020-2021 (з розрахунку 2 - особини на 100 км.кв.).

Маршрутним листом №4 від 10.01.2021, виданий Глухівської районною організацією УТМР позивач ОСОБА_1 включений до складу групи по боротьбі з браконьєрством на території Глухівського району в угіддях р/о УТМР, охорона угідь, регулювання чисельності червоної лисиці, відстріл хижих тварин, бродячих собак і котів.

Водночас оцінюючи вказані документи, суд зазначає, що відповідно до вимог п.2.4 Порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок) затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України №4 від 22.01.2004 за № 158/8757, полювання на території відтворювальної ділянки забороняється. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин на території відтворювальних ділянок здійснюються у відповідності до вимог статті 33 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Частиною другою статті 33 цього закону передбачено, що відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюються мисливцями за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

Як встановлено, Глухівська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок, членом якої являється позивач, не зверталось до Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства за дозволом на відстріл хижих тварин, лист від 08.02.2021 № 02-16/114 (а.с.114).

Копією протоколу № 6 від 28.10.2009 затвердженого президією Глухівського районною організацією УТМР урочище «Бельово» Баницької сільської ради, Шалигинського лісництва віднесено до відтворювальних ділянок Глухівської РО УТМР (а.с.108).

Крім того, з долученого до матеріалів справи відеозапису події, вбачається, що 10 січня 2021 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняк Я.В. під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в урочищі Бельово, Шалигинського лісництва був виявлений громадянин ОСОБА_1 з мисливською рушницею, якому інспектором було роз`яснено суть правопорушення, запропоновано надати свої пояснення, а також бути присутнім при складанні протоколу, від чого останній відмовився та на автомобілі покинув місце скоєння адміністративного правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 10 січня 2021 року перебував з мисливською рушницею на території відтворювальної ділянки урочища «Бельово», Шалигинського лісництва, без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства на відстріл хижих тварин. Стосовно доводів представника позивача про те, що ОСОБА_1 не знав, що знаходиться на відтворювальній дільниці, суд не приймає, оскільки останній являється членом ради Глухівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, яка безпосередньо є користувачем вказаної відтворювальної дільниці, що свідчить про обізнаність останнього про відтворювальні дільниці мисливських угідь Глухівської РО УТМР.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідальність за частиною 1 статті 85 КУпАП настає за порушення правил полювання в тому числі за полювання в заборонених місцях.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 10.01.2021 року здійснював полювання в забороненому для полюванні місці, а саме на території відтворювальної ділянки № 8 Глухівської РО УТМР в урочищі «Бельово», квартал 69 Шалигинського лісництва ДП «Глухівське лісове господарство» біля с. Шалигине, Глухівського району із власною мисливської рушницею, що є порушенням правил використання об`єктів тваринного світу, чим порушив ч.2 ст. 20, ст. 27 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання».

Згідно частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою на те особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Мазур