Ухвала суду № 95697036, 22.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/9867/20

Провадження № 2-з/522/136/21

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

22 березня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши клопотання представника позивачів – адв. ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Пономарьова Дарья Володимирівна про визнання договору недійсним, визнання протиправним рішення та скасування запису про державну реєстрацію прав та обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Приморського районного суду м. Одеси перебуває позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Пономарьова Дарья Володимирівна про визнання договору недійсним, визнання протиправним рішення та скасування запису про державну реєстрацію прав та обтяжень.

Спір стосується квартири за адресою АДРЕСА_1 .

До суду 18.03.2021 року надійшла заява представника позивачів, згідно якої просив застосувати заходи забезпечення позову та накласти арешт на вказану квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Посилався на те, що ухвалою суду від 30.07.2020р. було забезпечено позов до розгляду справи по суті, а саме: накладено заборону на вчинення реєстраційних дій з приводу відчуження об`єкту нерухомості – квартири, об`єкту житлової нерухомості, заг.пл. 110,2 кв.м., житл.пл. 62,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1345133851101. Однак, не зважаючи на це, відповідачем дана квартира виставлена на продаж та відомості щодо заборони на вчинення дій станом на 16.03.2021 року до реєстру не внесено. А тому вважає, що існують обставини для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

На підставі ст.153 ч.3 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, подане клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала. щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд вбачає, що предметом позову є вимоги про визнання недійсним договору від 05.06.2020 року купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 ; визнання протиправним рішення про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 та скасування відповідного запису.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2020 року було забезпечено даний позов до розгляду справи по суті, а саме: накладено заборону на вчинення реєстраційних дій з приводу відчуження об`єкту нерухомості – квартири, об`єкту житлової нерухомості, заг.пл. 110,2кв.м., житл.пл. 62,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1345133851101.

Однак, станом на 16.03.2021 року відомості щодо даного обтяження (встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій з відчуження майна) до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не внесено, про що свідчить відповідна довідка від 16.03.2021 року №248335812.

При цьому, відомості щодо продажу квартири розміщені на сайті OLX.UA.

З огляду на викладене, зважаючи на предмет та підстави позову, а також надані до клопотання докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання представника позивачів та вважає за можливе накласти арешт на спірну квартиру з метою запобігання невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд вважає, що таке забезпечення позову не порушує принципів змагальності та процесуальної рівності сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачам.

Із урахуванням ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав вимагати від позивачів зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного тексту.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів про забезпечення позову – задовольнити.

До розгляду справи по суті забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, заг.пл. 110,2 кв.м., житл. пл. 62,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1201, виданого 05.06.2020р., видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В..

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 22.03.2021 року.

Суддя: Л.В. Домусчі