Рішення № 95696986, 16.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3485/20

Провадження № 2/522/4102/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретарів судового засідання: Стогнієнко Т.Г., Гудзь О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства « страхова компанія « ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 34 747,81 грн. та суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться № RZ.007283 від 10.05.2016 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу марки Nissan Qashqai, днз НОМЕР_1 .

25.04.2017 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу та автомобіля марки Daewoo Lanos, днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , якого постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2017 року визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту становила 62 579,36 грн. згідно звіту № PZU/180542 від 16.05.2017 року.

Згідно умов договору страхування ПрАТ СК « ПЗУ Україна» виплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 34 747,81 грн.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події була забезпечена в ДТВ « Страхове товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус» ( правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Українська страхова група»), яке відмовило у здійснені страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст. 37 ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Сторони по справі до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить суд задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином. Надав пояснення в яких зазначив, що потерпілою особою, яка має право на отримання страхового відшкодування не виконано вимоги ст. 35 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: не подано заяву про страхове відшкодування. Також просив справу розглядати за відсутності представника третьої особи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі наявних у справі доказів.

Між позивачем- ПрАТ « СУ « ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться № RZ.007283 від 10.05.2016 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу марки Nissan Qashqai, днз НОМЕР_1 .

25.04.2017 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу та автомобіля марки Daewoo Lanos, днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , якого постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2017 року визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПРАТ СК « ПЗУ Україна» автомобіль.

Вартість відновлювального ремонту становила 62 579,36 грн. згідно звіту № PZU/180542 від 16.05.2017 року.

Згідно умов договору страхування ПрАТ СК « ПЗУ Україна» виплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 34 747,81 грн., яка була здійснена ПРАТ СК « ПЗУ Україна» у відповідності до ст. 25 Закону України « Про страхування» на підставі Звіту про результати огляду місця ДТП ( заяви страхувальника про настання страхового випадку) від 25.04.2017 року та страхового акту № UA2017042500018/L01/01 від 22.05.2017 року. Факт виплати підтверджується платіжним дорученням №4562 від 24.05.2017 року.

На підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України « Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоди.

Отже, після виплати страхового відшкодування у ПРАТ СК « ПЗУ Україна» виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 34 747,81 грн.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події була застрахована в ДТВ « Страхове товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус» ( правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Українська страхова група») за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/005394904 .

ТДВ « СТДВ « Глобус» відмовило у здійснені страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно до ст. 979 ЦЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Правилами регулювання деліктних зобов`язань допускаються можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 25.04.2017 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування подає страховику заяву про страхове відшкодування.

02.09.2019 року до ПАТ « СК « УСГ» надійшла регресна вимога від ПАТ « СК « ПЗУ Україна».

Таким чином ПАТ « СК « ПЗУ Україна» вищевказаних вимог ст. 35 Закону України « Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не виконало.

Згідно п.п.37.1.4 ст. 37 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування ( регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ПАТ « СК « ПЗУ України» пропустило строк для подачі заяви на виплату страхового відшкодування, що в свою чергу є підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування.

Суд звертає увагу на те, що у п.37.1.4 ст. 37 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 року по справі № 753/5293/16-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч 1-3,5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 1, 2, 11, 15-16, 22-23, 979, 990 ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства « страхова компанія « ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Українська страхова група» про стягнення суми страхового відшкодування,-відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлений 22.03.2021 року.

Суддя: Р.Д. Абухін16.03.2021