Постанова № 95694423, 22.03.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/186/21

3/336/358/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю захисника особи,яка притягується до адміністративної відповідальності ,адвоката Рогальського В.М.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , зі слів тимчасово не працює,РНОКПП НОМЕР_1

про скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 року о 01 год.30 хв. ОСОБА_1 по вул.Іванова 23 в м.Запоріжжі керував автомобілем DAEWOO Lanos р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння,від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнав винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення,яке ставиться йому за провину.

Пояснив,що за вказаних вище обставин він дійсно керував транспортним засобом,безпідставно був зупинений екіпажем патрульної поліції,під час спілкування спілкування з працівником поліції,останній висловив припущення,що ОСОБА_1 має явні ознаки наркотичного сп`яніння,що ОСОБА_1 заперечував,дав згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі,куди його доставили поліціянти.У медичному закладі ОСОБА_1 пройшов повний огляд на стан наркотичного сп`яніння,в тому числі з відібранням біологічних зразків,отримав висновок лікаря,що у стані сп`яніння не перебуває,проте цей висновок працівник поліції залишив без уваги та склав на ОСОБА_1 згадуваний вище протокол,який наразі розглядається.

На розгляд справи 22.03.2021 р. ОСОБА_1 особисто не з`явився, 09.03.2021 його захисник – адвокат Рогальський В.М. надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із від`їздом 27.02.2021 ОСОБА_1 за кордон, дата повернення 27.03.2021, оскільки ОСОБА_1 хоче бути присутнім на судовому засідання для надання пояснень та доказів безпідставних звинувачень щодо нього.

Також адвокатом Рогальським В.М.було подано клопотання про закриття справи на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акту,який встановлював адміністративну відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП за відмову особи,яка керує транспортним засобом,від проходження на вимогу працівника поліції огляду на стан алкогольного або наркотичного сп`яніння у встановлену законом порядку.

Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи через відсутність ОСОБА_1 ,суддя не встановив підстав для його задоволення з огляду на таке.

ОСОБА_1 ,починаючи з 30.12.2020 р.з часу складання вказаного вище протоколу,достеменно обізнаний про те,що Шевченківським районним судом м.Запоріжжя буде розглядатись справа щодо нього за звинуваченням у вчинені адміністративного правопорушення,про дати призначених судових засідань він був повідомлений у встановленому законом порядку.

В судове засідання 08.02.2021 р. ОСОБА_1 не з`явився,його захисник адвокат Рогальський В.М. 05.02.2021 р.подав заяву про ознайомлення із матеріалами справи ,а 08.02.2021 р.-про відкладення її розгляду для узгодження позиції захисту.

В судовому засіданні 25.02.2021 р. ОСОБА_1 надав особисті пояснення по суті інкримінованого йому правопорушення,яким відповідно до ст.251 КУпАП буде надана оцінка при винесені постанови.

В судові засідання 09.03.2021 р.,22.03.2021 р. ОСОБА_1 особисто не з`явився,про дату,час та місце розгляду справи достеменно обізнаний,про що свідчить зміст клопотань його захисника Рогальського В.М.про відкладення розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 у справі № 11-237сап18 звертає увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про відкладення розгляду справи через відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,оскільки ним були надані особисті пояснення,які суддя врахує при вирішенні справи по суті,а інші зазначені у клопотанні обставини не є підставою для відкладення розгляду справи на період після спливу строку притягнення особи до відповідальності.

При вирішенні клопотання про закриття справи на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акту,який встановлював адміністративну відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП за відмову особи,яка керує транспортним засобом,від проходження на вимогу працівника поліції огляду на стан алкогольного або наркотичного сп`яніння у встановлену законом порядку,суддя встановив наступне.

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сама така редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП є чинною на день вчинення правопорушення та розгляду справи судом, адже саме таку редакцію вказаної норми містить еталонна редакція тексту КУпАП в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, що розміщена за посиланням https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/wpage/doc_card?OpenDocument&ID=EB7559F7095A3007C2256CAD006644E9.

Роз`яснення Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 15.07.2020 року, розміщенні на офіційному сайті за посиланням http://komzakonpr.rada.gov.ua/uploads/documents/32667.pdf, також вказують на те, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.

Всебічно вивчивши матеріали справи,з урахуванням досліджених доказів, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення по статті 130 ч.1 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння,від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.

Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.

Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.

При розгляді справи ОСОБА_1 не заперечував,що 30.12.2020 р. о 01.13 год. на момент зупинки працівниками поліції автомобіля DAEWOO Lanos р.н. НОМЕР_2 по вул.Іванова в м.Запоріжжі саме він керував цим автомобілем,ці обставини зафіксовані на відеозапису.

Отримання ОСОБА_1 посвідчення водія та, як наслідок, набуття ним статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього, як водія, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі – Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ч.1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами,огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп`яніння, а у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами-запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи встановлено,що 30.12.2020 р.приблизно о 01.13 год.по вул.Іванова в м.Запоріжжі екіпажем патрульної поліції був зупинений автомобіль DAEWOO Lanos р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ,під час спілкування з яким поліцейським ОСОБА_2 у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння:звужені зіниці очей,які не реагують на світло,порушення мови,порушення координації рухів,що було підставою запропонувати водієві пройти за направленням огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі,про що йому 30.12.2020 р.о 01.33 год.було видано направлення(а.с.2-3).

У цьому контексті варті на увагу і обставини,встановлені постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2021 р.у справі 336/187/21 провадження 3/336/359/2021 відносно ОСОБА_1 ,з яких вбачається,що 29.12.2020 р.о 03.05.год ОСОБА_1 керував автомобілем у стані наркотичного сп`яніння,що було встановлено висновком лікаря –нарколога № 6302,тому 30.12.2020 р.наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння не є виключно припущенням працівника поліції ОСОБА_2 ,як про це наголошував захист.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав,що 30.12.2020 р.він на автомобілі пізно вночі разом з ОСОБА_4 повертався з роботи додому,працівники поліції в районі заводу «Прогрес» по вул.Іванова зупинили їх та запросили бути присутніми як свідків відмови або згоди раніше зупиненого водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння,також пояснили,що цього водія раніше вже зупиняли за керування автомобілем у стані наркотичного сп`яніння. Водій на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у присутності свідків відповів відмовою,після чого відносно нього був складений протокол.

Свідок ОСОБА_4 в суді показала,що 30.12.2020 р.пізно вночі їхала додому на автомобілі із ОСОБА_3 , біля заводу «Прогрес» по вул.Іванова їх зупинили поліцейські ,поряд з якими перебував автомобіль та інший водій,та попросили бути присутніми як свідків при направленні водія на огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.У присутності свідків працівник поліції запропонував водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння,на що водій відмовився та пояснив,що проходити огляд не буде,так як усе і так зрозуміло, після чого відносно нього був складений протокол.

Аналогічного змісту пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 долучені до справи(а.с.4-5).

З матеріалів відеозапису на диску ДПР18№411376,досліджених при розгляді справи в суді,вбачається,що під час згадуваних подій патрульний автомобіль поліції по проїзній частині вул..Іванова в м.Запоріжжі рухався позаду у попутному напрямку з автомобілем DAEWOO Lanos р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ,зупинився безпосередньо за ним,після чого працівник поліції прослідував до водійської двері автомобіля та спілкувався із водієм,тому мав реальну можливість виявити у водія ознаки стану сп`яніння,зазначені у протоколі.

Цим відеозаписом також зафіксовано,що у присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився за направленням працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі,що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Натомість, ОСОБА_1 при розгляді справи наголосив на тому,що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся,був доставлений працівниками поліції у медичний огляд,де пройшов такий огляд та отримав висновок про те,що є тверезим.

Жодних доказів цих обставин ОСОБА_1 під час розгляд усправи не надав,а його пояснення про це повністю спростовані інформацією КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ЗОР від 03.03.2021 р.№ 1245-Н про те,що ОСОБА_1 30.12.2020 р.медичний огляд з метою виявлення стану сп`яніння не проводився.

Відтак,пояснення ОСОБА_1 суддя розцінює як неправдиві,що надані з метою уникнути відповідальності у обраний ним спосіб захисту.

Відповідно до п. 1.3 Розділу І "Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» затверджених Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції.

Згідно з п.1.4.5 вказаної Інструкції метою використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом,з якого беззаперечно встановлена відмова ОСОБА_1 у присутності двох свідків ,за наявності для того визначених законом умов,від проходження огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Фіксування на відеозапису перебігу подій частково не має наслідком недопустимості таких відомостей як доказу у справі,оскільки безперервність фіксації процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення чинним законодавством не встановлена.

Посилання адвоката Рогальського В.М.на ту обставину,що під час спілкування працівника поліції та виявлення ним у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння свідки не були присутні,а акт огляду не складався,на висновки судді не впливають.

За змістом розділу ІІ цієї Інструкції, яка унормовує проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, в присутності двох свідків,за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції,тобто у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння,чого у даному випадку не встановлено.

Відтак,процедура виявлення поліцейським у водія ознак наркотичного сп`яніння не потребує присутності свідків,не передбачає складання акту огляду,а є підставою для направлення водія до найближчого закладу охорони здоров`я на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскільки пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складені безпосередньо після зупинки ОСОБА_1 ,уповноваженим працівником поліції,присутність свідків ОСОБА_1 не оспорював та цей факт зафіксований на відеозапису,при розгляді адміністративної справи в суді зміст їх показань нічим не спростований, суддя приймає їх до уваги як докази при винесені постанови.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18№ 411376 від 30.12.2020 р.вбачається,що він складений у присутності свідків,з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,без зауважень з боку ОСОБА_1 ,який був ознайомлений зі змістом протоколу,відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді не спростовані,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.

Аналізуючи досліджені докази суддя встановив,що фактичні обставини адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 ,при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами,які об`єктивно нічим не спростовані.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України у редакції,чинній на час вчинення правопорушення,призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гр.з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 454 грн.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,130 ч.1,251,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200(десять тисяч двісті)гривень в дохід держави

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один)рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні в дохід держави

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП,а саме двадцять тисяч вісімсот гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Суддя Ю.А.Галущенко

Строк пред`явлення виконавчого документа “___”___ 20___рік

Постанова набрала законної сили “___”___ 20___рік

Дата видачі постанови “___”___ 20___рік