Рішення № 95693494, 18.03.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.03.2021

Справа № 334/8888/16-ц

Провадження № 2/334/86/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі судового засідання Алєйніковій О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Михайлик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У подальшому за заявою позивача замінено відповідача на Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради.

25.05.2016 року по вул. Дніпровське шосе, 58 у м. Запоріжжя біля електроопори № 70 відбулася ДПТ пригода за моєю участю.

Викликані працівники дорожньої поліції оглянули місце пригоди та пошкоджений автомобіль, після чого було складено схему огляду місця ДТП, відібрано пояснення.

ДТП сталася внаслідок порушення правил утримання вулично-шляхової мережі у Дніпровському районі м. Запоріжжя, що підтверджується висновком від 29.07.2016 року та листом від 19.07.2016 року № 06/01-331/1345.

Внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу автомобіль FORD Sierra реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до звіту № 115 від 19.12.2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 9576 грн. 93 коп.

Окрім того, відповідно до квитанції № 115 від 14 грудня 2016 року позивачем сплачено за послуги автотоварознавчого дослідження 550 гривень, а відповідно до товарного чеку № 14/2 — 2 від 14.12.2016 року оплачену комп`ютерну діагностику кузова автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано моральних страждань, порушився звичайний режим життя та робочий графік, позивач відчував душевний дискомфорт, витрачав багато вільного часу для ремонту автомобіля, при підготовці скарг, запитів, до судового процесу.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9576 грн. 93 коп., витрати на проведення звіту з визначення вартості матеріальної збитку в розмірі 550,00 грн., витрати на комп`ютерну діагностику кузова автомобіля у розмірі 500, 00 грн., а всього 10626 грн. 93 коп. та 3000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Вказав, що зазначений автомобіль належав ТОВ «НВО «Укрпромекологія», проте був переданий йому разом із документами. Зареєструвати право власності на автомобіль він не може через проблеми з номером кузову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила можливість задоволення позовних вимог. Суду був наданий відзив, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що висновок підрозділу патрульної поліції не є належним доказом, що свідчить про порушення правил утримання вулично-шляхової мережі у Дніпровському районі м. Запоріжжя. До позовної заяви не додані акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та схема ДТП, які б свідчили про неналежне утримання вулично-шляхової мережі. Окрім того, дорога по вул. Дніпровське шосе передана в оперативне управління та обліковується на балансі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району. Також вважає, що позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль FORD Sierra реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ТОВ «НВО «Укрпромекологія».

Відповідно до звіту №115 від 19.12.2016 року автомобіля FORD Sierra реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «НВО «Укрпромекологія», вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження при ДТП 27.01.2016 року станом на 14.12.2016 року складає 9576,93грн.

Згідно з висновком про перевірки за фактами ДТП 25.05.2016 року по вул. Дніпровське шосе 58 біля електроопори №70 у м. Запоріжжя за участі водія ОСОБА_1 вищевказана пригода відбулася внаслідок незадовільного утримання вулично-шляхової мережі у Дніпровському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до товарного чеку №141/2-2 комп`ютерна діагностика автомобіля склала 500 грн.

Відповідно до квитанції № 115 від 14 грудня 2016 року позивачем

сплачено за послуги автотоварознавчого дослідження 550 гривень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до статті 16 цього Закону вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Пунктом 1 частини третьої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (пункт 1 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Вказані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів.

Згідно з вимогами частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Позивач, заявляючи вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди вказує на те, що він є власником автомобіля FORD Sierra реєстраційний номер НОМЕР_1 , проте доказів на підтвердження права власності суду надано не було, в той час, коли відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником зазначеного автомобіля є ТОВ «НВО «Укрпромекологія».

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на його користь збитків.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі

На підставі викладеного керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Судові витрати залишити за позивачем та стягнути з останнього судовий збір в розмірі 1102,40 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.03.2021 року.

Суддя О.М. Гнатюк