Рішення № 95692880, 17.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 753/10173/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 березня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Просяник В.С.

представника позивача - адвоката Городька П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 08.08.2015 року перебували з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . Рішенням Шевченківського міськрайонного суду від 24.04.2018 року шлюб між ними розірвано. Зазначає, що на даний час дитина проживає з нею, вона самостійно її утримує, піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, має постійний заробіток -працює аспірантом Інституту філософії ім. Сковороди Національної академії наук України. Відповідач з травня 2017 року, участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, не цікавиться її розвитком, матеріальної допомоги на утримання та розвиток не надає і взагалі не виявляє бажання бачити дитину. Вказує, що така поведінка відповідача створювали перепони у реалізації простих побутових прав її та дитини. У зв`язку з чим, вимушена була звертатися до суду про визначення місця проживання малолітньої дитини за місцем проживання матері. Крім того, зверталася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини. Так, Шевченківським районним судом м. Києва від 20.02.2019 року ухвалено рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. Попри те, що сімейні відносини між ними не склалися, вона всіляко намагалася налагодити контакт з відповідачем в інтересах доньки, для участі батька в житті дитини. Проте всі спроби виявилися марними. Місце перебування відповідача їй невідоме, а останнє спілкування з відповідачем відбулося ще у вересні 2018 року за допомогою електронної переписки, піч час якої він повідомив, що працює за кордоном. Також зазначає, що вона проживає із дочкою у м. Києві, де для розвитку дитини створено комфортні умови, самостійно виховує доньку, займається її вихованням, піклується про її здоров`я, духовний та моральний розвиток, а відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, тому вважає, що наявні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Дарницького районного суду м.Києва від 13.07.2020 року матеріали цивільної справи №753/10173/20 направлено за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2021 року задоволено заяву представника ОСОБА_4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено підготовче судове засідання у вказаній справі провести за участю представника позивача ОСОБА_4 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

02 березня 2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області задоволено заяву представника ОСОБА_4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено судове засідання у даній справі провести за участю представника позивача ОСОБА_4 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві, зазначив, що усі необхідні докази наявні у матеріалах справи. При цьому, доповнив, що відповідач самоусунувся від виховання доньки ОСОБА_3 , з травня 2017 року взагалі не бачився і не цікавився дитиною, матеріально не забезпечував. Шлюб між сторонами розірвано в 2018 році, дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні та вихованні. Крім того, позивач проживає з іншим чоловіком, з яким має намір зареєтрувати шлюб, її цивільний чоловік бажає усиновити її доньку. Також азначив, що позивачу стало відомо від сусідів відповідача, що він з своєю сім`єю поїхав за кордон. Враховуючи неведене просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.

Третя особа - Відділ у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не направила свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. При цьому, 11.03.2021 року від начальника Служби Дмитренка Олександра поступила заява, у якій просить про розгляд справи без участі їх представника та зазначає, що матеріали справи містять необхідну кількість доказів для ухвалення рішення.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , її батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 10.02.2016 року (а.с. 12).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 08.08.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №718, - розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 02.06.2018 року. (а.с. 13-15).

25 вересня 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визначено місцем проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання її матері - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . (а.с. 16-19).

Крім того, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 (одної тисячі) грн. 00 коп. щомісяця, з індексацією стягуваних сум відповідно до Закону, починаючи з 09 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 02.04.2019року (а.с. 20-22).

Згідно копії Декларації №0000-7362-М19М про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу вбачається, що ОСОБА_1 , як законний представник пацієнта 27.06.2018 року підписала декларацію із сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Шевченківського району міста Києва (а.с. 24-25).

Копією довідки про реєстрацію місця проживання особи від 14.09.2019 р. підтверджується, що місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , з 14.09.2019 року по теперішній час (а.с. 26).

Згідно довідки директора ПНЗ «Кудрявський» від 10.10.2019р. ОСОБА_3 відвідує Приватний навчальний заклад «Кудрявський» з 01.11.2018 р. згідно договору публічної оферти на надання освітніх послуг дошкільної або позашкільної освіти на платній основі. Оплату за освітні послуги здійснює ОСОБА_1 (мама) (а.с. 27).

Відповідно до копії довідки голови правління ОСББ «Рубін», ОСОБА_1 , зареєстрована та мешкає разом із донькою ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не зареєстрований та не мешкає за вказаною адресою (а.с. 28).

Із матеріалів справи також вбачається, що Органом опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 23.03.2020 року за №109/04/40-2477 надано висновок про доцільність позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29-30).

Позиція суду та оцінка доводів:

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані серед іншого піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.2 ч.1 ст 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи даний спір, суд враховує зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України і з`ясовує які докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки.

Частинами 4 та 5 ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Такий висновок наявний в матеріалах справи і у такому зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України), а тому позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від народження проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні, а батько доньки з травня 2017 року не бачив, життям своєї дитини не цікавиться, не піклується про її здоров`я, матеріально не утримує, будь-яких перешкод для цього не існує. Відтак встановлені обставини ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та досліджені докази в сукупності свідчать про його винну поведінку щодо невиконання батьківських обов`язків.

Крім того, слід зазначити, що позов про позбавлення батьківських прав подано до суду 12.06.2020 року і як встановлено судом, станом на час розгляду справи ставлення відповідача до виконання своїх батьківських обов`язків не змінилось.

На підставі наведеного, враховуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, про те, що ОСОБА_2 свідомо тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не займається донькою, не піклувався про неї, матеріально не утримував, не проявляє інтересу до стану здоров`я та навчання, не цікавиться її фізичним, моральним і духовним розвитком, тому вважає, що в якнайкращих інтересах дитини буде позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись ст.ст. 19, 141, 150, 164, 166, 180-182 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 89, 130, 137, 141, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, б.26/4, ідентифікаційний код юридичної особи 37470112.

Повне заочне рішення суду складено - 22 березня 2021 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило