Ухвала суду № 95692467, 22.03.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/5200/17

Провадження№ 1-кс/266/505/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г., за участю секретаря Широкової Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Романенка І.М. про відвід судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишиліна О.Г. -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишиліна О.Г. знаходиться кримінальне провадження (справа № 266/5200/17) відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На адресу суду поступила заява прокурора Романенка І.М. про відвід головуючому судді Шишиліну О.Г. з тих підстав, що суддя, відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_1 від посади, та наполягає на передчасному проведенні судових дебатів за відсутності для цього підстав, чим, на думку прокурора, проявив суб`єктивну зацікавленість у прийнятті рішення.

Учасники судового розгляду, будучі повідомленими про час та місце розгляду заяви належним чином, до суду не з`явились, тому заяву про відвід розглянуто за їхньої відсутності.

Суддя Шишилін О.Г. не виявив бажання дати пояснення з приводу заявленого відводу.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожен має право на справедливий розгляд справи…..незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та свобод....».

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так ЄСПЛ у п.п. 28, 29 свого рішення від 15.07.2010 р. у справі «Газета «Україна-Центр» проти України зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995_004) повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). 29. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

Оскільки неупередженість судді презюмується, а прокурором Романенком І.М. у заяві не приведено будь-яких вагомих аргументів проти цього, то, виходячи зі змісту наведених норм закону та практики ЄСПЛ, суддя вважає, що заява про відвід задоволенню не підлягає. На переконання судді, прокурор лише не згодний з прийнятими суддею в ході судового розгляду процесуальними рішенням, що не є підставою для його відводу судді. Заперечення проти ухвал суду, які не підлягає окремому оскарженню, відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 ст. 392 КПК України.

Керуючись ст. 81 КПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника прокурора Романенка І.М. про відвід судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишиліна О.Г. у кримінальному провадженні (справа № 266/5200/17) відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.