Ухвала суду № 95692162, 19.03.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-в/235/11/21

Справа № 235/1086/21

У Х В А Л А

19 березня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Величко О.В.

при секретарі Комаровій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2021 року про відновлення втраченого судового провадження у справі Кіровського районного суду міста Донецька №258/4947/13-ц,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2021 ініційований розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Кіровського районного суду міста Донецька №258/4947/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Кіровського районного суду міста Донецька №258/4947/13-ц ініційовано судом у зв`язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на виконання.

Учасники справи, належним чином повідомлені, в судове засідання не з`явились.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з розпорядженням Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» Красноармійському міськрайонному суду Донецької області визначена територіальна підсудність справ Будьоннівського та Кіровського районних судів міста Донецька.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити; в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду (ст.489 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

В матеріалах справи наявна копія рішення Кіровського районного суду міста Донецька у цивільній справі №258/4947/13-ц, відповідно до якої позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №Д002/АА-034.08.2 від 11.02.2008 в розмірі 774060,89 грн.

Рішення Кіровського районного суду м.Донецьк ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26.09.2013 року скасовано та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 380752,78 грн.

Електронні копії відповідних судових рішеннь внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/Review/32886280, номер судового рішення 32886280 – рішення Кіровського районного суду Донецької області та https://reyestr.court.gov.ua/Review/33761623, номер судового рішення 33761623 – рішення Апеляційного суду Донецької області.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що наявні у справі про відновлення втраченого провадження копії документів, на думку суду, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження,відповідне судове провадження підлягає відновленню в частині рішення суду.

Керуючись ст.ст.493, 494 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі Кіровського районного суду міста Донецька №258/4947/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення суду від 09.08.2013 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 26.09.2013 року та встановити їх викладеним в такій редакції:

«РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька

в складі:головуючої судді Дорошенко В.Г.

при секретарі Власенко Н.М.

з участю представника позивача ОСОБА_3

відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кредитної заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.02.2008р. між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого з 17.06.2009 р. є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Д002/АА-034.08.2, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20 190,10 доларів США на купівлю автомобіля зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 12,5 % річних та терміном користування до 11 лютого 2015 року включно.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, між ПАТ «Родовід Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки № Д002/АА-034/2.08.2, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № Д002/АА-034.08.2 від 11.02.2008 р.

У порушення умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 допустив заборгованість, яка станом на 03.07.2012р. складає 1386 672,74 грн., з яких: 17 699,42 доларів США, що станом на 03.07.2012 р., згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 141 462,61 грн. – заборгованість за кредитом; 4 915,88 доларів США, що станом на 03.07.2012 р., згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 39 290,17 грн. – заборгованість по сплаті відсотків; 1 205 919,96 грн. – пеня за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи викладене просять суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку, суму заборгованості за договором, а також судові витрати понесені при зверненні до суду.

У судовому засіданні представниця позивача – ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності № 328 від 31.08.2012 р., позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним вище, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що дійсно він отримував кредит 11 лютого 2008р. на придбання автомобілю у зазначеному вище розмірі. Протягом року він сплачував кредит та відсотки за користування грошовими коштами Але, в зв`язку з економічною кризою він втратив роботу, стан його здоров`я різко погіршився і він тривалий час знаходився на лікуванні, що потягло за собою значні матеріальні витрати, а як наслідок заборгованість за кредитом. В теперішній час він не працює за станом здоров`я і оформлює групу інвалідності. Його дочка – ОСОБА_2 , яка виступила поручителем за даним кредитним договором, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не працює і також знаходиться у тяжкому матеріальному стані.

Крім того, пояснив, що коли у нього виникли матеріальні труднощі з погашенням кредиту, він неодноразово звертався до банківської установи з заявами про реструктуризацію боргу, пропонував забрати його автомобіль в рахунок погашення кредиту, але банк не приймав таки умови, а навпаки збільшив процентну ставку кредиту, з чим він не згоден.

В зв`язку з викладеним просить суд стягнути з нього лише заборгованість по тілу кредиту у сумі 17.699,42 долари США, а у іншій частині позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, надала суду аналогічні пояснення. Згодна з тим, що заборгованість по кредиту на теперішній час існує у зазначеному розмірі, але просить суд стягнути лише тіло кредиту у сумі 17.699,42 долари США, а у іншій частині позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ПАТ «Родовід Банк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що 11.02.2008р. між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого з 17.06.2009 р. є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Д002/АА-034.08.2, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20 190,10 доларів США на купівлю автомобіля зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 12,5 % річних та терміном користування до 11 лютого 2015 року включно (а.с. 10-15).

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, між ПАТ «Родовід Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки № Д002/АА-034/2.08.2, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № Д002/АА-034.08.2 від 11.02.2008 р.(а.с.31-32).

Згідно довідки на видачу готівки від 11.02.2008 р. ОСОБА_1 отримав від ПАТ «Родовід Банк» 20 190,10 доларів США (еквівалент у гривнях – 101 960,01) (а.с.16).

В порушення умов вищевказаного договору відповідач - ОСОБА_1 допустив заборгованість, яка станом на 03.07.2012р. складає 1 386 672,74 грн. (а.с.27-30).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Стаття 1054 ч.1 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Крім того, відповідно до п. 3.9 Кредитного договору, за порушення строків (термінів) повернення кредиту чи сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов`язується сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі 1,6% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Також, відповідно до п. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.1 договору поруки ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Частина 3 передбачає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за кредитом складає 141 462,61 грн., за відсотками – 39290,17 грн., а неустойка у вигляді пені складає 1 205 919,96грн. грн., тобто розмір неустойки значно перевищує розмір тіла кредиту, суд вважає, що в даному випадку треба зменшити розмір неустойки до розміру самого боргу.

Разом з цим, суд приймає до уваги поважність причин, в зв`язку з якими виникла заборгованість у відповідачів по сплаті кредиту, а саме стан здоров`я ОСОБА_1 та той факт, що ОСОБА_2 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і не працює.(а.с.100,101).

Таким чином, суд находить можливим стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача: 770 841,89 грн., з яких: 17 699,42 доларів США, що станом на 03.07.2012 р., згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 141 462,61 грн. – заборгованість за кредитом; 4 915,88 доларів США, що станом на 03.07.2012 р., згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 39 290,17 грн. – заборгованість по сплаті відсотків; 590 089,11 грн. – пеня за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.509, 526, 530, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,60, 88, 209,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м.Київ, вул. Південно-Сирецька, 1-3, код ЄРПОУ 14349442, МФО 321712, к/р № НОМЕР_1 , у Головному управлінні НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором у сумі 770 841 грн. 89 коп., судові витрати у сумі 3219 грн. 00 коп., а всього стягнути 774 060(сімсот сімдесят чотири тисячі шістдесят)грн.89коп.

В іншій частині позову Публічного Акціонерного товариства «Родовід Банк» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровського районного суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:»

«Головуючий в 1 інстанції Дорошенко В.Г.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Осипчук О.В.,

суддів: Азевича В.Б., Ларіної Н.О.,

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2012 року банк звернувся з позовом до суду мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 11 лютого 2008 року уклав з ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», кредитний договір №Д002/АА-034.08.2 на купівлю автомобілю на суму 20 190,10 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмір 12,5%, на строк до 11 лютого 2015 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором з ОСОБА_2 укладений договір поруки від 11 лютого 2008 року.

Оскільки позичальник не виконував умов договору по поверненню кредитних коштів, банк звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом станом на 03 липня 2012 року в сумі 1 386 672,74 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17,699,42 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 03 липня 2012 року становить 141 462,61 грн., заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 4 915,88 доларів США - 39 290,17 грн., пені за прострочу виконання зобов`язань на суму 1 205 919,96 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Південно-Сирецька, 1-3, код ЄРПОУ 14349442, МФО 321712, к/р № НОМЕР_1 , у Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором у сумі 770 841,89 грн., судові витрати - 3 219 грн., а всього стягнуто 774 060,89 грн. В іншій частині позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» відмовлено.

На вказане рішення суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення пені у розмірі 590 089,11 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання за три роки є неправомірним, оскільки згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Кредитний договір не містить положень щодо зміни тривалості позовної давності. Будь-які додаткові угоди між сторонами з цього приводу не укладалися.

Зазначає, що пеню слід нараховувати за один рік до ухвалення судового рішення, а саме за період з 09.08.2012 року по 09.08.2013 року. Вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог задовольнивши вимоги банку про стягнення пені у розмірі 590 089,11 грн. за період з 13.01.2009 року по 03.07.2012 року.

Представник відповідача Іванов О.О. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник банку ОСОБА_4 просила її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Відповідачка ОСОБА_2 , сповіщена про час та місце розгляду справи судовою повісткою з рекомендованим поштовим повідомленням, просила розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що 11.02.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого з 17.06.2009 року є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Д002/АА-034.08.2, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20 190,10 доларів США на купівлю автомобіля зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 12,5 % річних та терміном користування до 11 лютого 2015 року включно. (а. с. 10 - 15)

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, між ПАТ «Родовід Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки № Д002/АА-034/2.08.2, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № Д002/АА-034.08.2 від 11.02.2008 року. (а. с. 31 - 32)

Згідно довідки на видачу готівки від 11.02.2008 року ОСОБА_1 отримав від ПАТ «Родовід Банк» 20 190,10 доларів США (еквівалент у гривнях - 101 960,01). (а. с. 16)

В порушення умов вищевказаного договору відповідач - ОСОБА_1 допустив заборгованість, яка станом на 03.07.2012 року складає 1 386 672,74 грн. (а. с. 27 - 30)

Згідно п. 1.1 договору поруки ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив умови договору, тому разом з поручителем він повинен нести солідарну відповідальність перед банком щодо погашення заборгованості за кредитом.

При цьому суд зменшив суму пені (неустойки) відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки пеня складає 1 205 919,96 грн., що значно перевищує розмір заборгованості за кредитом – 141 462,61 грн.

З висновками суду першої інстанції щодо зменшення суми пені не можливо погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки відповідач оскаржує рішення лише в частині нарахування та стягнення пені, тому рішенням перевіряється судом лише в цій частині.

Ухвалюючи рішення про зменшення пені до суму боргу, суд стягнув пеню у сумі 590 089,11 грн., що нарахована за один рік до звернення банку до суду з даним позовом. Вказана обставина вбачається з розрахунку банку, що зроблений позивачем в процесі розгляду справи саме за період з 13.07.2011 року по 12.07.2012 року, у якому загальна сума пені за цей період становить 590 089,11 грн. та складається з пені за прострочення зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту - 408 208,02 грн. та пені за прострочення зобов`язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків - 181 881,09 грн. (а. с. 55)

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, пеня була нарахована за період з 13.01.2009 року по 03.07.2012 року та складала загальну суму 1 205 919,96 грн. (а. с. 30)

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, просив зменшити суму пені посилаючись на те, що він протягом року після отримання кредиту, сплачував кредит та відсотки за користування грошовими коштами, але у зв`язку з тим, що він втратив роботу та його стан здоров`я погіршився він не зміг виконувати свої зобов`язання.

Згідно епікризу №217/823 кардіологічного відділення міської лікарні №25 м. Донецька відповідач знаходився на лікуванні з 25.03.2009 року по 07.04.2009 року у зв`язку з хронічним серцево-судинним захворюванням. (а. с. 101 – 102)

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що позивачем сплачувалися відсотки за користування кредитом та прострочені відсотки. (а. с. 27 - 28)

Відповідачка ОСОБА_2 в заяві про скасування заочного рішення, що було ухвалено по даній справі 29.11.2012 року, також зазначала на неспівмірність пені з розміром основного кредитного боргу. (а. с. 84 -86) Посилалася на свій майновий стан та наявність на утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сума пені, як за весь час нарахування складає 1 205 919,96 грн., так і за один рік - 590 089,11 грн., значно перевищую розмір основного боргу - 180 752,78 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 141 462,61 грн. та відсотків за користування кредитом - 39 290,17 грн.

Враховуючи ступінь виконання зобов`язання боржником та майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, апеляційний суд вважає за можливе зменшити неустойку до 200 000 грн. та частково задовольнити позов банку, стягнувши солідарно з відповідачів заборгованість за договором №Д002/АА-034.08.2 станом на 03 липня 2012 року у розмірі 380 752,78 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 141 462,61 грн., заборгованості по сплаті відсотків - 39 290,17 грн., пені - 200 000 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь банку понесені витрати по сплаті судового збору по 1 609,50 грн., з кожного, а також судовий збір в дохід держави по 290,27 грн., з кожного.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2013 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за договором кредиту у розмірі 380 752 (триста вісімдесят тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 78 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 141 462,61 грн., заборгованості по сплаті відсотків - 39 290,17 грн., пені - 200 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» понесені витрати по сплаті судового збору по 1 609,50 грн., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави по 290,27 грн., з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:»

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя