Рішення № 95690568, 10.03.2021, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/161/21

Провадження № 2/126/373/2021

"10" березня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування арешту з майна,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування арешту з майна, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Вона є спадкоємцем першої черги на майно, яке залишилось після смерті батька. У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вона звернулась до приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Шийко В.Б. із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_2 , на підставі якої була відкрита спадкова справа.

18.12.2020 року приватним нотаріусом Шийко В.Б. видано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 62957225 від 18.12.2020 спадкової справи № 66967766 (номер у нотаріуса 115/2020).

У той же час, державний нотаріус повідомила про неможливість оформлення спадщини після смерті батька, оскільки на підставі постанови головного державного виконавця Бершадського районного відділу державної виконавчої служби від 17.05.2019 № 54002496 накладено арешт на нерухоме майно останнього, про що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відповідні записи.

Нотаріусом було рекомендовано звернутися до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) для з`ясування підстав арешту майна спадкодавця.

За результатами звернення з усним запитом Бершадським районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було видано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 54002496 від 24.12.2020 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому державний виконавець повідомив про необхідність зняття арешту з майна у судовому порядку.

Таким чином, наявність арешту, накладеного на невизначене майно спадкодавця, ОСОБА_2 , перешкоджає їй в оформленні спадкових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та майновий пай, що входять до складу спадщини. Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності вона не може, тому вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник- адвокат Ткач І.І. не з`явилися, надали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі, справу просили слухати у їхню відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте від державного виконавця Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Анущенко І.А. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, оцінивши докази в їх сукупності, належності та допустимості, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача- ОСОБА_2 , про що 06.08.2020 Виконкомом Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області зроблено актовий запис № 45, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області 06.08.2020; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , виданого Баланівською сільською радою Бершадського району Вінницької області, 07.06.1986 року; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.10.2009.

Позивач є спадкоємцем першої черги на майно, яке залишилось після смерті батька. У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вона звернулась до приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Шийко В.Б. із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька, ОСОБА_2 , на підставі якої була відкрита спадкова справа.

18.12.2020 року приватним нотаріусом Шийко В.Б. видано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 62957225 від 18.12.2020 спадкової справи № 66967766 (номер у нотаріуса 115/2020).

У той же час, державний нотаріус повідомила про неможливість оформлення спадщини після смерті батька, оскільки на підставі постанови головного державного виконавця Бершадського районного відділу державної виконавчої служби від 17.05.2019 № 54002496 накладено арешт на нерухоме майно останнього, про що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відповідні записи.

За результатами звернення з усним запитом Бершадським районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було видано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 54002496 від 24.12.2020 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому державний виконавець повідомив про необхідність зняття арешту з майна у судовому порядку.

Судом встановлено, що накладений арешт на майно та заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 в ході виконавчих дій до цього часу не скасований. В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивач не може.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як зазначено у ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд вважає, що захист права власності має пріоритетне значення.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час відсутні обставини, за яких було накладено арешт всього нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , на думку суду, іншим шляхом поновити порушене право позивача неможливо. При цьому, суд враховує норми ст. 5 ЦПК України, за якими передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зазначені вище обставини підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України, слід стягнути судовий збір у сплаченому ОСОБА_1 розмірі - 908 грн..

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258- 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 41, 55 Конституції України, суддя, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с. Баланівка Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області РНОКПП НОМЕР_4 ) до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 8 Код ЄДРПОУ 34821997) про скасування арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 54002496 від 17.05.2019 року, реєстраційний номер обтяження 46904381 від 17.05.2019 року.

Стягнути з Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бершадський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. Г. Рудь