Ухвала суду № 95690015, 16.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7764/14-ц

Провадження № 4-с/761/40/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

представника заявника: Матійко Д.В.

представника заінтересованої особи: Золотаревської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві скаргу Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у виконавчому провадженні №48255570, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з грошових коштів боржника, -

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Готель Козацький» Міністерства оборони України звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у виконавчому провадженні №48255570, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна», в якій згідно уточнених вимог (а.с.54) просило суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича щодо не зняття арешту з коштів боржника, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 12870762,11 грн , згідно постанови про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570, зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича або іншого державного виконавця вказаного Департаменту зняти арешт із грошових коштів боржника, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 12870762,11 грн , згідно постанови про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2014 р. у справі №761/7764/14-ц надати дозвіл на примусове виконання остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма ухваленого 30.09.2011 року (в редакції 20.10.2011р., із змінами, внесеними Постановою №3 від 20.10.2011р.) у справі № V 001/2011 за позовом Карлтон Трейдінг ЛТД, ТОВ "Карлтон Трейдінг Україна" до Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України. На виконання вказаної ухвали суду було видано виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України на користь ТОВ "Карлтон Трейдінг Україна" мінімального гарантованого прибутку з урахування індексу інфляції в розмірі 11 208 380,18 гривень, відсотки - 492 312,65 гривень.

27.07.2015 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №48255570.

14.12.2017 р. постановою державного виконавця було накладено арешт на кошти боржника Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України, в тому числі на рахунок № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2)

16.05.2019 р. виконавчий документ було повернуто стягувачу, але питання про скасування арешту вирішено не було.

16.01.2020 р. Державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України уклало з АТ «Міжнародний інвестиційний банк» договір зарплатного проекту №1.2020-CSA/VISA щодо використання банківського рахунку для виплати заробітної плати.

Листом АТ «Міжнародний інвестиційний банк» від 22.09.2020 р. повідомило підприємство, що банківський рахунок НОМЕР_2 , який належить ДП "Готель "Козацький" Міністерства оборони України є поточним рахунком, що був відкритий банком в тому числі для можливості виплати заробітної плати працівникам клієнта та сплати всіх обов`язкових податків, платежів та зборів, які виникають у зв`язку з виплатою заробітної плати.

Заявник зазначає, що станом на 03.11.2020 р. сума боргу по заробітній платі, податках, зборах (обов`язкових платежах) до бюджету складає 6670185,93 грн.

24.09.2020 р. ДП "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернулось до державного виконавця з клопотання про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 , яке залишено без виконання.

Вказане стало підставою для звернення до суду зі скаргою.

У відзиві на скаргу представник Міністерства юстиції України заперечує щодо задоволення скарги, зазначає, що наслідки повернення виконавчого документа на підставі п. 2,5, 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають зняття арешту з майна боржника. (а.с. 63-69)

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи заперечує щодо задоволення скарги.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, в черговий раз подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що представник стягувача вдруге подала клопотання про відкладення розгляду скарги, судове засідання, призначене на 20.01.2021 р., було відкладене також за клопотанням представника стягувача, беручи до уваги те, що справа перебуває в провадженні судді Осаулова А.А. з 11.11.2020 р., а неявка стягувача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника стягувача.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім цього, Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 р. у справі №361/8331/18 виходив з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, що з`явились, розглянувши наявні матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2015 р. було відкрито виконавче провадження №48255570 з примусового виконання виконавчого листа №761/7764/14-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 17.07.2014 р., про стягнення з Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України на користь ТОВ "Карлтон Трейдінг Україна" мінімального гарантованого прибутку з урахування індексу інфляції в розмірі 11 208 380,18 гривень, відсотки - 492 312,65 гривень. (а.с. 12)

Постановою головного держвиконавця Нідченка Д.Є. від 14.12.2017 р. в рамках виконавчого провадження №48255570 накладено арешти на грошові кошти ДП "Готель "Козацький" Міністерства оборони України, що містяться на рахунках: № НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 у ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. (а.с. 13)

16.05.2019 р. постановою головного державного виконавця Нідченка Д.Є. у виконавчому провадженні №48255570 виконавчий лист №761/7764/14-ц, виданий 17.07.2014 р., повернуто стягувачу на підставі п.2, 5, 7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 2, 5, 7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до ч.1,2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства можливо зробити висновок про те, що повернення виконавчого листа стягувачу - це одна із форм закінчення виконавчого провадження, що у розумінні вимог ст.40 вказаного Закону передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення.

В постанові Верховного Суду від 27.03.2020 р. у справі 817/928/17 зазначено, що закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. Незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Крім цього, 07.04.2016 р. між ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» та ДП «Готель Козацький» Міністерства оборони України укладено договір банківського рахунку №33.16-СBA на розрахункове обслуговування, за яким відкрито банківських поточний рахунок № НОМЕР_5 . (а.с. 15-17)

Згідно листа АТ «Міжнародний інвестиційний банк» від 22.09.2020 р. банківський рахунок НОМЕР_2 , який належить ДП "Готель "Козацький" Міністерства оборони України є поточним рахунком, що був відкритий банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору №33.16-СBA від 07.04.2016 р. та вимог законодавства України, в тому числі для можливості виплати заробітної плати працівника клієнта та сплати всіх обов`язкових податків, платежів та зборів, що виникають у зв`язку з виплатою заробітної плати. (а.с. 22)

24.09.2020 р. ДП "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернулось до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича з клопотанням про зняття арешту з коштів по рахунку № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк», накладених за постановою про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570. (а.с. 23-25). Вказане клопотання отримане представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, але залишене без виконання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі №905/361/19 зазначено, що виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

При цьому, судом враховано, що існує значна сума боргу з оплати праці. (а.с. 11)

У відповідності до вимог п.18 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2012 року N 5 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

З огляду на викладені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про можливість визнання протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича щодо не зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк», накладених за постановою про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570 та зобов`язання відповідного уповноваженого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку: № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» боржника Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України, що був накладений за постановою про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570, а відтак скарга підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 2, 13, 37,40 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі ст. 260, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

скаргу Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у виконавчому провадженні №48255570, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з грошових коштів боржника, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича щодо не зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк», накладених за постановою про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570.

Зобов`язати відповідного уповноваженого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку: № НОМЕР_1 (за системою IBAN р/р НОМЕР_2 ) в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» боржника Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України, що був накладений за постановою про арешт коштів від 14.12.2017 року у виконавчому провадженні за №48255570.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи або без участі учасників зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повна ухвала виготовлена 19.03.2021 р.

Суддя: А.А.Осаулов