Ухвала суду № 95688477, 19.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14160/17

Провадження № 1-кп/643/844/21

УХВАЛА

19.03.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

прокурора: Сук І.В.,

захисників: Куц Ю.В., Сидоренка Д.В., Калюжної Л.А.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

перекладача: Ріжнікова З.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017220280001127 від 31.07.2017, № 12017220470005611 від 19.09.2017, № 12018220500001029 від 01.06.2018 за обвинуваченням:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Алчевськ Луганської області, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше судимого 20.07.2017 Великописарівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чхоруцку Зугдідського району, Грузія, громадянина Грузії, в силу ст. 89 КК України не судимого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, вдівця, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Хобі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не судимого, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Зазначив, що обвинувальні акти складені у відповідності з вимогами КПК України. Провадження за обвинувальними актами підсудне Московському районному суду м. Харкова.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Сидоренко Д.В. при вирішення питання щодо призначення справи до судового розгляду поклався на розсуд суду, однак зазначив, що у підготовчому засіданні відсутні потерпілі, явка яких є обов`язковою відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України. Інших перешкод, які б унеможливлювали призначення справи до судового розгляду захисником не зазначено.

Обвинувачений ОСОБА_3 з приводу питання щодо призначення справи до судового розгляду поклався на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - Куц Ю.В. заперечував проти призначення справи до судового розгляду, оскільки у підготовчому судовому засіданні відсутні потерпілі, явка яких є обов`язковою в силу приписів ч. 2 ст. 314 КПК України. Інших перешкод, які б унеможливлювали призначення справи до судового розгляду захисником не зазначено.

Обвинувачений ОСОБА_2 з приводу призначення справи до судового розгляду поклався на думку свого захисника.

Захисник Калюжна Л.А. не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку присутніх у підготовчому судовому засіданні учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальні акти, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Московському районному суду м. Харкова.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальні акти складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при їх затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з`явилась, проте направила на адресу суду заяву від 13.02.2021 року, відповідно до змісту якої просила розглядати справу у її відсутність, проти закриття підготовчого судового засідання не заперечувала.

Потерпіла ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з`явилась, проте подала до суду заяву від 26.01.2021 року, відповідно до змісту якої просила провести розгляд справи без її участі, оскільки злочином потерпілій не завдані збитки. Питання про призначення покарання залишає на розгляд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 помер, про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 від 04.12.2018 року.

Приймаючи до уваги зазначені обставини суд дійшов висновку, що враховуючи подані заяви потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з огляду на смерть потерпілого ОСОБА_6 , їх відсутність жодним чином не позбавляє можливості з`ясувати всі обставини, які передбачені на стадії підготовчого судового засідання, а доводи захисників Сидоренко Д.В. та Куц Ю.В. про неможливість призначення справи до судового розгляду за відсутності потерпілих є безпідставними.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Означене клопотання обґрунтовано тим, що беручи до уваги той факт, що обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, у сторони обвинувачення є підстави вважати що у ОСОБА_1 можуть виникнути передбачені ст. 177 КПК України спроби:

- переховуватись від суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 повторно вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, не має стійких соціальних зв`язків, постійної роботи, не одружений, є громадянином Грузії;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки судовий розгляд кримінального провадження не закінчено та ще не з усіма учасниками провадження проведене судове слідство;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі для уникнення кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину;

- вчинити інше кримінальне провадження, оскільки ОСОБА_1 раніше повідомлений про підозру у вчиненні аналогічного злочину і, не зважаючи на це, продовжив вчиняти злочини.

Захисник Сидоренко Д.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаюсь на те, що обвинувачений вину свою визнав, у нього є донька, яка потребує допомоги батька, крім того просив взяти до уваги хворобу обвинуваченого. Зазначив, що ризики, на які посилається прокурор є не доведеними. Крім того, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував, посилаюсь на те, що він 17 років проживає на території України, має доньку 8 років, яка потребує його допомоги, тому ризик того, що він буде переховуватись від суду є безпідставним. Крім того, йому необхідно лікуватися, оскільки належної медичної допомоги у слідчому ізоляторі він не отримує. Додав, що він до його затримання працював не офіційно. Також обвинувачений вказав на те, що він вже тривалий час тримається під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який.

Захисник Куц Ю.В. стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 підтримав думку захисника Сидоренко Д.В., проти задоволення клопотання заперечував, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Захисник Калюжна Л.А. заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В силу приписів ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Як встановлено у ч. 1, 3 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177, ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, для застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. На даний час відсутні підстави вважати, що заявлені ризики зменшилися, оскільки продовжують існувати обставини, якими вони обумовлені.

Так, судом враховано, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кількох корисливих кримінальних правопорушень проти власності, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до шести років.

Також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості. Суд, також приймає стадію даного судового провадження, в межах якого потерпілі та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом в повному обсязі не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, враховуючи, в тому числі, і строки перебування під вартою.

Однак, на теперішній час існування ризиків, що стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу продовжують мати місце та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, що мають вагоме значення для вирішення цього питання, суд дійшов висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника в частині тривалого часу перебування під вартою не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених, оскільки судове провадження не закінчено.

Крім того, суд враховує, що у рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, суд дійшов висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником на його користь, проте в цьому конкретному випадку суд вважає, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризики, які були враховані при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Жодних даних, які свідчать про зміну та виникнення нових обставин, які істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою та можуть стати підставою для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід стороною захисту не наведено та судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не можуть виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відповідно, суд приходить до висновку, що жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Зважаючи, що 26 березня 2021 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до зазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію існуючого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2021 року включно.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінальних проваджень, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017220280001127 від 31.07.2017, № 12017220470005611 від 19.09.2017, № 12018220500001029 від 01.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на 26.03.2021 р. о 14:30 год. у приміщенні Московського районного суду м. Харкова за адресою: 61153, місто Харків, проспект Ювілейний, будинок 38-Є, каб. 48.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор (27)» на 60 днів - до 17.05.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошено 22.03.2021 року о 15:35 год.

Суддя Н.В. Новіченко