Ухвала суду № 95686577, 18.03.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15878/20

Провадження №2/369/907/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.

при секретарі: Миголь А.А.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус капітал плюс", публічного акціонерного товариства "Родовід банк" про визнання недійсним договору іпотеки, припинення іпотеки та скасування заборони на іпотечне майно,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус капітал плюс", публічного акціонерного товариства "Родовід банк" про визнання недійсним договору іпотеки, припинення іпотеки та скасування заборони на іпотечне майно.

12.03.2021 позивачем подано повторно заяву про забезпечення позову, згідно якої просила накласти арешт на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0,1014 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222486201:01:039:0024. Заборонити відповідачам, а також Товариству з обмеженою відповідальністю Компанії з управління активами «Альпарі» (код ЄДРПОУ: 33055360, адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4), а також іншим особам, які мають повноваження державного реєстратора вчиняти дії, спрямовані на відчуження, розпорядження та (або) реєстрацію, перереєстрацію, щодо домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо земельної ділянки площею 0,1014 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222486201:01:039:0024. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Компанії з управління активами «Альпарі» (код ЄДРПОУ: 33055360, адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4), а також його уповноваженим особам (представникам) вчиняти дії щодо проникнення та знаходження на території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо земельної ділянки площею 0,1014 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222486201:01:039:0024.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 11.12.2020 р. з метою забезпечення цього позову позивачем було подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву в якій вона просила суд накласти арешт на зазначену нерухомість та заборонити відповідачам, а також іншим особам, які мають повноваження державного реєстратора вчиняти дії, спрямовані на відчуження, розпорядження та (або) реєстрацію, перереєстрацію щодо належної їй нерухомості.

На підтвердження того, що відповідач, ТОВ «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС», вживає заходи, щодо реалізації спірної нерухомості нею було додано до заяви про забезпечення позову вимогу №23/11-21 від 23.11.2020 р. в якій чітко зазначено про намір останнього реалізувати належне мені майно.

Однак ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2020р. винесеною по даній справі їй було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Після чого, 05.03.2021 р. ТОВ «СТАТУС КАПІТАЛ ПЛЮС» було незаконно зареєстровано за собою та відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанію з управління активами «Альпарі» (код ЄДРПОУ: 33055360) спірну нерухомість - домоволодіння та земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який сформовано станом на 10.03.2021р.

10.11.2021 р. в її будинок без її відома виломивши калитку, пошкодивши всі замки до будинку, двері проникли сторонні особи завдавши їй значну майнову та психологічну шкоду.

За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021116380000358.

За таких умов у разі невжиття відповідних заходів щодо забезпечення її позову призведе до подальшого незаконне відчуження належної їй нерухомості, обмеження її прав у користуванні нею, а відповідно рішення суду по даній справі щодо зняття іпотеки з майна яке їй не буде належати жодним чином не захистить її прав, та буде таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,1014 та., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222486201:01:039:0024.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Що стосується обраного позивачем виду забезпечення позову, то обраний позивачем вид забезпечення позову «накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку та заборона відчудження спірного майна» неспівмірний із предметом позову «про визнання недійсним договору іпотеки, припинення іпотеки та скасування заборони на іпотечне майно», оскільки накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку не направлене на реальне забезпечення виконання можливого рішення у даній справі про задоволення позову, оскільки вимоги позивача стосуються законності договору іпотеки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19.06.2019 по справі № 201/12570/18.

Посилання на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду не підкріплено належними доказами по справі, зокрема не зазначено, які саме права позивача не можливо буде поновити в разі ухвалення можливого рішення про задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.03.2021 за № 247529781, яка надана позивачем до позову, домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,1014 та., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222486201:01:039:0024, належать Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія управління активами «Альпарі».

Вирішуючи питання про накладення арешту на спірний житловий будинок та земельну діянку, суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб, обраний заявником, може привести до порушення права та інтересів інших осіб, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія управління активами «Альпарі», як власника спірного житлового будинку та земельної ділянки, який не залучений до участі в справі з ініціативи позивача, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини, при вирішенні справ про право кожної фізичної чи юридичної особи на безперешкодне користування своїм майном, закріпленим Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року та зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952р.) та гарантій здійснення права власності та його захисту, закріпленим у вітчизняному законодавстві (ст. 41 Конституції України), є неприпустимим в правовій державі та не відповідає завданням цивільного судочинства.

Відтак, позивач належним чином не обґрунтувала доцільність забезпечення позову визначеними у заяві способами, а тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Входячи з наведеного та керуючись статтями 149-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус капітал плюс", публічного акціонерного товариства "Родовід банк" про визнання недійсним договору іпотеки, припинення іпотеки та скасування заборони на іпотечне майно- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя: А.Я.Волчко