Ухвала суду № 95686138, 19.03.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/216/21

Провадження № 1-кс/345/136/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2021 року м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., за участю секретаря судового засідання Баран В.В., прокурора Калуської місцевої прокуратури Вітюка С.О., захисника Коваленко О.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Дмитришин Х.А., погоджене з прокурором Калуської місцевої прокуратури Вітюком С.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Дмитришин Х.А. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12021090170000017.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та повторно вчинила новий корисливий злочин при наступних обставинах.

09.01.2021 ОСОБА_1 , знаходячись по вул. Дзвонарській в м. Калуші неподалік пункту обміну валют, побачила потерпілу ОСОБА_2 , яка здійснювала валютно-обмінні операції грошових коштів.

В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на відрите викрадення вказаних коштів у ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, свідомо передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, прослідувала за потерпілою ОСОБА_2 де близько 15:30 год. по вул. Гната Мартинця у м. Калуш неподалік будинку № 6 відкрито, з рюкзака, який знаходився на плечах у потерпілої ОСОБА_2 , викрала гаманець з грошовими коштами в сумі 2600 польських злотих, що згідно курсу валют НБУ станом на 09.01.2021 становить 19 917, 82 грн.

Після цього ОСОБА_1 з відкрито викраденим гаманцем покинула місце події та розпорядилася ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 19 917 грн. 82 коп.

Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.03.2021 ОСОБА_1 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

15.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що ОСОБА_1 , яка неодноразово вчиняла корисливі злочини, пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, під час перебування останньої на іспитовому строці, визначеному вироком суду. Після оголошення підозри вона не з"являлася до слідчого, провадження було зупинено та оголошено підозрювану в розшук. 18.03.2021 ОСОБА_1 затримано. Просить врахувати наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також долучив ряд доказів для обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Заставу просить визначити у розмірі не нижчому, як 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрювана в судовому засіданні просила не обрати їй запобіжний захід у виді тримання під вартою, обіцяла більше не переховуватися на з"являтися на всі виклики слідчого. Не приходила до слідчого тому, що боялася.

Захисник Коваленко О.В. в судовому засіданні просила обрати її підзахисній запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, так як ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими та непідтвердженими доказами, в тому числі щодо переховування ОСОБА_1 , оскільки не доведено, що викликалася слідчим. Поведінка ОСОБА_1 у судовому засіданні свідчить про розкаяння. А тому, враховуючи характеризуючі дані про підозрювану, підстави для обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. При визначені розміру застави просила врахувати важкий матеріальний стан підозрюваної, те, що вона на даний час не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною, має трьох малолітніх дітей, а тому застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів є надто великим розміром і в неї не буде можливості внести такі кошти.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підозрювана доставлена у судове засідання, їй 18.03.2021 о 09.15 год. було вручено клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріали, які обґрунтовують клопотання.

П. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочинну діяльність.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме: грабіж, вчинений повторно, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 4 до 6 років.

Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, так як це повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами пред`явлення особи для впізнання від 15.01.2021, протоколом допиту свідка від 09.01.2021, протоколом допиту потерпілого від 09.01.2021.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні.

Наявність цих ризиків підтверджується тими обставини, що підозрювана, будучи засудженою та перебуваючи на іспитовому строці, знову вчинила корисливий злочин, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, не виконувала свої процесуальні обов"язки в межах кримінального провадження, переховувалася від органу досудового розслідування та може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона підозрюється у вчиненні злочину, за який відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, немає постійного місця роботи, проживає та зареєстрована за різними адресами.

При обранні запобіжного заходу слід врахувати стан здоров`я підозрюваної, те, що на «Д» обліку в психіатра та нарколога не числиться, не працює, розлучена, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей. Раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, а саме: 11.09.2020 Калуським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, під час відбування покарання на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, маючи невідбуту у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у вчиненні нового злочину. Також судом враховується те, що, оскільки вона ніде непрацевлаштована, постійного доходу немає, а тому це сприяє їй можливості виїхати за межі м. Калуша та переховуватись з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Наявність ризику втечі через загрозу кримінального покарання, та вчинення інших злочинів, дають підстави для висновку про можливість відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою.

Відповідно до протоколу затримання від 18.03.2021 ОСОБА_1 затримано 18.03.2021 о 07 год. 30 хв.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу в межах наявного кримінального провадження, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, а задоволення клопотання є доцільним і співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

При таких обставинах вважаю, що клопотання слід задоволити і до підозрюваної ОСОБА_1 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Прокурор просить визначити заставу у розмірі не нижчому, як 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, вислухавши думку обох сторін, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

У разі внесення застави, слід зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на неї наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 198, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання задоволити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на строк 60 днів, терміном з 07.30 год. 18.03.2021 до 07.30 год. 16.05.2021 включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань №12»

Визначити розмір застави в сумі 90 800 (дев"яносто тисяч вісімсот) гривень, що складає 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Калуського міськрайонного суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265), у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на неї наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити Калуському ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя: