Рішення № 9568563, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/12716.04.10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група

«Конкорд»

до приватного підприємства «Прод-Сер»

про стягнення 6271,77грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача Качмазов Р.М. –(дов. № 726 від 02.01.2010)

від відповідача не з’явились

В судовому засіданні 16.04.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд»до приватного підприємства «Прод-Сер»про стягнення заборгованості за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором постачання № 30/10/03-2009 від 30.10.2009. в розмірі 6271,77 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.02.2010 порушено провадження у справі № 50/127 та призначено її до розгляду на 12.03.2010.

Представники сторін в судове засідання 12.03.2010 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 16.04.2010.

В судовому засіданні 16.04.2010 позивач надав докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач в судове засідання повторно не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд» (далі-позивач, постачальник за договором) та приватним підприємством «Прод-Сер»(далі –відповідач, покупець за договором) було укладено договір постачання № 30/10/03-2009 (далі договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору, позивач зобов’язався в порядку та на умовах визначених цим договором поставити (передати у власність) відповідача товар, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що асортимент, кількість, ціна та вартість товару, що є предметом договору поставки за даним договором, строки та базис поставки, визначають в накладних.

Згідно положень розділу 2 договору, покупець здійснює оплату вартості товару за ціною вказаною в накладних. Розрахунки за договором проводяться в безготівковому порядку протягом 30 днів з моменту отримання покупцем товару.

Приймання товару за кількістю і якістю проводиться покупцем відповідно до Цивільного кодексу України та Інструкції № П-6 та П-7 (п. 4.1. договору).

Відповідно до умов п.п. 5.2. та 5.3. договору, у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених цим договором, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до чинного законодавства України. А також, за порушення умов даного договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 20% від загальної вартості товару.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 4920,30 грн. відповідно до видаткових накладних: - № КН-0019769 від 25.12.2009 на суму 986,92 грн.;

-          № КН-0019773 від 25.12.2009 на суму 402,38 грн.;

-          № КН-0019929 від 30.12.2009 на суму 980,10 грн.;

-          № КН-0000160 від 08.01.2010 на суму 533,89 грн.;

-          № КН-0000577 від 15.01.2010 на суму 583,88 грн.;

-          № КН-0000904 від 21.01.2010 на суму 1433,13 грн.

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Проте, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4920,30грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4920,30 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 25,66 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку, а також штраф в сумі 984,06 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання(ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.п. 5.2. та 5.3.) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 25,66 грн. та штрафу –984,06 грн.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних в розмірі 3,75 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, три проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 4920,30 грн. суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 3,75 грн. штрафу в розмірі 984,06 грн. та пені в розмірі 25,66 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6271,77 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6271,77 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Прод-Сер»(02125, м. Київ, пр-т. Визволителів, 3, кв. 16; код ЄДРПОУ 36240434) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд»(08630, Київська обл., смт. Глеваха, вул. Новий шлях, 45, код ЄДРПОУ 33648789) основний борг в сумі 4 920 (чотири тисячі дев’ятсот двадцять)грн. 30коп., пеню в сумі 25 (двадцять п’ять) грн. 66 коп., 3% річних в сумі 3 (три) грн. 75 коп., штраф в сумі 984 (дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 06 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 28.04.2010