Рішення № 95685043, 19.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/147/21

Провадження № 2-а/202/20/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.,

секретаря судового засідання - Ситника С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому позивач просить визнати незаконною/нечинною та скасувати постанову серії ІД 00233171 у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської Ради Назаровим Романом Андрійовичем від 15 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, у виді стягнення штрафу в сумі 510 гривень; провадження по даній адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в моїх діях складу та події адміністративного правопорушення; винести рішення, яким стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 479 грн. та суму понесених збитків, в розмірі 1147,00 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 15 жовтня 2020 року приблизно о 10 год. 35 хв., донька позивача - ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем без присутності позивача, припаркувала належний йому на праві особистої власності автомобіль марки Mitsubishi Lancer, НОМЕР_1 , біля будинку №23 по вул. Сімферопольській, у м. Дніпро. При цьому, автомобіль не заважав для руху транспортних засобів та пішоходів, хоча і стояв в безпосередній близькості до дорожньої розмітки «пішохідний перехід», але не на проїжджій частині вулиці, тобто, не в напрямку руху транспортних засобів, а між будинком та проїжджою частиною дороги.

Через кілька хвилин, коли донька поверталась до місця стоянки авто, то здалеку побачила, що евакуатор від`їжджав від місця паркування з завантаженим автомобілем позивача, та поїхав у бік пр. Д.Яворницького. Після цього донька змушена була негайно добиратися до штраф-майданчика, та сплатити за трьома рахунками грошові кошти, а саме: штраф за паркування в сумі 261,00 грн., плату за зберігання в сумі 147, 00 грн., та за евакуацію транспортного засобу в сумі 735 00 грн.. При отриманні автомобіля зі штраф-майданчику позивач з донькою виявили на капоті письмове «повідомлення про притягнення водія до адміністративної відповідальності, серії ІД 00233171».

Позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та такою, що підлягає скасування, оскільки: не доведено, що автомобіль знаходився на місці вказаної стоянки більше 5 хвилин; незалежно від часу стоянки автомобіля, воно не створювало перешкод дорожньому руху та загрози безпеки руху, як про це зазначено в диспозиції ч.3 ст. 122 КУпАП; факт знаходження автомобіля майже поруч з лініями так званої «зебри » на дорожній розмітці, ніяким чином не свідчить про наявність для когось перешкод у русі; інспектором з паркування ОСОБА_3 в повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено ідентифікаційні ознаки технічного засобу, яким здійснено фотофіксацію або відеозапис; позивач як особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення до 11 січня 2021 року ще не отримав самої постанови, про яку йдеться лише в повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності; в даному разі повідомлення чи постанова про притягнення особи водія до адміністративної відповідальності повинна виноситися не щодо власника транспортного засобу, а щодо самого водія, який уповноважений керувати автомобілем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду справи про скасування постанови визначено суддю Мачуського О.М .

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2021 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, з урахуванням положень ст. 286 КАС України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2021 року витребувано з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради належним чином завірені копії усіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатом розгляду якої винесена постанова серії ІД № 00233171 від 15 жовтня 2020 року, а також копію даної постанови.

02 березня 2020 року на адресу суду від відповідача - Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради надійшов відзив на адміністративний позов разом з витребуваними докментами. У відзиві зазначено що відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, 15 жовтня 2020 року відповідачем - інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської Ради Назаровим Романом Андрійовичем виявлено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме: стоянка транспортного засобу Mitsubishi Lancer, НОМЕР_1 , що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 23, чим порушено вимоги п.п. д) п. 15.10 розділу розділу 15 ПДР. Керуючись положенням статті 14-2 КУпАП відповідачем було здійснено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки транспортного засобу в момент вчинення правопорушення з протилежних ракурсів, на яких було зафіксовано: дату порушення 15 жовтня 2020 року, місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 23, географічні координати: 48.448600, 35.066277, час вчинення порушення 10 год. 40 хвилин. Враховуючи, що фотофіксацію обставин порушення правил зупинки здійснено в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), ним у відповідності до ст. 279-1 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІД № 00233171 на лобовому склі транспортного засобу. Також, зважаючи, що розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджало дорожньому руху та створювало загрозу безпеці руху, ним на підставі положень ст. 265-4 КУпАП було здійснено тимчасове затримання транспортного засобу, шляхом його доставки для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Під час тимчасового затримання відповідачем складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 7140 від 15 жовтня 2020 року. Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування було негайно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення РАП № 277900160 від 28.10.2020 року, без участі правопорушника. При розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор з паркування керувався ст.ст. 2791-2794 КУпАП. Дану постанову, разом з актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вважає, що посилання позивача про те, що постанова винесена бездоказово - не відповідає дійсності, оскільки фотознімки транспортного засобу в момент вчинення правопорушення є належними та достатніми доказами, які дають можливість здійснення всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи у відповідності до ст. 245 КУпАП. Посилання позивача на відсутність зазначення технічного засобу, яким здійснено фото-фіксацію є безпідставними, оскільки в постанові зазначено такі відомості. Крім того, позивача правомірно притягнено до відповідальності, оскільки він є власником транспортного засобу. Щодо вимоги про стягнення з відповідача майнової шкоди, то вважає таку вимогу безпідставною та необґрунтованою, оскільки всі дії інспектора відповідали вимогам закону.Враховуючи, що позивачем не надано доказів, які б спростували факт вчинення адміністративного правопорушення, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За нормою п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2020 року провідним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Назаровим Романом Андрійовичем за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 277900160 до повідомлення серія ІД № 00233171, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до зі змісту оскаржуваної постанови, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , встановлено, що 15 жовтня 2020 року о 10 год. 40 хв. транспортним засобом Mitsubishi Lancer, НОМЕР_1 , який належить позивачу, здійснено зупинку, стоянку, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 23, чим порушено вимоги п.п. д) п. 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 ККУпАП. У постанові вказано про здійснення фотозйомки та/або відеозапису за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2.

Відповідно до акту 00233171 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №7140 від 15 жовтня 2020 року, в присутності двох понятих, транспортний засіб Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_1 , доставлено на спеціальний майданчик КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

В свою чергу, відповідно до п.п. д) п. 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Крім того, відповідно до примітки ст. 122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Таким чином, посилання позивача про те, що постанова про притягнення особи водія до адміністративної відповідальності повинна виноситися не щодо власника транспортного засобу, а щодо самого водія, який уповноважений керувати автомобілем, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, до повноважень інспектора входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водієм при керуванні транспортним засобом, при порушенні обов`язкових норм КУпАП чи інших правил.

Встановлено, що інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради здійснено фіксацію порушення.

Крім того, аналізуючи норми вище приведеного законодавства, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів. Окрім того, належним чином оформлені матеріали фото/відео фіксації є допустимим доказом.

В матеріалах справи містяться фотографії місця події із зображенням автомобіля позивача у різних ракурсах, із відображенням дати, часу та місця фотофіксації, за якими достеменно можливо встановити розміщення автомобіля позивача і з яких вбачається, що належний позивачу автомобіль Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_1 , 15.10.2020 о 10:40 год. здійснив стоянку з блокуванням нормального руху (проходу) пішоходів по тротуару біля будинку, а також безпосередній перетин проїзної частини на пішохідному переході, що відповідно до п. 3 ч.3 ст.265-4 КУпАП створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками і в повній мірі підпадає під норму пп. «д» п. 15.10 ПДР.

При цьому фотозйомка, як зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00233171 від 15.10.2020, здійснювалась за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2, про що зазначено як у повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності, так і в постанові про притягнення до адміністративного правопорушення.

Отже, оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото-фіксацію правопорушення, а тому посилання позивача про відсутність такого запису в постанові є безпідставною.

За таких обставин, надані до матеріалів справи фотознімки є належними доказами, що фіксують і підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення була складена відносно позивача, оскільки саме за ним зареєстрований транспортний засіб Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_1 , як зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 277900160 до повідомлення серія ІД № 00233171 та у даному повідомленні ІД № 00122171. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови та визначенні в даному випадку суб`єкта правопорушення відповідач керувався положеннями ст.ст. 14-2 та 279-1 КУпАП, а отже його дії були законними та відповідали вимогам чинного законодавства України.

Щодо посилань позивача про відсутність підстав для евакуації автомобіля, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу. Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів; 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: зокрема, г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Згідно пунктів 6, 8, 13, 14 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 990, у разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинне бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення інспектором з паркування за допомогою технічних засобів, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу щодо нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення. У разі здійснення фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає в несплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність під лобовим склом транспортного засобу документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування. Зазначені зображення чи відеозапис разом з іншою інформацією про адміністративне правопорушення за наявної технічної можливості негайно, але не пізніше наступного робочого дня з дати встановлення відповідальної особи, зазначеної в статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вносяться до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. У разі коли в режимі фотозйомки (відеозапису) зафіксоване адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки), частиною першою або другою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу: копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - якщо технічні можливості дають можливість установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення; або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності - якщо технічні можливості не дають можливості установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль було припарковано приблизно о 10 годині 35 хвилин, та через декілька хвилин, здалеку виявлено евакуатор який від`їжджав від місця паркування з завантаженим автомобілем позивача. При цьому, адміністративне правопорушення інспектором з паркування зафіксовано о 10 годині 40 хвилин та о 10 годині 43 хвилин складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 7140.

Таким чином, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача про те, що автомобіль Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку біля буд. 23 по вул. Сімферопольській у м. Дніпро, лише на декілька хвилин.

Автомобіль Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_1 було правомірно тимчасово затримано, оскільки Порядком тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 990 та ст. 265-4 КУпАП передбачено тимчасове затримання транспортних засобів у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 Кодексу, у разі суттєвого перешкоджання дорожньому руху або створенню загрози безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме, на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.

Винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення без участі позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є порушенням вимог законодавства, було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху, та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Судом в ході розгляду справи не встановлено неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 277900160 до повідомлення серія ІД № 00233171, інспектор з паркування діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування цієї постанови.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, у зв`язку з наявністю адміністративного правопорушення, справа про адміністративне правопорушення не підлягає закриттю.

Також за відсутності в оскаржуваних діях відповідача ознак протиправності, відсутні правові підстави для задоволення й решти похідних позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки не передбачено повернення здійснених позивачем судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 14-2, 122, 219, 251, 265-4, 279-1, 280, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Повний текст рішення складено 19 березня 2021 року.

Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя О.М. Мачуський