Рішення № 9568311, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/46709.03.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 106454,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Якуба С.В. представник за довіреністю № 4427 від 02.11.2009 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 106454,11 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений кредитний договір № 012/95-04/05/697М (кредит на придбання транспортного засобу), згідно п.1.1. якого, кредитор (позивач), на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику (відповідачеві) невідновлювальну кредитну лінію (надалі «кредит») у сумі 104524 (сто чотири тисячі пятсот двадцять чотири) гривні (ліміт кредитування), з яких:

1.1.1. кредит в сумі 92740 (девяносто дві тисячі сімсот сорок) гривень призначений для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу кпф № 001-820 від 26 березня 2008 року (далі «договір купівлі-продажу»), укладеному позичальником з підприємством з іноземними інвестиціями автомобільним товариством «Автоінвестстрой».

1.1.2. кредит в сумі 11784 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту п.1.1. здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання даного договору.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 19 квітня 2013 року включно.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 17,75 (сімнадцять цілих сімдесят пять сотих) процентів річних (далі проценти).

21.04.2008 року між сторонами було укладено договір застави № 012/95-04/06/052М, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтенко Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 1227.

Згідно з п. 1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. цього договору, заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року, автомобіль НОМЕР_1 Т-95, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, вантажний фургон, 2008 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року, (далі предмет застави).

Згідно з ч. 1 п. 7.3. кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 та п. 3.9 цього договору.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві претензію №09-07-01/09/12247 від 28.11.2008 року. Дана претензія залишилася без відповіді та без задоволення.

Відповідач свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином не виконує.

Станом на 15.06.2009 року залишок заборгованості відповідача перед позивачем по погашенню кредиту становить 88138,20 грн., залишок заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 23.04.2008 року по 15.06.2009 року становить 15443,09 грн.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за порушення строків погашення кредиту за період з 29.07.2008 року по 15.06.2009 року в розмірі 1242,94 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 29.07.2008 року по 15.06.2009 року в розмірі 1629,88 грн.

У звязку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/467 і призначено до розгляду на 22.09.2009 року.

У судове засідання 22.09.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/467 від 02.07.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання зявився, проте вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/467 від 02.07.2009 року не виконав, подав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 10.11.2009 року.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009 року, у звязку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи № 33/467 відкладено на 17.12.2009 року.

У судове засідання 17.12.2009 року представники сторін зявилися.

Представника позивача заявив усне клопотання про зміну організаційно-правової форми позивача з відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”.

Суд задовольнив вищезазначене клопотання представника позивача та здійснив заміну організаційно-правової форми позивача на публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”.

Відповідач подав довідку № 35-7-1-03/5-2354 від 17.12.2009 року, відповідно до якої залишок заборгованості по кредитному договору № 012/95-04/05/697М від 21.04.2008 року станом на 17.12.2009 року становить 71916,10 грн., пеня по кредиту становить 5526,79 грн.

Суд зобовязав представника позивача виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/467 від 02.07.2009 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.02.2010 року для надання доказів по справі.

У судове засідання 02.02.2010 року представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання зявився, проте вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/467 від 02.07.2009 року не виконав.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 09.03.2010 року.

У судове засідання 09.03.2010 року представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання зявився, подав заяву про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути залишок заборгованості за кредитом в розмірі 69256,82 грн., заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 1354,71 грн., пеню за порушення строків погашення кредиту в розмірі 788,89 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1237,90 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 064,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн., звернувши стягнення на предмет договору застави транспортного засобу № 012/95-04/06/052М від 21.04.2008 року (автомобіль марки ГАЗ, модель 3310 КФУ Т-95, шасі (кузов, рама) № 33104080013454 Ч9633104080956862, вантажний фургон, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № 33104080013454, державний реєстраційний номер № НОМЕР_2). Визначити спосіб реалізації зазначеного предмету договору застави, на який звернено стягнення, шляхом його продажу з публічних торгів.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

21.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений кредитний договір № 012/95-04/05/697М (кредит на придбання транспортного засобу), згідно п.1.1. якого, кредитор (позивач), на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику (відповідачеві) невідновлювальну кредитну лінію (надалі «кредит») у сумі 104524 (сто чотири тисячі пятсот двадцять чотири) гривні (ліміт кредитування), з яких:

1.1.1. кредит в сумі 92740 (девяносто дві тисячі сімсот сорок) гривень призначений для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу кпф № 001-820 від 26 березня 2008 року (далі «договір купівлі-продажу»), укладеному позичальником з підприємством з іноземними інвестиціями автомобільним товариством «Автоінвестстрой».

1.1.2. кредит в сумі 11784 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту п.1.1. здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання даного договору.

Відповідно до абз. 6 п.1.3. Статуту, дата реєстрації 05.11.2009 року, публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” є правонаступником за всіма правами та обовязками відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 19 квітня 2013 року включно.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 17,75 (сімнадцять цілих сімдесят пять сотих) процентів річних (далі проценти).

Згідно з п. 3.2. кредитного договору на умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок № 20735106647 (далі позичковий рахунок).

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 5.1. договору кредитор зобовязується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, здійснити видачу позичальнику кредитних коштів.

Відповідно до п. 6.1. позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Згідно з п. 3.6. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).

Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення за кредитом вважаються одним днем).

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 3.7. кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) та нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток №1 до цього договору), починаючи з першого місяця за користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання) та до моменту його повного погашення.

Згідно з ч. 1 п. 7.3. кредитного договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 та п. 3.9 цього договору.

Позивач виконав свої зобовязання за договором та надав відповідачеві кредит, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № НОМЕР_6 за період з 23.04.2008 року по 30.04.2009 року.

Відповідач свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином не виконує.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві претензію №09-07-01/09/12247 від 28.11.2008 року.

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3) вих. № 35-7-1-03/5-231 від 09.03.2010 року, відповідачем частково погашено кредит в сумі 23483,18 грн. та нараховані відсотки в сумі 27653,49 грн.

Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом станом на 09.03.2010 року становить 69256,82 грн., заборгованість по сплаті відсотків становить 1354,71 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення вимог позивача, що виникають із кредитного договору № 012/95-04/05/697М від 21.04.2008 року між сторонами було укладено договір застави № 012/95-04/06/052М, посвідчений 21.04.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1227.

Згідно з п. 1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. цього договору, заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року, автомобіль НОМЕР_1 Т-95, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, вантажний фургон, 2008 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року, (далі предмет застави).

Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу»застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2.3. договору застави заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо кредит, забезпечений заставою, не буде погашений у встановлені кредитним договором строки.

Відповідно до п.3 ч.2 статті 592 ЦК України у випадках встановлених договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави.

П. 2.1.6 договору застави передбачено, що за рахунок заставленого майна задовольняються вимоги заставодержателя в повному обсязі, включаючи проценти, нараховані штрафні санкції, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобовязання, необхідні витрати на реалізацію заставленого майна.

Згідно з п. 3.2.3. договору застави у разі порушення заставодавцем умов цього договору або боржником умов кредитного договору заставодержатель має право достроково стягнути суму заборгованості. У цьому випадку він має повідомити заставодавця у десятиденний строк у письмовій формі. Якщо боржник не виконає вимогу про дострокове повернення боргу, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві претензію №09-07-01/09/12247 від 28.11.2008 року з проханням оплатити заборгованість.

Згідно статті 19 ЗУ «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частино1 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача перед позивачем залишку заборгованості по кредиту станом на 09.03.2010 року в сумі 69256,82 грн., та заборгованості за відсотками в сумі 1354,71 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості по кредиту та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нараховує відповідачеві пеню за порушення строків погашення кредиту у сумі 788,89 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі1237,90 грн. за період з 01.02.2009 року по 09.03.2010 року.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 10.2. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору:

пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Враховуючи вищезазначене, нарахування пені починається з 01.02.2009 та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто - 01.08.2009 року.

Розрахунок пені за порушення строків погашення кредиту:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

01.02.09-26.02.091112,91261219,03

27.02.09-29.03.092 242,06311245,70

30.03.09-27.04.093347,50291263,83

28.04.09-18.05.094548,99211262,81

19.05.09-27.05.091548,899129,17

28.05.09-14.06.092728,17181232,29

15.06.09-28.06.093907,45141132,97

29.06.09-28.07.093847,68301169,57

29.07.09-01.08.095098,4341112,29

182347,66 Розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

01.02.09-27.02.091373,58271224,39

28.02.09-30.03.092 614,56311253,29

31.03.09-28.04.094032,82291276,90

29.04.09-28.05.095362,443012105,78

29.05.09-29.06.096634,613212139,60

30.06.09-28.07.097877,602911137,70

29.07.09-01.08.099334,9041122,51

182560,17

Загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредиту становить 347,66 грн., сума пені за несвоєчасну сплату відсотків становить 560,17 грн. та підлягає стягненню.

Таким чином, хоча відповідачем і було прострочено виконання зобовязання по кредитному договору № 012/95-04/05/697М (кредит на придбання транспортного засобу) від 21.04.2008 року, але беручи до уваги вищезазначені норми законодавства України, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1118,96 грн. не підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Частиною 7 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до п. 4 частини 2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, позивач вправі реалізувати майно, що є предметом застави відповідно до договору застави № 012/95-04/06/052М посвідченого 21.04.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтенко Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 1227, шляхом продажу на публічних торгах.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 11,19 грн., на відповідача 715,19 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 4,85 грн., на відповідача 310,15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04060, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_6 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7Б; МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) заборгованість по кредиту у сумі 69256 (шістдесят девять тисяч двісті пятдесят шість) грн. 82 коп., заборгованість за відсотками у сумі 1 354 (одна тисяча триста пятдесят чотири) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 347 (триста сорок сім) грн. 66 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 560 (пятсот шістдесят) грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 310 (триста десять) грн. 15 коп. звернувши стягнення на заставлене майно відповідно до договору № 012/95-04/06/052М, посвідченого 21.04.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1227, предметом застави якого є:

- автомобіль НОМЕР_1 Т-95, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, вантажний фургон, 2008 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року, належний фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року.

Встановити спосіб реалізації предмета застави (автомобіль НОМЕР_1 Т-95, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, вантажний фургон, 2008 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року, належний фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 17 квітня 2008 року) для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7Б; МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) за кредитним договором № 012/95-04/05/697М (кредит на придбання транспортного засобу) від 21.04.2008 року укладеним з відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7Б; МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) шляхом продажу на публічних торгах.

3. В частині стягнення пені в розмірі 1118,96 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 23.04.2010 року.