Ухвала суду № 95682949, 19.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1698/20

Провадження № 1-кп/344/238/21

У Х В А Л А

про повернення обвинувального акта

19 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі головуючого судді Лазаріва О.Б., суддів Деркач Н.І., Болюк І.І., з участю секретаря судового засідання Черепій Н.П., прокурора Свірідова Д.І., захисників Помазановської О.І., Ковальчука В.В., Кострюкова В.І., представника потерпілої Сулими І.Р., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши на підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.15 п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України, ОСОБА_3 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Від Офісу Генерального прокурора до Івано-Франківського міського суду, відповідно до ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 22.09.2020 року, було направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.15 п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України, ОСОБА_3 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України.

На підготовчому судовому засіданні захисником Помазановською О.І. було заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Клопотання мотивовано тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викладений не конкретизовано, з порушенням закріпленого кримінальним процесуальним законом порядку та структури, і не містить обов`язкової складової - формулювання обвинувачення, від якого має захищатися особа в суді, в розумінні вимог п.13 ч.1 ст.3 КПК України. Крім цього, органом досудового розслідування безпідставно було визнано потерпілою дочку ОСОБА_4 , який помер природною смертю, а не від вчинення злочину. Також, в реєстрі матеріалів міститься цілий ряд неточностей та суперечностей в датах складання процесуальних документів та учасників процесу. З урахуванням вказаних обставин захисник просила суд повернути обвинувальний акт прокурору.

Інші захисники та обвинувачені підтримали позицію захисника щодо необхідності повернення обвинувального акта.

Прокурор та представник потерпілого зазначили, що підстав для повернення обвинувального акта не має, а тому просили призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до судового розгляду, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України.

Суд ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, вислухавши думку учасників процесу щодо можливості призначення справи до судового розгляду, вважає, що даний обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт серед інших відомостей має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте в порушення вищезазначених норм закону, у даному обвинувальному акті (аркуш справи 15), правова кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_2 зазначається за ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України. Суд звертає увагу, що ч.3 ст.27 КК України передбачає таку форму співучасті, як організатор (особа, яка організувала вчинення злочину). В той же час згідно змісту самого обвинувачення зазначається що ОСОБА_2 вчинила співучасть (співвиконання) злочину, що передбачено саме ч.2 ст.27 КК України. Така невідповідність кваліфікації дій обвинуваченої не може бути залишена поза увагою суду, оскільки відповідно до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналогічна невідповідність обвинувального акта вимогам закону міститься в формулюванні правової кваліфікації обвинуваченому ОСОБА_3 . А саме, правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 зазначається за ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України (аркуш справи 15), тобто у формі співучасті як організатор. Разом з тим, зі змісту самого обвинувачення ОСОБА_3 вмінено саме неправомірні діяння, що полягають у пособництві в закінченому замаху на вбивство, що передбачено ч.5 ст.27 КК України.

Такі неточності та невідповідності не можуть мати місце в обвинувальному акті в якому особам висунуте обвинувачення за однією з найбільш важчих статтей КК України, за якою передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Суд вважає, що в разі відмови прокурора винести новий обвинувальний акт з уточненим обвинуваченням, суд буде змушений самостійно кваліфікувати дії особи за відповідною статтею (частиною статті) КК України, що є неприпустимо та повинно бути виправлено прокурором в процесі усунення недоліків. Саме для цього існує стадія підготовчого провадження, яка передбачає механізм виправлення недоліків обвинувального акта.

Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, в незаконному носінні, зберіганні, перевезенні та придбанні вибухових речовин, вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинене за попередньою змовою групою осіб. Проте, стаття 263 ч.1 КК України взагалі не передбачає такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Така кваліфікація дій обвинувачених не відповідає КК України, що є неприпустимо. Відповідно до ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. На переконання суду пред`являти особі обвинувачення (за кваліфікуючою ознакою), яке не передбачене відповідною статтею КК України є незаконним. Вказане порушення також необхідно усунути прокурором.

Також, з урахуванням санкції ч.2 ст.115 КК України згідно якої передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, відповідно до ч.3 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Тобто, вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може бути розглянуто судом присяжних.

Відповідно до ст.384 КПК України (Роз`яснення права на суд присяжних), прокурор, суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз`яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Вказаних вимог прокурором також виконано не було. Так, до обвинувального акта долучено письмове роз`яснення прокурора про можливість розгляду справи судом присяжних лише одному обвинуваченому ОСОБА_3 . Даних, що прокурором роз`яснювалось відповідне право на суд присяжних іншим двом обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в матеріалах справи не має. Вказане порушення є суттєвим, оскільки порушує права обвинувачених на захист, що також підлягає усуненню прокурором.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до змісту обвинувального акта потерпілим по даному кримінальному провадженню був ОСОБА_4 , відносно якого вчинено кримінальне правопорушення за ч.2 ст.15 п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України. Проте, останній в ході досудового розслідування помер і даних, що смерть потерпілого настала внаслідок кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченим також не має. В той же час, відповідно до вимог ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Частиною 6 згаданої статті встановлено, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Оскільки дані про те, що смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок висунутого обвинуваченим кримінального правопорушення в матеріалах справи відсутні, визнання по вказаному кримінальному провадженні інших осіб не відповідає вимогам ст.ст.55-58 КПК України про що також прокурору необхідно звернути увагу в процесі усунення недоліків даного обвинувального акта. Саме тому посилання сторони захисту на підготовчому судовому засіданні щодо вказаних порушень, суд вважає цілком підставними та обґрунтованими.

Також, обґрунтованим є посилання сторони захисту на деякі невідповідності самого реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема, посилання на протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 , зазначення про протокол прийняття заяви про злочин від 19.05.2016 року, хоча самі обставини вчинення кримінального правопорушення мали місце в 2018 році.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у разі невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні повертає обвинувальний акт прокурору.

За таких обставин, даний обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

Що стосується заявлених клопотань прокурора про продовження строку тримання особи під домашнім арештом та строку виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, а також клопотання захисника Кострюкова В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з домашнього арешту на особисте зобов`язання, суд приходить до наступних висновків.

Так, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22-00 год. до 06-00 год. на строк 60 днів включно, строк дії якого закінчується 31 січня 2021 року. В подальшому, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29.01.2021 року, вказаний запобіжний захід обвинуваченому було продовжено на строк 60 днів - до 29 березня 2021 року включно, з виконанням обов`язків покладених на нього передбачених пп. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При розгляді даного питання суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, на даний час продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися під час судового розгляду, а також щодо можливості переховування обвинуваченого від суду. Обставини, що слугували підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту на даний час не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено. Суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання на чому наполягає сторона захисту, з урахуванням обсягу висунутого обвинувачення та обставин справи, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

За таких обставин суд вважає за доцільне запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2020 року слід продовжити на строк до двох місяців.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 291, 314-316, 370, 372, 384 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника Кострюкова В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити. Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22-00 год. до 06-00 год. на строк 60 днів - до 17 травня 2021 року включно, з виконанням обов`язків передбачених пп. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2020 року.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України, ОСОБА_3 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України - повернути прокурору, який затвердив обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала, в частині повернення обвинувального акта, може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий суддя: О.Б.Лазарів

Судді Н.І.Деркач

І.І.Болюк