Рішення № 9568294, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/13631.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТФ Логістик»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс»

Про стягнення 5668,42 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Ісаєнко М.П. –предст. (дов. у справі), Мисуно А.Ю. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 5399,54 грн. основної заборгованості, 236,49 грн. пені, 3% річних у розмірі 32,39 грн., а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 порушено провадження у справі №47/136, розгляд якої призначено на 03.03.2010.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 31.03.2010.

31.03.2010 у судове засідання з’явились представники позивача, просили суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору –доручення №8/З/09 від 26.06.2009 та згідно заявки від 29.06.2009 було надані послуги з перевезення вантажу за маршрутом Угорщина - Польща на суму 5399,54 грн., які відповідачем не оплачені в повному обсязі і заборгованість по яким позивач просив суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач у судові засідання 03.03.2010 та 31.03.2010 не з’явився. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами,-

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2009 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТФ Логістик» в якості експедитора та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс», в якості замовника, було укладено договір –доручення №8/З/09 на транспортно-експедиційне обслуговування, який підписано представниками сторін, посвідчено печатками позивача та відповідача, а належним чином засвідчену позивачем копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до умов цього договору, сторони погодили, що даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин експедитора та замовника, які пов’язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях (п.1.1.), факт виконання кожного міжнародного автомобільного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відповідним актом виконання робіт (п.2.3), розрахунки з експедитором за надання транспортно-експедиційних послуг здійснюються протягом 7 календарних днів з моменту розвантаження автомобіля з вантажем замовника згідно рахунку експедитора (п.6.1), у випадку затримки оплати, замовник виплачує експедитору пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день затримки оплати (п.7.2.10).

Згідно заявки № б\н від 29.06.2009 до вищезазначеного договору, яка підписана сторонами та скріплена печатками останніх, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи, експедитор (позивач) зобов’язався здійснити перевезення вантажу (електротехнічні товари) по маршруту: Угорщина-Польща, вартість фрахту відповідно до заявки склала 500 євро, по курсу НБУ на день завантаження (5399,54 грн.), строк оплати складає по факту прибуття машини 50% і 50% - 1 доба після розвантаження.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, копія якої надана позивачем разом з матеріалами позову, а оригінал досліджено судом в судовому засіданні по справі, позивачем були надані послуги з перевезення вантажу (електротехнічні товари) за маршрутом Угорщина-Польща, про що свідчать відбитки печаток у графах 22, 24 відправника та одержувача про отримання вантажу 30.06.2009.

Відповідно до Переліку наданих документів позивача від 31.07.2009, який підписаного уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, позивачем було надано відповідачу оригінал рахунку № СФ-00000190 від 01.07.2009 на суму 5399,54 грн. для оплати наданих послуг з перевезення, оригінал акту здачі-прийняття робіт №ОУ-00000199 на суму 5399,54 грн. в двох екземплярах, оригінал податкової накладної.

13.08.2009 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1308/09 з вимогою про оплату суми боргу за надані послуги.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповіді на вказану вимогу від відповідача він не отримав.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з перевезення на суму 5399,54 грн., позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 5399,54 грн. основної заборгованості, 236,49 грн. пені, 3% річних у розмірі 32,39 грн., а також судових витрат.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно статей 316 Господарського кодексу України та 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як експедитор, умови договору № 8/З/09 від 26.06.2009 виконав у повному обсязі та належним чином, надавши відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом: Угорщина-Польща на суму 5399,54 грн., що підтверджується заявкою № б/н від 29.06.2009 та CMR, а відповідач, всупереч умов вищеназваного договору та заявки на перевезення від 29.06.2009 свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг з перевезення у розмірі 5399,54 грн. у строк, передбачений умовами заявки № б/н від 29.06.2009, а саме: протягом 1 доби з моменту розвантаження автомобіля –не виконав, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 8/З/09 від 26.06.2009 та заявки № б/н від 29.06.2009 існує непогашена заборгованість у розмірі 5 399,54 грн., а тому суд, визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені в повному обсязі відповідачем, у визначений заявкою строк, послуги з перевезення вантажу у розмірі 5399,54 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 32,39 грн. та пені у розмірі 236,49 грн.

Суд, враховуючи те, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 5399,54 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків пені, 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 32,39 грн., а сума пені –236,49 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають сума основного боргу у розмірі 5399,54 грн., 3% річних у розмірі 32,39 грн., сума пені –236,49 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс»(Код ЄДРПОУ 32958063, юридична адреса: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, 12 кв. 13, фактична адреса: 04201, м. Київ, пр-т. Маршала Рокосовського, 2-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТФ Логістик»(код ЄДРПОУ 32664773, юридична адреса: 01010, м. Київ, бульв. Л.Українки, 5-А, фактична адреса: 04073, м. київ, вул. Куренівська, 2-Б, оф. 20) суму основного боргу у розмірі 5 399 (п’ять тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 39 коп., пеню у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 49 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.Р.Станік

підписано: 27.04.10