Рішення № 95679882, 09.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року м. Київ № 640/110/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до третя особа Відкритого акціонерного товариства «Молдавський металургійний завод»Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Публічне акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг»провизнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії за участі:

представника Третьої особи - Перцової О.І.,

представники Позивача та Відповідачів - не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» (далі також - Позивач, ВАТ «Молдавський металургійний завод», ВАТ «ММЗ») з позовною заявою до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі також - Відповідач 1, Комісія), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі також - Відповідач 2, Міністерство), в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі документа «Розкриття інформації про методику розрахунку демпінгової маржі ВАТ «Молдавський металургійний завод», на підставі якого було підготовлено Основні факти та висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та прийнято рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова».

2. Визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів та висновків про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, на підставі якого було прийнято рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» у частині застосування строком на п'ять років остаточного антидемпінгового мита для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» у розмірі 13,80 %, для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова -35,37 %.

4. Зобов'язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про припинення антидемпінгового розслідування стосовно ВАТ «Молдавський металургійний завод» та інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова без застосування антидемпінгових заходів.

5. Зобов'язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення та встановити, що ВАТ «Молдавський металургійний завод» не може бути суб'єктом переглядів антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова (проміжних чи у зв'язку із закінченням строку їх застосування).

В ході судового розгляду судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Арселор Міттал Кривий Ріг» (далі також - Третя особа, ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»).

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки дії та рішення Відповідачів не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, адже вчинені/прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення/прийняття, а також вчинені/прийнятті з порушенням положень Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», тож такі дії та рішення мають бути визнані судом протиправними, а рішення, в силу своєї протиправності, - скасовані.

Представник Відповідача 1 у відзиві на позовну заяву наголосив на необґрунтованості позовних вимог, натомість вказавши, що при прийнятті спірного рішення Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник Відповідача 2 у відзиві на позовну заяву наголосив на необґрунтованості позовних вимог, натомість вказавши, що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник Третьої особи подав письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких підтримав правову позицію Відповідачів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані представниками учасників справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» звернулось 02.04.2018 до Міністерства зі скаргою стосовно захисту від демпінгового імпорту прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Рішенням Комісії від 02.07.2018 № АД-393/2018/4411-05 «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» було порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: прутки гарячекатані, які мають однаковий суцільний поперечний переріз за всією довжиною, круглого поперечного перерізу діаметром до 40 мм (включно), з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння) (далі також - Товар), що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами: 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Країни походження товару: Республіка Білорусь та Республіка Молдова. Проведення розслідування було доручено Міністерству. Разом з тим, зі змісту вказаного рішення вбачається, що у ньому описуються дані щодо періоду дослідження 2013-2016 роки та 1-3 квартали 2017 року.

Згідно з повідомленням Комісії, опублікованим на офіційному веб-сайті 04.07.2018 про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну Товару, 02.07.2018 Комісія розглянула скаргу, звіт і висновки Міністерства про результати проведення антидемпінгової процедури щодо імпорту в Україну Товару, за результатами чого встановила, зокрема, що у скарзі наведено достатню інформацію, згідно з якою імпорт в Україну Товару міг здійснюватися за демпінговими цінами та існує реальна загроза заподіяння шкоди національному товаровиробнику в майбутньому. Проведення антидемпінгового розслідування було доручено Міністерству. Міністерство визначило період розслідування - 2 квартал 2017 року - 1 квартал 2018 року.

Рішенням Комісії від 14.05.2019 № АД-416/2019/4411-03 строк проведення розслідування було продовжено до 15 місяців (повідомлення опубліковане на офіційному веб-сайті 18.05.2019). Рішенням Комісії від 25.09.2019 № АД-428/2019/4411-03 строк проведення антидемпінгового розслідування було продовжено до 18 місяців (повідомлення опубліковане на офіційному веб-сайті 01.10.2019).

За результатами проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну Товару Міністерством було підготовлено звіт «Основні факти і висновки у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» (далі також - Звіт), в якому зафіксовані наступні обставини.

За результатами проведеного дослідження Міністерство встановило, що товар українського виробництва та товар походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, що є об'єктом розслідування: мають подібний опис та аналогічне кодування згідно з УКТЗЕД; мають подібні або ідентичні характеристики; мають однакову сферу застосування та використання; виробляються за подібними стандартами; виробляються за подібною технологією, у зв'язку чим Міністерство дійшло висновку, що товар українського виробництва є подібним товару, що є об'єктом розслідування у розумінні пункту 26 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

Для встановлення того, чи продаж товару на внутрішньому ринку здійснювався у звичайних торговельних операціях між незалежними покупцями, Міністерство досліджувало наявність обсягів продажу товару за цінами, нижчими за питомі витрати, які становлять не менше 20 % продажу. Міністерством зазначено, що ВАТ «ММЗ» надало середні показники собівартості для різновидів товару незалежно від видів РСN-кодів в рамках таких різновидів товару (DMCOSTS). На підставі порівняння середньозважених нетто-цін різновидів товару (DMSALES) із їх собівартістю (DMCOSTS) у розрізі PCN кодів, Міністерство встановило, що реалізація товару на внутрішньому ринку здійснюється поза межами звичайних торговельних операцій, та потребує проведення конструювання за PCN кодами.

У рамках проведення розслідування встановлено, що середні ціни (тарифи) для ВАТ «ММЗ» значно відрізняються від середньоринкових цін (тарифів) для промислових споживачів Республіки Молдова.

Зокрема, відповідно до постанови Адміністративної ради Національного агентства з регулювання в енергетиці №108/2017 від 17.03.2017 «Про тарифи на електричну енергію» ціна електричної енергії кінцевим споживачам, які під'єднані до розподільчих електромереж високої напруги (35; 110 кВ), становила 182 бань/кВт год, що в перерахунку за середнім офіційним курсом Національного банку Республіки Молдова за період розслідування (17,6991 молд. лей за 1 дол. США) становить 0,086 дол. США/кВт год.

Згідно з додатком до Постанови Адміністративної ради Національного агентства з регулювання в енергетиці № 19/2016 від 26.01.2016 встановлено кінцевий тариф на природний газ. який постачався постачальником природного газу за регульованими тарифами АТ «Moldovagaz» в пункті виходу з розподільчих мереж природного газу високого тиску, а саме 5 426 молд. лей/1000 м3, що в перерахунку за середнім офіційним курсом Національного банку Республіки Молдова за період розслідування (17,6991 молд. лей за 1 дол. США) становить 306,57 дол. США/1000 м3.

Поряд із цим, у відповіді на запитальник зазначені ціни, за якими ВАТ «ММЗ» протягом періоду розслідування здійснювало закупівлю сировини (природного газу та електроенергії), які відрізняються від встановлених на території Республіки Молдова.

Наявність неринкового механізму ціноутворення на внутрішньому ринку природного газу та електроенергії для окремих підприємств у Республіці Молдова істотним чином зменшує собівартість товару ВАТ «ММЗ». Через зазначені особливості, продажі товару компанією на внутрішньому ринку Республіки Молдова не можуть бути використані для встановлення нормальної вартості. У зв'язку з наведеним нормальна вартість визначалась на основі витрат в країні походження, збільшених на обґрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обґрунтовану суму прибутку з урахуванням ринкових цін на природний газ та електроенергію.

Нормальна вартість товару за кодами PCN, реалізація яких на внутрішньому ринку Республіки Молдова здійснювалась в достатніх обсягах та в межах звичайних торговельних операцій, визначалась на підставі фактичних цін ВАТ «ММЗ», установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій на внутрішньому ринку Республіки Молдова скоригованих на різницю між фактичною собівартістю та собівартістю, з урахуванням коригувань витрат на газ та електроенергію.

Таким чином, Міністерством сконструйовано нормальну вартість товару шляхом коригування виробничих витрат на газ та електроенергію.

Згідно з проведеними Міністерством розрахунками встановлений розмір демпінгової маржі є вищим за мінімальну величину (2%) у розумінні положень статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

В результаті проведених розрахунків на підставі інформації та доказів, що були в наявності, Міністерством встановлено факт демпінгу при імпорті в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та розраховано демпінгову маржу, окрім іншого, щодо товару ВАТ «ММЗ» - 13,87 %, щодо інших експортерів та/або виробників товару з Республіки Молдова та для Республіки Молдова в цілому - 35,42 %.

Під час розслідування Міністерство також дійшло висновку про те, що обсяги демпінгового імпорту товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова у досліджуваний період зростали як в абсолютних показниках, так і відносно споживання на виробництві в Україні. Імпорт товару здійснювався за демпінговими цінами. Встановлено наявність загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику. У період розслідування ціни демпінгового імпорту Товару були нижче подібного товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України. Існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом Товару та загрозою заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику. Інші фактори не мали вирішального негативного впливу на діяльність Заявника.

За результатами проведеного дослідження Міністерство зробило висновок, що застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова не суперечать національним інтересам.

Згідно з остаточними висновками Міністерства, результати антидемпінгового розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій стосовно доцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Відповідно до вимог статті 16 Закону пропонується застосувати остаточні антидемпінгові заходи строком на 5 років відносно Товару.

У ході проведення антидемпінгового розслідування Міністерством розраховано: демпінгову маржу, зокрема, для компанії ВАТ «ММЗ» - 13,87 % та для інших експортерів та/або виробників товару з Республіки Молдова та для Республіки Молдова в цілому - 35,42 %; маржу шкоди - для підприємств з Республіки Молдова - 5,57 %.

Враховуючи вищевикладене, Міністерством було запропоновано встановити розмір ставки остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару походженням з Республіки Білорусь на рівні розрахованої ставки маржі шкоди, а походженням з Республіки Молдова на рівні розрахованої ставки демпінгової маржі, а саме: для компанії ВАТ "ММЗ" (Республіка Молдова) - 13,87 %; для інших експортерів та/або виробників товару з Республіки Молдова та для Республіки Молдова в цілому - 35,42 %.

Згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному веб-сайті Комісії 06.12.2019, в ході розслідування Комісія встановила, що ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» є національним товаровиробником у розумінні положень пункту 16 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», оскільки його частка в загальному виробництві Товару в Україні становила понад 50 %; Товар, який виробляється національним товаровиробником у розумінні положень пункту 26 статті 1 вказаного Закону є побідним до Товару, що є об'єктом розслідування; протягом періоду розслідування здійснювався демпінговий імпорт в Україну Товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, обсяги якого зросли в абсолютних показниках на 3 722,5% відносно споживання Товару на внутрішньому ринку України - на 2 006,5 % та відносно загальних обсягів виробництва Товару в Україні - на 3 700,2 %; наявність загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; наявність у країнах експорту значного експортного потенціалу, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на ринок України; демпінговий імпорт в Україну Товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова в період розслідування здійснювався за цінами, що були нижчими за ціну продажу Товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України; інші фактори не мали визначального впливу на стан національного товаровиробника; наявність причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом в Україну Товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та загрозою заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів.

На підставі зазначеного Комісія прийняла рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», яким застосувала остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну Товару строком на п'ять років, зокрема, для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» у розмірі 13,80 %, для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова -35,37 %.

Вважаючи протиправними дії та рішення Відповідачів, вчинені та прийняті під час і за результатами антидемпінгового розслідування, Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням представників учасників справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано, зокрема, положення Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIV (далі також - Закон № 330-XIV) у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, Закон № 330-XIV визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

Статтею 1 Закону 330-XIV визначені наступні значення термінів, які в ньому вживаються, окрім іншого: антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування; антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних); висновок позитивний щодо наявності демпінгу (шкоди) - висновок про наявність факту демпінгу (шкоди); демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару; демпінгова маржа - сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну. Порядок визначення демпінгової маржі встановлюється у статті 9 цього Закону; експортна ціна - ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту. Порядок визначення експортної ціни встановлюється у статті 8 цього Закону; шкода - істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику, або загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, або істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару. Порядок визначення шкоди встановлюється у статті 10 цього Закону; конструювання експортної ціни - здійснення розрахунку певної величини експортної ціни у разі коли фактичну експортну ціну не встановлено або вважається, що вона є необґрунтованою. Порядок конструювання експортної ціни встановлюється у статті 8 цього Закону; нормальна вартість - еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Порядок визначення нормальної вартості встановлюється у статті 7 цього Закону; звичайні торговельні операції - умови та ділова практика, які протягом обґрунтованого строку, що передує експорту товару, що є об'єктом розслідування, були звичайними у торгівлі таким товаром або товарами, які мають схожі умови виробництва, продажу або збуту; країна імпорту - Україна; порівнянна ціна - ціна подібного товару у країні експорту, що практикується у звичайних торговельних операціях; товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування.

За приписами статті 2 Закону № 330-XIV цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

Цей Закон не виключає застосування: 1) спеціальних правил у галузі сільського господарства; 2) заходів, що застосовуються в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) і Світової організації торгівлі (далі - СОТ); 3) спеціальних правил, що встановлюються міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 330-XIV, проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також Комісією.

Таким чином, Міністерство та Комісія наділені відповідними владними повноваженнями щодо здійснення антидемпінгового розслідування.

Відповідно до статті 5 Закону № 330-XIV, Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює Голова, яким за посадою є Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України. Членами Комісії є Голова Комісії, його перший заступник, заступники та посадові особи органів виконавчої влади. Голова Комісії, його перший заступник, заступники та інші члени Комісії затверджуються відповідно до частини другої цієї статті (частина перша).

Формою роботи Комісії є засідання. Засідання Комісії проводяться за адресою Міністерства. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Комісії. Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання (частина п'ята).

На засіданнях Комісії приймаються рішення: 1) про порушення антидемпінгового розслідування; 2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу; 3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір; 4) щодо визначення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою; 5) про застосування антидемпінгових заходів; 6) з інших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом (частина шоста).

Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів її членів.

Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Комісії є вирішальним (частина восьма).

Рішення Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини членів Комісії (частина дев'ята).

У разі потреби рішення Комісії з питань, зазначених у пункті 6 частини шостої цієї статті, може прийматися в робочому порядку шляхом візування членами Комісії проекту відповідного рішення. При цьому Голова Комісії або його заступник інформує членів Комісії та пропонує їм висловити свою точку зору з цього питання у строк, протягом якого вона може бути врахована і який не перевищує строків, встановлених цим Законом.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №934-р «Про затвердження нового складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі» затверджено новий склад Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі згідно з додатком у складі: Милованов Тимофій Сергійович - Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, голова Комісії; Качка Тарас Андрійович - заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - Торговий представник України, перший заступник голови Комісії; Жовква Ігор Іванович - заступник Керівника Офісу Президента України, заступник голови Комісії (за згодою); Беззубенко Микола Васильович - заступник начальника 1 управління Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки (за згодою); Войцещук Андрій Дмитрович - директор департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС; Звягінцев Сергій Борисович - директор департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності Мінекономіки; Зеркаль Олена Володимирівна - заступник Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції; Кустовський Ігор Сергійович - директор департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери, фармацевтики та рітейлу Антимонопольного комітету; Лавренюк Юрій Федорович - заступник Міністра інфраструктури; Москаленко Олександр Петрович - директор департаменту митної політики Мінфіну; Федорчук Володимир Ярославович - заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України; Черних Олександр Олександрович - директор департаменту промислової політики Мінекономіки.

Розпорядженням Кабінет Міністрів України від 15.11.2019 № 1089-р «Про зміну складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі» до складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було введено Банчука Олександра Анатолійовича - заступника Міністра юстиції, Ходаковського Павла Вікторовича - заступника Міністра фінансів, вивівши з її складу Москаленка Олександра Петровича.

Отже, станом на момент прийняття Комісією оскаржуваного рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 її склад становив 13 членів, а саме: Т. Милованов, Т. Качка, І. Жовква, О. Банчук, М. Беззубенко, А. Войцещук, С. Звягінцев, О. Зеркаль, І. Кустовський, Ю. Лавренюк, В. Федорчук, П. Ходаковський, О. Черних.

Як вбачається з протоколу № 8 засідання Комісії від 02.12.2019, на засідання Комісії були присутні 7 членів Комісії: Т. Качка, І. Жовква, О. Банчук, , П. Ходаковський, О. Черних, І. Кустовський, М. Беззубенко та голова Комісії Т. Милованов. За прийняття рішення проголосувало 6 членів Комісії, проти - 2.

З огляду на наведені норми у взаємозв'язку з викладеними в описовій частині рішення обставинами справи вбачається, що спірні дії та рішення вчинялися повноважним та правомочним складом Комісії.

Відповідно до статті 12 Закону № 330-XIV, розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені, за винятком випадку, передбаченого у частині восьмій цієї статті.

Скарга подається у письмовій формі заявником - національним товаровиробником чи фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.

Скарга надсилається до Міністерства рекомендованим листом або здається до Міністерства під розписку про одержання. Міністерство надсилає копію скарги до Комісії, яка ознайомлює з нею всіх членів Комісії.

Якщо скаргу не було надіслано безпосередньо до Міністерства у порядку, зазначеному у частині другій цієї статті, або при наявності у відповідного органу виконавчої влади в країні імпорту відповідних доказів демпінгу і шкоди, відповідний орган зобов'язаний терміново надіслати чи подати скаргу до Міністерства. Таке ж право на подання до Міністерства скарги у порядку, встановленому у цій статті, має професійна спілка працівників підприємств національного товаровиробника.

Після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частин першої - третьої цієї статті, Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

Розслідування відповідно до частин першої - третьої цієї статті порушується у разі, якщо Міністерством і Комісією встановлено, що скаргу було подано національним товаровиробником або від його імені. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпінгової процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антидемпінгового розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником.

Міністерство та Комісія не можуть публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування. Після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антидемпінгового розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антидемпінгової процедури. Міністерство надсилає до заявника конфіденційний запит про надання у встановлені Міністерством строки додаткових копій неконфіденційної версії скарги для їх передачі відповідно до частини тринадцятої цієї статті.

Комісія може прийняти рішення про порушення розслідування за скаргою, поданою відповідно до частини третьої цієї статті, за умови, що у ній містяться достатні докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до частини четвертої цієї статті.

Після прийняття цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

У процесі антидемпінгової процедури Міністерство водночас розглядає докази наявності демпінгу та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обґрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні.

Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення антидемпінгової процедури. Рішення про порушення антидемпінгового розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури.

Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення антидемпінгової процедури. Рішення про порушення антидемпінгового розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури.

Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового розслідування. Міністерство, відповідно до вимог цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та іншим заінтересованим сторонам за їх запитом. У разі, якщо кількість сторін антидемпінгового розслідування виявляється значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.

Як підтверджується матеріалами справи судом встановлено, що антидемпінгова процедура проведена Відповідачами за скаргою національного товаровиробника відповідного подібного товару (Третьої особи) з дотриманням наведених положень та вимог статті 12 Закону № 330-XIV.

Згідно зі статтею 13 Закону № 330-XIV відповідно до рішення Комісії Міністерство розпочинає антидемпінгове розслідування і проводить його разом з іншими органами виконавчої влади в країні імпорту (частина перша).

Антидемпінгове розслідування проводиться з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством (частина друга).

Міністерство має право надсилати відомим експортерам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або компетентним органам країни експорту запитальники з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антидемпінгового розслідування (частина третя).

Міністерство має право одержувати від органів виконавчої влади в країні імпорту інформацію, документи, матеріали, необхідні для проведення антидемпінгового розслідування. На запит члена Комісії Міністерство передає йому або Комісії неконфіденційне резюме відомостей, одержаних від зазначених органів (частина четверта).

При проведенні антидемпінгового розслідування Міністерство має право: 1) для виконання рішень Комісії доручати іншим органам виконавчої влади в країні імпорту здійснювати перевірки або заходи контролю за діяльністю імпортерів, продавців і українських виробників; 2) здійснювати в інших країнах перевірки інформації, одержаної від заінтересованих сторін, за згодою відповідної заінтересованої сторони та при відсутності заперечення з боку офіційно повідомлених компетентних органів заінтересованої країни.

При цьому Міністерство визначає строки і методику здійснення зазначених перевірок або заходів контролю. Органи виконавчої влади в країні імпорту вживають всіх необхідних заходів для задоволення цих вимог. У проведенні перевірок або заходів контролю можуть брати участь уповноважені особи Міністерства (частина п'ята).

Строк проведення антидемпінгового розслідування не повинен перевищувати одного року з дня набрання чинності рішенням про його порушення.

Строк антидемпінгового розслідування може бути продовжений за рішенням Комісії, але не може бути більшим ніж 18 місяців (частина десята).

Як підтверджується матеріалами справи судом встановлено, що антидемпінгове розслідування проведене Відповідачами з дотриманням наведених положень та вимог статті 13 Закону № 330-XIV.

Окрім того, статтею 16 Закону № 330-XIV закріплений порядок припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Застосування остаточних антидемпінгових заходів.

Так, у разі, якщо застосування антидемпінгових заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії, Комісія за пропозицією Міністерства припиняє антидемпінгову процедуру або антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів. Це рішення Комісії приймається кваліфікованою більшістю голосів.

Відповідно до частини другої цієї статті Міністерство готує звіт, інформує представників країни походження та (або) експорту і публікує відповідне повідомлення у газеті, викладаючи основні висновки та резюме мотивів щодо припинення антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування робиться висновок, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв'язку між ними не є достатніми для обґрунтування продовження антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство встановлює, що в окремих експортерів величина демпінгової маржі становить менше двох відсотків експортної ціни, антидемпінгове розслідування припиняється Комісією за поданням Міністерства без застосування антидемпінгових заходів стосовно цих експортерів. Ці експортери залишаються суб'єктами антидемпінгової процедури та можуть стати суб'єктами нового антидемпінгового розслідування в процесі наступного перегляду антидемпінгових заходів, що здійснюється відповідно до розділу V цього Закону.

Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом: 1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 цього Закону національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів; 2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів; 3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику; 4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається: у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту; або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до частини дев'ятої статті 14 цього Закону.

Таким чином, Комісія наділена Законом № 330-XIV дискреційними повноваженнями щодо прийняття рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів.

З огляду на вищенаведене, оскільки судом в ході судового розгляду не встановлено обставин порушення Відповідачами процедури проведення антидемпінгової процедури та антидемпінгового розслідування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Позивача щодо визнання протиправними спірних дій Міністерства, оскільки Закон № 330-XIV наділив його владними повноваженням щодо вчинення таких дій, тобто відповідні дії є формою реалізації наданих Законом № 330-XIV повноважень.

Також адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання Комісії приймати рішення, про які просить Позивач у позовній заяві, оскільки статтею 16 Закону № 330-XIV чітко встановлено порядок припинення Комісією антидемпінгової процедури або антидемпінгового розслідування та визначено, що експортери щодо яких припинено антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів залишаються суб'єктами антидемпінгової процедури та можуть стати суб'єктами нового антидемпінгового розслідування в процесі наступного перегляду антидемпінгових заходів, що здійснюється відповідно до розділу V цього Закону.

Відповідно до статті частин шостої-сьомої статті 16 Закону № 330-XIV остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У разі, якщо у процесі антидемпінгового розслідування Міністерство використовує вибіркові методи, передбачені статтею 30 цього Закону, антидемпінгове мито, що справляється при імпорті в країну імпорту, що здійснюється безпосередньо експортерами або виробниками, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість відповідно до статті 30 цього Закону, не повинно перевищувати середньозважену величину демпінгової маржі, встановлену для порівнюваних експортерів або виробників. Відповідно до цієї частини Міністерство не враховує нульових та незначних величин демпінгової маржі, а також величин демпінгової маржі, що обчислюються у випадках, зазначених у статті 31 цього Закону. Індивідуальні ставки антидемпінгового мита застосовують при безпосередньому імпорті в країну імпорту товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до статті 30 цього Закону.

Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.

При цьому, відповідно до частини першої статті 9 Закону № 330-XIV з метою визначення демпінгової маржі здійснюється порівняння між нормальною вартістю, визначеною відповідно до статті 7 цього Закону, та експортною ціною, визначеною відповідно до статті 8 цього Закону. Таке порівняння здійснюється на основі однакових базисних умов поставки (як правило, франко-завод) щодо продажу, здійсненого за найближчою датою, стосовно якої є відповідна інформація. Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс». При цьому здійснюється необхідне коригування з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у пунктах 1-11 частини четвертої цієї статті.

Зокрема, згідно з частиною першою, четвертою-сьомою статті 7 Закону № 330-XIV, нормальна вартість, як правило, визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.

Продаж або операція можуть вважатися такими, що не здійснювалися під час звичайних торговельних операцій, якщо: такий продаж або операція мають характеристики, які є винятковими для ринку, що є об'єктом розгляду; товар продається за цінами, що значно відрізняються від цін, які практикуються на ринку; з незвичайно великими прибутками; за незвичайних умов продажу та (або) продажу стороні, яка є партнером або уклала компенсаційну угоду; за цінами, критерії визначення яких відрізняються від механізмів функціонування ринкової економіки.

Для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту зазначеного товару. Для визначення нормальної вартості можуть бути використані обсяги продажу подібного товару, які є меншими ніж 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту цього товару за умови, що встановлені ціни вважаються показовими на ринку, який є об'єктом розгляду.

Якщо у звичайних торговельних операціях не мав місце продаж подібного товару або цей продаж є незначним, або у зв'язку з особливостями внутрішнього ринку країни експорту такий продаж не може бути використаний для відповідного порівняння, нормальна вартість подібного товару визначається одним з таких способів: 1) на основі витрат виробництва в країні походження, збільшених на обґрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обґрунтовану суму прибутку; 2) на основі експортних цін, що практикуються у звичайних торговельних операціях у відповідній третій країні, у разі якщо зазначені ціни є показовими.

Продаж подібного товару на внутрішньому ринку країни експорту або продаж на експорт у третю країну за цінами, нижчими за питомі витрати (постійні та змінні) на його виробництво, збільшені на торговельні, адміністративні та інші загальні витрати, може вважатися таким, що здійснювався не в межах звичайних торговельних операцій виключно внаслідок його ціни, та може не враховуватися при визначенні нормальної вартості у разі, якщо буде встановлено, що такий продаж здійснюється протягом значного періоду в значному обсязі за цінами, які не дають змоги покрити всі витрати протягом обґрунтованого строку.

У разі, якщо ціни є нижчими, ніж витрати у момент продажу, але вищими, ніж середньозважені величини витрат у період розслідування, вважається, що ці ціни дають змогу покрити витрати протягом обґрунтованого строку.

Відповідно до статті 8 Закону № 330-XIV експортною ціною товару вважається ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту.

У разі, якщо експортну ціну не встановлено або вважається, що вона є необґрунтованою (внаслідок наявності партнерства або компенсаційної угоди чи домовленості між експортером, імпортером або третьою стороною), експортна ціна може конструюватися: 1) на основі ціни, за якою імпортовані товари вперше перепродаються незалежному покупцю; 2) або на іншій прийнятній та обґрунтованій основі, якщо товари не перепродаються незалежному покупцю або не перепродаються в тому стані, в якому вони були імпортовані.

У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, з метою встановлення обґрунтованої експортної ціни товару, який є об'єктом розгляду, на митній території країни імпорту здійснюється коригування всіх витрат, включаючи податки і збори (обов'язкові платежі), що сплачуються у разі імпорту і перепродажу, а також одержаних прибутків.

При цьому, у разі, якщо визначені відповідно до цього Закону нормальну вартість та експортну ціну не можна порівнювати відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється коригування на величини різниць, обчислених під час коригування факторів, про наявність яких у процесі антидемпінгового розслідування заінтересовані сторони стверджують та доводять, що ці фактори впливають на ціни і на їх порівнянність. При здійсненні таких коригувань не повинні повторюватися коригування у знижках, обсягах і базисних умовах поставки (частина друга статті 9 Закону № 330-XIV).

За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 330-XIV, коригування щодо розрахунку величин різниць у зазначених нижче факторах, які впливають на порівнянність цін, здійснюється за такими правилами щодо: 1) фізичних характеристик. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми, що відповідають прийнятним величинам різниць у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду, залежно від його фізичних характеристик; 2) податків і зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при імпорті. Нормальна вартість коригується на суми обов'язкових платежів, що справляються при імпорті товару, та (або) непрямих податків і зборів, якими оподатковується подібний товар та (або) матеріали, що є його фізичними складовими (в сумі фактичної сплати), якщо цей товар призначається для споживання в країні експорту, та які підлягають поверненню у разі експорту його в країну імпорту; 3) знижок та обсягів продажу. Знижки (цінові та інші торгові знижки, пільги тощо), які використовуються для стимулювання збуту та (або) збільшення обсягів продажу, враховуються, якщо вони справді застосовувалися або можна довести, що існують достатні підстави вважати, що вони надаються та безпосередньо стосуються продажу товару, що є об'єктом розгляду. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць знижок, включаючи ті, що надаються залежно від обсягів продажу, якщо ці знижки належним чином обчислюються щодо обсягів продажу товару, що є об'єктом розгляду, та безпосередньо стосуються цього продажу. Коригування на суму відстрочених знижок також може здійснюватися, якщо вимога заінтересованої сторони ґрунтується на фактичних даних за попередні періоди щодо отримання знижок, включаючи домовленість щодо обсягів; 4) базисних умов поставки. Базисними умовами поставки для мети коригування вважаються умови франко-завод. Коригування на суму різниць у базисних умовах поставки здійснюється у разі, якщо: встановлюється, що для збутової мережі на двох ринках експортна ціна, включаючи конструйовану експортну ціну, практикується на основі різних базисних умов поставки стосовно нормальної вартості; така різниця у зазначених базисних умовах поставки впливає на порівнянність цін, що доводиться наявністю постійних і чітких відмінностей у функціях і різниці у цінах продавців у зв'язку з різними базисними умовами поставки на внутрішньому ринку країни експорту. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми, що відповідають встановленим таким чином різницям у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду; 5) витрат на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження) та додаткових витрат. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах, що безпосередньо стосуються товару, який є об'єктом розгляду, та підлягають сплаті за доставку товару від складських приміщень експортера до першого незалежного покупця лише у разі, якщо ці витрати включено до відповідних цін. До цих витрат включаються витрати на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження) та додаткові витрати; 6) витрат на пакування. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах, безпосередньо пов'язаних з пакуванням товару, який є об'єктом розгляду; 7) витрат по кредиту. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць вартості кредиту, наданого для відповідного продажу товару, у разі, якщо цей фактор буде використаний при встановленні ціни на цей товар; 8) витрат після продажу. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у прямих витратах, безпосередньо пов'язаних з наданням поручительства, гарантій, технічної допомоги (консультацій) та послуг, що передбачаються законодавством країни експорту (походження або порівняння) та (або) угодою купівлі-продажу; 9) витрат на комісійні винагороди. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць комісійних винагород, сплачених у процесі продажу товару, який є об'єктом розгляду; 10) витрат, пов'язаних з перерахунком валют. Якщо для порівняння цін необхідно провести перерахунок валют, такий перерахунок здійснюється з використанням валютного курсу на дату продажу товару, який є об'єктом розгляду. У разі, якщо продаж іноземної валюти, безпосередньо пов'язаний з продажем на експорт, здійснювався за угодами на строк, то використовується валютний курс, що практикується при продажу за угодами на строк. Датою продажу за угодою на строк вважається дата, яка зазначається у відповідному рахунку, але може використовуватися і дата укладення контракту, дата замовлення або дата підтвердження замовлення, або інша дата, якщо вона є більш прийнятною для встановлення істотних умов продажу. У процесі антидемпінгового розслідування поточні коливання валютного курсу не враховуються, а заінтересованим експортерам надається не менше ніж 60 днів для відображення тривалого коливання валютного курсу в період розслідування; 11) суми коригувань. Сума коригувань розраховується на основі фактичних даних, що стосуються певного антидемпінгового розслідування та періоду розслідування, або фактичних даних останнього фінансового року.

В результаті порівняння нормальної вартості та експортної ціни визначається демпінгова маржа, величина якої становить різницю, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну.

У разі, якщо демпінгові маржі є різними, може розраховуватися середньозважена величина демпінгової маржі.

Наявність демпінгової маржі протягом періоду розслідування визначається, як правило, шляхом порівняння: 1) середньозваженої величини нормальної вартості із середньозваженою величиною цін всіх експортних операцій в країні імпорту; 2) або індивідуальної нормальної вартості з індивідуальними експортними цінами в країні імпорту за кожною операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи оскаржуване рішення Відповідачі зазначили, що наявність неринкового механізму ціноутворення на внутрішньому ринку природного газу та електроенергії для окремих підприємств у Республіці Молдова істотним чином зменшило собівартість товару ВАТ «ММЗ», у зв'язку з чим продаж товару компанією на внутрішньому ринку Республіки Молдова не можуть бути використані для встановлення нормальної вартості. Виходячи з наведеного, нормальна вартість визначалась Міністерством на основі витрат в країні походження, збільшених на обґрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обґрунтовану суму прибутку з урахуванням ринкових цін на природний газ та електроенергію. Рівень демпінгової маржі для Республіки Молдова визначався з урахуванням коригувань витрат на виробництво внаслідок втручання держави в механізм ціноутворення.

Окрім того, відповідно до статті 10 Закону № 330-XIV, у процесі розслідування встановлюється наявність та величина шкоди, що заподіюється національному товаровиробнику в одній із таких форм, якщо інше не передбачено цим Законом: 1) істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику; 2) загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; 3) істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару, який є об'єктом розгляду (часини перша).

Визначення наявності шкоди ґрунтується на доказах і включає об'єктивне дослідження таких факторів: 1) обсяги демпінгового імпорту та вплив цього імпорту на ціни подібних товарів на ринку країни імпорту; 2) наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, що є логічним результатом дії факторів, зазначених у пункті 1 цієї частини (частина друга).

Щодо обсягу демпінгового імпорту розглядається, чи мало місце значне зростання демпінгового імпорту чи то в абсолютних показниках, чи відносно виробництва або споживання відповідних товарів в Україні.

Щодо впливу демпінгового імпорту на ціни подібного товару розглядається: 1) чи були ціни на товар, що є об'єктом демпінгового імпорту, значно нижче цін на подібний товар; 2) чи призвів демпінговий імпорт до значного зниження цін на подібний товар; 3) чи перешкоджав демпінговий імпорт значному зростанню цін на подібний товар, яке мало б місце за умови відсутності демпінгового імпорту.

При дослідженні питання, зазначеного в пункті 1 частини другої цієї статті, розглядається більше ніж один фактор із зазначених у цій частині (частина третя).

У разі, якщо імпорт з однієї або більше країн одночасно стає об'єктом антидемпінгових розслідувань, вплив цього імпорту оцінюється сукупно за наявності таких умов: 1) демпінгова маржа, встановлена у зв'язку з імпортом з кожної країни, є вищою за мінімальний рівень, визначений відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону; 2) обсяг імпорту з кожної країни не може бути визначений як незначний; 3) сукупна оцінка впливу імпорту відповідає умовам конкуренції між імпортними товарами та умовам конкуренції між імпортними товарами і подібними товарами походженням з країни імпорту (частина четверта).

Вивчення впливу демпінгового імпорту на національного товаровиробника включає оцінку всіх економічних факторів та показників, що стосуються становища національного товаровиробника, в тому числі того факту, що національний товаровиробник ще перебуває в стадії відновлення від наслідків минулого демпінгу або субсидування, величини фактичної демпінгової маржі, фактичного і потенційного зниження обсягів продажу, прибутків виробництва продукції, частки на ринку, продуктивності, прибутку від інвестицій, використання потужностей; факторів, що впливають на ціни національного товаровиробника; фактичного та потенційного негативного впливу на рух готівки, матеріально-виробничі запаси, зайнятість, заробітну плату, економічне зростання, здатність збільшувати капітал або інвестиції. Цей перелік не є вичерпним, і один або кілька цих факторів не можуть самі по собі обов'язково мати вирішальне значення для прийняття рішення (частина п'ята).

Заподіяння демпінговим імпортом шкоди доводиться у процесі розгляду відповідними доказами, які стосуються певного антидемпінгового розслідування і подані Міністерству.

При цьому необхідно довести, що обсяги та (або) рівні цін, зазначені у частині третій цієї статті, спричиняють для національною товаровиробника настання наслідку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, і цей наслідок є істотним.

Доведення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, ґрунтується на дослідженні всіх доказів стосовно предмета розслідування, що є у розпорядженні Міністерства (частини шоста).

Вплив демпінгового імпорту оцінюється стосовно виробництва подібного товару національним виробником, якщо наявні фактичні дані дають змогу порівнювати це виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж і прибутки виробників. Якщо таке порівняння цього виробництва є неможливим, вплив демпінгового імпорту оцінюється шляхом дослідження виробництва групи або асортименту найбільш споріднених товарів, що включають подібний товар, необхідні дані щодо якої (якого) можна одержати (частина восьма).

Загроза заподіяння істотної шкоди визначається на підставі фактів. Обставини, що призведуть до заподіяння демпінгом шкоди, повинні чітко передбачатися та бути неминучими (частина дев'ята).

Під час визначення наявності загрози заподіяння істотної шкоди враховуються такі фактори: 1) значні темпи зростання демпінгового імпорту в країну імпорту, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу імпорту; 2) наявність в експортера достатнього експортного потенціалу або його неминуче та значне зростання, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на ринок країни імпорту, з урахуванням наявності інших експортних ринків, на які можуть бути здійснені додаткові експортні поставки; 3) надходження в країну імпорту імпорту, який може значно вплинути на зниження цін або значно перешкодити зростанню цін і зумовить ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках; 4) запаси товару іноземного походження, який є об'єктом антидемпінгового розслідування (частини десята).

При винесенні висновку про те, що подальший демпінговий імпорт у країну імпорту з країни експорту (країн експорту) є неминучим та заподіюватиме істотну шкоду, якщо не буде застосовано заходів для запобігання цьому, всі фактори, зазначені у частині десятій цієї статті, повинні розглядатися сукупно (частина одинадцята).

Так Відповідачами зазначено, що підтверджується наданими ними доказами у справі та не спростовані належними і допустимими доказами Позивачем, обсяги демпінгового імпорту походженням з Республіки Білорусь та Молдова за період дослідження зросли в абсолютних показниках на 3 722,5 %, відносно споживання товару на внутрішньому ринку України - на 2 006,5 % та відносно загальних обсягів виробництва товару в Україні - на 3 700,2 %.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону, для оцінки сукупного впливу імпорту з декількох країн було встановлено, що в кожній країні наявна демпінгова маржа вище, ніж мінімальний рівень, обсяг демпінгового імпорту не є незначним та не виявлено невідповідності умовам конкуренції між імпортним та подібним товаром. Також встановлено наявність загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику, наявність у країнах експорту значного експортного потенціалу, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на ринок України; демпінговий імпорт в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Молдова в період розслідування здійснювався за цінами, що були нижчими за ціни продажу товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України; а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом відповідного товару походженням з Республіки Білорусь та Молдова та загрозою заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику.

Виходячи з наведених обставин та положень Закону № 330-XIV, у взаємозв'язку з наданими учасниками справи письмовими доказами та поясненнями їх представників, суд погоджується з позицією Відповідачів про правомірність оскаржуваного рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 та відсутність підстав для його скасування, оскільки рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме Закону № 330-XIV.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У свою чергу, Відповідачі виконали обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи (їх представниками) докази і пояснення, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Відкритого акціонерного товариства «Молдавський металургійний завод» відмовити повністю.

Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» (5500, Республіка Молдова, м. Рибниця, вул. Індустріальна, 1).

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (адреса: 01008, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2).

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (код 37508596, адреса: 01008, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2).

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код 24432974, адреса: 50095, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, будинок 1).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складно 22.03.2021.

Суддя П.О. Григорович