Рішення № 95679099, 22.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4270/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 року №Ф-26373-51,

встановив:

29.12.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі відповідач), у якому позивач просить визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 82 585,87 грн, прийняту керівником (уповноваженою особою) ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Журковською О.С. 03.12.2020 року № Ф-26373-51.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржувана вимога є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 р. у справі № 540/1360/19, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення, встановлено протиправність висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем об`єкта оподаткування і донарахування єдиного внеску.

Враховуючи, що згідно змісту рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 р. у справі № 540/1360/19 контролюючий орган не довів, що станом на 10.01.2019 року у ФОП ОСОБА_1 існував борг з єдиного внеску, тому прийняття вимоги лише на суму штрафу та пені не відповідає статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Оскільки станом на 03.12.2020 року у позивача не було обов`язку зі сплати сум, указаних в оскарженому та скасованому ріщенні податкового органу, тому спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.01.2021 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом відзиву, отриманого 09.02.2021 року, відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 №Ф-26373-51 фактично є похідною від вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 94336,00 грн від 10.01.2019 № 0001631304, яка не оскаржувалася позивачем у межах розгляду справи №540/1360/19 та на сьогоднішній день не скасована. З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржувана вимога є правомірною та скасуванню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 з 07.08.2008 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, з основним видом діяльності за КВЕД 25.99 «Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.».

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 540/1360/19, що набрало законної сили 10.02.2020 р., встановлено наступні обставини, які в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доведенню.

У грудні 2018 року посадовою особою ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017 по 01.10.2018 з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено акт перевірки від 22.12.2018 року № 756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 .

У ході проведення перевірки встановлено, зокрема, порушення ст.7, ст.8, ст.9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненням, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме не нарахування єдиного внеску на загальну суму 94336 грн.

За результатами перевірки відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.01.2019 р. №0001631304, відповідно до якої заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску складає 94336,00 грн.

03.12.2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-26373-51, відповідно до якої заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску складає 82585,87 грн.

Вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-26373-51 від 03.12.2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.1 (крім абз.7), ч.1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Аналіз наведених норм свідчить, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, роботодавці-підприємства, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Соціальний внесок визначається такими роботодавцями-підприємствами, виходячи із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати.

Судом встановлено та визнається відповідачем, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 № Ф-26373-51 фактично є похідною від вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.01.2019 р. №0001631304 на суму 94336,00 грн., сформованої на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017 по 01.10.2018 з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 22.12.2018 року № 756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 .

У рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 540/1360/19, яке набрало законної сили 10.02.2020 р., надано правову оцінку висновкам зазначеного вище акту перевірки, в тому числі і на предмет встановлення контролюючим органом порушень ФОП ОСОБА_1 ст.7, ст.8, ст.9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненням, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме не нарахування єдиного внеску на загальну суму 94336 грн.

Зокрема, у вказаному рішенні судом встановлено, що «розрахунок ЄСВ позивачу здійснено податковим органом, виходячи із сум винагороди, сплаченої ТОВ "Аутстаффер" за надані послуги, тобто база нарахування ЄСВ визначена, виходячи із сум, сплачених юридичній особі, а не із сум нарахованої винагороди фізичним особам, що не може свідчити про відповідність грошових зобов`язань в оскаржуваних рішенням критерію обґрунтованості.»

Отже, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 540/1360/19, яке набрало законної сили 10.02.2020 р., фактично встановлено необґрунтованість нарахованого ФОП ОСОБА_1 грошового зобов`язання з ЄСВ в сумі 94336 грн та сформованої контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.01.2019р. №0001631304, похідною від якої є оскаржувана вимога про сплату про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 № Ф-26373-51.

Та обставина, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.01.2019 р. №0001631304 на суму 94336 грн не була предметом оскарження у межах справи № 540/1360/19 не спростовує висновків суду щодо необґрунтованості нарахування контролюючим органом позивачу грошового зобов`язання з ЄСВ, а тому вказаний довід відповідача суд відхиляє.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, суд зазначає наступне: згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч.1, 7, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц 19 лютого 2020 року ухвалила Додаткову Постанову, яка стосується розподілу судових витрат, а саме: відшкодування витрат на послуги адвоката, у якій зазначила, що при визначенні суми відшкодування на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога позивачу у даній справі була надана адвокатом Тепловою Я.С. на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 01.12.2020 року.

Відповідно до п. 3 вказаного договору оплатат за надані послуги проводиться відповідно до умов договору, на підставі акту виконаних робіт, що обумовлені сторонами договору у сумі 10 000,00 грн.

В якості доказів понесених позивачем витрат надано до суду акт про прийняття - передачу наданих послуг від 01.12.2020 року, підписаний адвокатом Тепловою Я.С. та ФОП ОСОБА_1 , згідно якого адвокат надав ОСОБА_2 надала, а позивач прийняв наступні послуги:

- виїзна консультація з вимог ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та формування правової позиції із захисту прав клієнта;

- вивчення та аналіз первинних бухгалтерських документів, судової практики, процесуальних документів податкового органу, рішень суду за наслідками розгляду скарг та позовних заяв на акт перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 22.12.2018р. №756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 , аналіз правомірності винесення вимоги від 10.01.2019 №0001631304 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 94336,00 грн станом на 07.12.2020 за ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску;

- участь в судових засіданнях.

Згідго п. 2 цього Акту вартість послуг за договором, вказаним в преамбулі, становить 10 000,00 грн.

Відповідно до звіту адвоката ОСОБА_2 про детальний опис наданих послуг до договору про надання правових послуг, який ж підставою складання акту виконаних робіт, зазначено наступні роботи та їх вартість:

- вивчення та аналіз первинних бухгалтерських документів, судової практики, процесуальних документів податкового органу, рішень суду за наслідками розгляду скарг та позовних заяв на акт перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 22.12.2018р. №756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 , аналіз правомірності винесення вимоги від 10.01.2019 №0001631304 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 94336,00 грн станом на 07.12.2020 за ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску - 01 грудня 2020 року, загальний час, що витрачено адвокатом на надану послугу складає 3 години, вартість однієї години складає 1000 грн, загальна сума за проведення консультації складає 3000 грн.;

- підготовка юридично-процесуальних документів - позовна заява, власне повідомлення в порядку КАС України, клопотання, письмові дебати, відповідь на відзив - 8 грудня 2020 року, загальний час, що витрачено адвокатом на надану послугу складає 4 години, вартість однієї години складає 1000 грн, загальна сума за складання процесуальних документів складає 4000 грн;

- ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції, загальний час, що витрачено адвокатом на надану послугу складає 1 година, вартість однієї години складає 1000 грн.

Крім того, на підтвердження реальності понесення витрат на правову допомогу позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 08.12.2020 р., згідно якої адвокатом Тепловою Я.С. прийнято від ФОП ОСОБА_1 10000 грн., на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 01.12.2020 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає заявлену позивачем суму витрат на правову допомогу необґрунтованою, оскільки ФОП ОСОБА_1 фактично намагається стягнути з державного органу за рахунок його бюджетних асигнувань витрати, понесені ним при розгляді справи № 540/1360/19, що є недопустимим виходячи з загальних принципів адміністративного судочинства.

Дослідивши подані позивачем документи суд приходить до висновку щодо обґрунтованості понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн, сплачені адвокату за вивчення та аналіз первинних бухгалтерських документів, судової практики, процесуальних документів податкового органу, рішень суду за наслідками розгляду скарг та позовних заяв на акт перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 22.12.2018р. №756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 , аналіз правомірності винесення вимоги від 10.01.2019 №0001631304 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 94336,00 грн станом на 07.12.2020 за ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що надані адвокатом послуги в цій частині стосуються іншої адміністративної справи, зокрема №540/1360/19, оскільки як було встановлено судом у даній справі, оскаржувана вимоги про сплату недоїмки (боргу) з ЄСВ є похідною від вимоги від 10.01.2019 №0001631304, складної на підставі висновків на акт перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 22.12.2018р. №756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 .

Також суд вважає обґрунтованими витрати позивача на правову допомогу адвоката щодо складання ним позовної заяви та власного повідомлення позивача. Враховуючи, що у звіті про детальний опис робіт не зазначено конкретного часу, який витрачено адвокатом ОСОБА_2 на складання цих документів, проте зазначено, що на складання всіх процесуальних документів нею витрачено 4 години, тому з урахуванням принципу пропорційності суд вважає за можливе визначити вартість вказаних послуг в сумі 1000 грн., оскільки матеріали справи не містять доказів щодо складанням адвокатом ОСОБА_2 у межах даної справи клопотань, письмових дебатів, відповіді на відзив.

Також відсутні відомості щодо витрачання адвокатом ОСОБА_2 однієї години часу на ознайомлення з матеріалами справи.

Відтак, враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 1000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. також підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 року № Ф-26373-51 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 82 585,87 грн від 03.12.2020 року № Ф-26373-51.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча грн.) та витрати по сплаті судового збору сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 111060000